Ухвала суду № 117706362, 15.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8864/23

Номер провадження 2-п/711/15/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчик Р.В.

при секретарі Кофановій А.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30.01.2024 року у справі №711/8864/23 за позовною заявою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги,-

встановив:

28.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 січня 2024 року, яким позовні вимоги Департаменту соціальної політики ЧМР задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти в розмірі 25751.00 грн. та судовий збір в сумі 2481.00 грн..

Заяву обґрунтовують тим, що в судове засідання не з» явилася, оскільки не була повідомлена про дату та час судового засідання, крім того позовну заяву також не отримувала. Вказує, що в задоволенні позовних позивач заперечує в повному обсязі, оскільки вважає, що не вводила Департамент соціальної політики ЧМР в оману, в документах для виплати допомоги зазначила ту інформацію, якою володіла. ІІ чоловік зловживав алкогольними напоями, додому кошти не приносив, про те що він працює та отримує заробітну плату їй взагалі не було відомо. Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, вважає, що позивач міг і повинен був дізнатися про наявність зарплати чоловіка відповідача з офіційних джерел. Так, відповідно до Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі , яка проживає разом з особою з інвалідністю 1-11 групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії заклад охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою КИУ від 02.08.2000, пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що для призначенні допомоги на догляд на запит органу соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його надходження подаються відомості про доходи осіб із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом країни…». Згідно зазначеного пункту - «для призначання допомоги» подаються відомості. Тобто позивач мав обов`язок та повноваження отримати відомості щодо заходів. відповідно ще до призначення допомоги позивач повинен був дізнатись про наявність відповідних доходів. Тобто це не вина відповідача, що виникла помилка при призначенні допомоги, а позивач міг і повинен був дізнатися про наявність зарплати її чоловіка з офіційних джерел. Також,відповідно до п.13 Порядку «якщо…було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисті населення вживають таких заходів: Суми коштів, які підлягають поверненню повертаються .. за згодою отримувача допомоги повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги….» Оскільки причиною помилки в нарахуванні допомоги позивач називає отримання заробітної плати чоловіком відповідача. О після припинення отримання заробітної плати відповідач мала право на отримання відповідної допомоги від держави, проте позивач допомогу не виплачував. Відповідно, заявник вважає, що суму переплати позивач повинен був врахувати в рахунок наступних, не отриманих нею виплат допомоги.

Враховуючи зазначені вище обставини, просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30.01.2024 року по справі №711/8864/23 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі..

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 березня 2024 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення та призначено заяву до розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Згідно частини першої статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 про існування заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 січня 2024 року дізналася 13.02.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Також, в матеріалах наявний повернутий на адресу суду конверт, з відміткою «адресат відступній за вказаною адресою». Тобто поштове відправлення не вручено з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обов`язок суду «повідомити» полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.

Розглядаючи питання про скасування заочного судового рішення, суд керується положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і відповідною практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№№ 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) ЄСПЛ зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої в цілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

При цьому суд враховує, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6Конвенції 1950 рокукожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8Закону № 2453-VI).

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Суд вважає, що докази, на які посилається відповідач мають значення для правильного вирішення справи, а тому заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року по справі за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги, слід скасувати, а справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 127, 284-286, 353 ЦПК України суддя,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задовольнити.

Скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року по справі за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Призначити судове засідання на 22 квітня 2024 року о 10-00 год. у приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, із одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача5 днів з дня отримання відзиву, роз`яснивши, що відповідь на відзив має відповідати вимогам частини третьої п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Встановити відповідачу строк для подання заперечення щодо наведених у відповіді позивача на відзив доводів 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, роз`яснивши, що заперечення має відповідати вимогам частини третьої п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р. В. Демчик