Рішення № 117709852, 13.03.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12450/23

Провадження № 2-а/344/16/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.,

позивача ОСОБА_1 , його представника Микулича І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано, що: «… 01.07.2023 року заступником ком.взводу, лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Аміновою Анною Суфіївною було винесено щодо ОСОБА_1 (надалі - Позивач) постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.07.2023 року серія ЕНА № 1011381 (надалі - Постанова), згідно якої Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 12.4 ПДР. Обставинами, які описані в Постанові є те, що 01.07.2023 року в с. Оршівці дорога Н-10 205 км. керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, а саме рухався більше зі швидкістю 77 км/год, що зафіксовано на технічний прилад TruCam 068372. До постанови додається Бодікам 476058…. Позивач, під час спілкування із працівником поліції зазначив, що остання використовувала технічний засіб TruCam 068372 незаконно, оскільки тримала такий в руках, без відповідного закріплення. В свою чергу, при винесенні вказаної Постанови працівниками поліції не враховані пояснення позивача, не ознайомлено з його правами. Клопотання Позивача про надання доказів вчинення правопорушення та про необхідність залучення захисника поліцейський залишив взагалі без розгляду та знехтував правами позивача…. В оскаржуваній Постанові відсутні покликання на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення…В оскаржуваній Постанові не зазначені докази щодо зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги, а отже не підтверджуються обставини стосовно руху транспортного засобу під керуванням Позивача саме в зоні дії дорожнього знаку населений пункт з перевищенням швидкості понад 20 км…».

Тому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ЕНА№1011381 від 01/07/2023, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з підстав, що в ньому зазначені.

Судом встановлено наступні обставини.

01.07.2023 року складено постанову серії ЕНА№ 1011381 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за порушення п. 12.4 ПДР.

Відповідно до відзиву на позов»: «…Під час несення служби, в Чернівецькій області, с. Оршівці, автодорога Н-10, 205 км. 01.07.2023 року екіпажем патрульної поліції, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam 20/20 (серійний номер ТС008372) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 77 (сімдесят сім) км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху, в населеному пункті на 27 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого інспектором було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_2 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача. Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сержант поліції винесла постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклала стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті …».

У відзиві на позов вказано, що: «…З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості…».

Отже, відповідачем визнано обставину утримання приладу в руках вимірювання під час його користування.

В постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі №554/1946/21від 27 липня 2021 року вказано, що відповідно до ст. 40 Закону "Про Національну поліцію"при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону(стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписамст. 40 Закону.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду 758/8181/23 від 24 січня 2024 року зазначила, що контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Таку обставину відповідачем перед судом не доведено.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70ПДР), оскільки вимоги ч. 2ст. 40 Закону № 580-VIII, передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно доПравил дорожнього руху,знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушеньПравил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннямиПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений, а також того, що фіксація правопорушення здійснювалась в зоні дії дорожнього знаку 5.70.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, відповідачем не спростовано позов та не виконано обов`язок доказування обставин вчинення позивачем правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ЕНА№1011381 від 01/07/2023, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.