Постанова № 11770508, 29.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2010 року 09:35 № 2а-10559/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва

до ОСОБА_1

простягнення податкового боргу у розмірі 42 454,40грн.

за участю представників сторін:

від позивача Козак В.А. (дов.від 21.12.09 №7666/9/10-008),

представник відповідача в судове засідання не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.09.2010 року в 09 год. 35 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі - відповідач) зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва 25.10.05р., номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 42454,40 грн., який виник з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва (надалі позивач) проведено перевірку відповідача та складено акт №263-17-4-2173607148 від 08.05.09р. про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства субєктами господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 за період з 01.01.06 по 31.12.08.

Актом перевірки встановлено порушення:

- ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№792/98 від 03.07.98р. та п.4 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за перевіряє мий період у розмірі 4800,00грн. в тому числі по періодах: 2006 рік 12000, 00 грн., 2007 рік 1200,00 грн., 2008 рік 2400,00 грн.;

- п.1 ст.17, п.2 ст.19 Закону України «Про податок з фізичних осіб», відповідачем не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників у 2006р, 2007р, 2008р., суму у розмірі 18826,80 грн.;

- інструкцію «Про прибутковий податок з громадян»від 21.04.93 №12, п.8 Наказу ДПА України №599 від 29.10.99р., в частині ведення книги обліку доходів та витрат неналежним чином;

- п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині порушення сплати єдиного податку з порушенням граничних строків у 2008р.

З підстав виявлених порушень позивачем прийнято податкові повідомлення-рішенням форми «Р»№0001431704/0 від 14.05.09р. в сумі 4800,00грн. та № 0001441704/0 від 14.05.10 в сумі 56480,40 грн.

Податкове повідомлення-рішення №№ 0001441704/0 від 14.05.10 в сумі 56480,40 грн. отримано відповідачем, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені про вручення.

Згідно з п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону, сум штрафних санкцій необхідно сплатити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Однак у встановлений законодавством строк нараховані суми відповідачем сплачені не були.

Також, згідно облікової картки, у відповідача на початок звітного періоду існувала переплата у розмірі 14026,00грн.

Таким чином податковий борг по податку з доходів фізичних осіб залишається не сплаченим та складає 42454,40 грн.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2. ст..6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до даної норми та у відповідності до пп.6.2.2. п.п6.2.5. п.6.2. ст..6 Закону України №2181, позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача першу податкову вимогу від 25.12.2009р. №1/7353 на суму 42454,40 грн.

В звязку з тим, що лист з першою податковою вимогою до позивача повернувся за відсутністю адресата , позивачем проведено перевірку місцезнаходження субєкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою, за результатами якої встановлено відсутність підприємства за юридичною (фактичною) адресою, про що складено акт від 10.03.10 №19.

Податкова вимога розміщена на дошці податкових оголошень та вважається угодженою здати розміщення.

Оскільки, після направлення першої податкової вимоги відповідач не погасив податковий борг, йому направлено другу податкову вимогу №2/1607 від 12.04.10 на суму 42454,40 грн., що є доказом знаходження майна в податковій заставі (згідно п.8., 8.2. ст.8 Закону податкова застава виникає з моменту виникнення податкового боргу і зазначене право не потребує письмового оформлення).

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

П.п.2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Таким чином, відповідно до положень Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) і може бути примусово стягнена за рахунок активів платника в судовому порядку.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України №2181, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення., визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним боргу по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимог та стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи 4245440,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Київа, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму податкового боргу податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42454,40 грн. (сорок дві тисячі чотириста пятдесят чотири грн. 40 коп.) на р/р 33210801700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916.

3.Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.А. Качур

Суддя І.А. Качур