Ухвала суду № 117708002, 18.03.2024, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/3469/23

Провадження №2/930/200/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

при секретарі: Поліщук Р.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа, за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалою судді від 28.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження.

31.01.2024 року, в рамках підготовчого судового засідання, на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову та заміну на належного відповідача, яка мотивна тим, що нею не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а саме посилання на вимоги ст. 344 ЦК України, оскільки дані правовідносини регулюються вимогами ст. 60 СК України, ст. 355-370 ЦК України. Окрім цього нею не вірно визначено відповідача, оскільки в правовідносинах що склалися, відповідачем являється її колишній чоловік ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання, що призначено на 18.03.2024 року об 10:30 год. сторони не з`явилися.

18.03.2024 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд її заяви про зміну підстав позову у її відсутність, просить задовольнити подану нею заявою.

Представник Немирівської міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст.ст. 12, 13 ЦПК України слідує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом вимог, викладених позивачем у позовній заяві, предметом позову є визнання за нею права власності за набувальною давністю на квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, 31.01.2024 року позивач подала заяву про зміну підстав позову та заміну на належного відповідача, в якій просила визнати квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю та визнати за нею право власності на частку вище вказаної квартири.

Внаслідок цього, позивач вважає за необхідне замінити відповідача, із Немирівської міської ради на її колишнього чоловіка, ОСОБА_2 .

Як встановлено судом, у поданій 26.12.2023 року позовній заяві, позивач вказує, що в 2008 році вони з чоловіком розлучилися та вона придбала у нього його частку. Проте, у своїй заяві про зміну підстав позову, позивач вважала вказану обставину не зазначати.

Тобто, судом встановлено, що позивач змінила підстави позову та предмет позову, шляхом зміни позовних вимог новими.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про зміну (доповнення) предмету позову не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки із поданої заяви про зміну підстав позову та заміну на належного відповідача вбачається, що позивачем змінено предмет позову та одночасно змінено й підстави самого позову, що не передбачено процесуальними правами, окрім того, зміна предмету і підстав є по суті пред`явленням нового позову, а тому суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про зміну про зміну підстав позову, та як наслідок про заміну на належного відповідача.

Разом з цим, враховуючи положення ст. 4 ЦПК України, суд роз`яснює позивачу його процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку, згідно вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н ОВ И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну підстав позову та заміну на належного відповідача відмовити.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, квитанція від 18.03.2024 року № 7604-5077-2921-7546.

Роз`яснити позивачу, що вона має право звернутися з окремими позовом щодо заявлених нових позовних вимог в установленому цивільно-процесуальним законодавством порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Царапора