Ухвала суду № 117706281, 18.03.2024, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 705/4763/22

Провадження № 2/690/111/24

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

18 березня 2024 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі головуючого судді Линдюка В.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа Черкаський апеляційний суд, за змістом якого позивач просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на її користь 12000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позивачем ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про відвід головуючому в справі судді Линдюку В.С., яка мотивована наявністю підстав, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки між нею та суддею Линдюком В.С. наявні неприязні стосунки, що підтверджені ухвалою від 01.02.2023 року про відвід судді Ватутінського міського суду Черкаської області в цивільній справі № 705/2159/19, а також ухвалою від 07.03.2024 року про самовідвід, постановленою головою Ватутінського міського суду Черкаської області. Також вказано, що суддею Линдюком В.С. застосовується вибіркове правосуддя відносно позивача, маючи намір позбавити її доступу до справедливого та неупередженого правосуддя з метою помсти та упередженого ставлення до неї в зв`язку з конфліктом. Додатково ОСОБА_1 зазначено, що суддя Линдюк В.С. умисно та свідомо наполягає на розгляді ним справи, що є очевидним та підтверджується процесуальною поведінкою судді Линдюка В.С. не лише в даній справі, а й в інших процесах за її участі. За вищевказаних обставин позивач має глибокі сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Линдюка В.С., а тому вважає, що існують обставини, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, а тому завідомо майбутнє рішення в справі в будь-якому випадку нею ставиться під сумнів.

Відповідно до змісту ч.ч. 2, 5, 7, 8 ст. 40 ЦПК України в разі, якщо на час подання заяви про відвід судді поза межами судового засідання у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється невідкладно в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, суддею, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Згідно ч.ч. 13, 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд заяви про відвід здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Вивчивши доводи позивача ОСОБА_1 , які вказано в заяві про відвід судді, суд вважає, що такий відвід є необґрунтованим та невмотивованим, як наслідок, не підлягає до задоволення.

Відповідно до змісту п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), крім іншого, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту ч. 3 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Водночас доводи ОСОБА_1 про існування між нею та суддею Линдюком В.С. неприязних стосунків, що підтверджено ухвалою від 01.02.2023року про відвід судді Ватутінського міського суду Черкаської області в цивільній справі № 705/2159/19, підлягають критичній оцінці.

Відповідно до змісту ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 01.02.2023 року в справі № 705/2159/19, позивачем у якій є ОСОБА_1 , підставою для задоволення її заяви про відвід судді Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюка В.С. став факт того, що нею оскаржувалися дії Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку адміністративного провадження (судові справи №№ 580/546/23, 580/547/23), що могло викликати в стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суддів даного суду під час розгляду справи за її позовом. Також цією ж ухвалою констатовано, що поява обставин, які стали підставою, для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Линдюка В.С., зумовлена виключно усвідомленими діями позивача.

Водночас станом на даний час судові справи №№ 580/546/23, 580/547/23 розглянуто по суті та рішення в них виконано, а також відсутні відомості про те, що в провадженні національних судів України ще перебуває будь-яка інша справа, учасниками якої є ОСОБА_1 та Ватутінський міський суд Черкаської області.

Крім того, варто констатувати, що суддя Линдюк В.С. не мав у минулому та не має на даний час жодних відносин позапроцесуального характеру з ОСОБА_1 , тож відсутні навіть передумови, які могли б свідчити про потенційну появу неприязних стосунків між ними. При цьому, як оскарження ОСОБА_1 рішень судді Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюка В.С. в апеляційному порядку, так і її звернення з позовами до Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку адміністративного судочинства, свідчать лише про реалізацію нею її процесуальних прав, а не про якісь конфліктні ситуації з суддею цього суду, що зумовлені такими процесуальними діями. Також ймовірне негативне відношення позивача до судді Линдюка В.С. в зв`язку з безпосереднім розглядом ним цивільних справ за її позовами по суті, а не задоволення безпідставних відводів, що зумовило б подальше затягування строків їх розгляду, шляхом передачі цих справ до інших судів Черкаської області, не свідчить про взаємність такого відношення.

Посилання ОСОБА_1 на мотиви ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 07.03.2024 року про самовідвід, постановленої головою суду Здоровилом В.А., як підставу для відводу судді Линдюку В.С., є вкрай неспроможним, оскільки вказана ухвала не має жодних правових наслідків, окрім тих, які передбачені ч. 1 ст. 41 ЦПК України. Факт того, що ОСОБА_1 неодноразово висловлювала думку з приводу некомпетентності та неупередженості суддів Ватутінського міського суду Черкаської області, зумовлено виключно її внутрішнім переконанням щодо некомпетентності та упередженості відносно неї переважної більшості, якщо не всіх, суддів загальних місцевих судів Черкаської області, та не підтверджує вказані обставини, оскільки вони мають бути встановлені на підставі відповідних доказів та у встановленому законом порядку.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суддею Линдюком В.С. застосовується вибіркове правосуддя зумовлене наміром позбавити її доступу до справедливого та неупередженого правосуддя з метою помсти та упередженого ставлення до неї в зв`язку з конфліктом, є надуманими, оскільки відсутні жодні очевидні обставини, які б свідчили про наявність як будь-якого конфлікту між нею та суддею Линдюком В.С., так і передумов для помсти ОСОБА_1 ..

Доводи ОСОБА_1 , що суддя Линдюк В.С. умисно та свідомо наполягає на розгляді ним справи, що є очевидним та підтверджується процесуальною поведінкою судді Линдюка В.С. не лише в даній справі, а й в інших процесах за її участі, не можуть свідчить про наявність обставин, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки навпаки свідчать про дотримання суддею Линдюком В.С. відповідних вимог як Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», так і цивільного процесуального законодавства під час розгляду цивільних справ, у яких його визначено суддею в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя й об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки в ст. 6 Конвенції закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді й до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.

Водночас у процесуальному судочинстві та національному законодавстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована. Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

З урахуванням вказаного, право на відвід не є абсолютним, в іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) повинне встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, урахуванням особистих переконань і поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

У висновку № 3 (2002) КРЄС для Комітету міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

При цьому, для стороннього спостерігача очевидною може бути не наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Линдюка В.С. під час розгляду даної справи, з огляду на обставини, викладені ОСОБА_1 в заяві про відвід, а те, що позивач заявляючи відвід судді, який є безпідставним, в зв`язку з чим відсутні підстави для його задоволення, хоч і мотивує це бажанням розгляду її справи незалежним та упередженим судом, у розумінні як національного законодавства, так і практики Європейського суду з прав людини, однак фактично ймовірно не бажає завершення розгляду справи по суті, хоча вона за 15 місяців вже перебувала в провадженні 9 судів Черкаської області, а лише переслідує мету затягування розумних строків розгляду справи, яка є очевидно малозначною, хоча, як зазначає в своїй позовній заяві, необхідність звертатися до суду із заявами зумовлює для неї витрати значної частини часу, що змінює плин її життя, а тривале очікування викликають психічне напруження, тривогу, що має наслідком тривале погіршення самопочуття, а також інші негативні емоції, що є передумовою для моральних страждань, які нею оцінюються як моральна шкода в певному грошовому еквіваленті.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що глибокі сумніви ОСОБА_1 в об`єктивності та неупередженості судді Линдюка В.С. є надуманими та безпідставними, оскільки відсутні докази вмотивованості її припущень, що суддя Линдюк В.С. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи № 705/4763/22, а також реальної наявності обставин, що можуть викликати сумнів в його неупередженості або об`єктивності, а натомість процесуальна поведінка ОСОБА_1 , всупереч ч. 2 ст. 2 ЦПК України за змістом якої, крім іншого, учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, свідчить про намагання безпідставно змінити складу суд, визначений в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, для розгляду справи за її позовом, та затягнути її розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 36, 39, 40, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюка В.С.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Линдюк В.С.