Рішення № 117698643, 14.03.2024, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 303/10328/23

2-а/301/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліціїта інспектораУПП в Закарпатській області, Сухан ВасиляВасильовича проскасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаментупатрульної поліціїта інспектораУПП в Закарпатській області, Сухан ВасиляВасильовича проскасування постанови, посилаючись на те, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7947029, винесеної 15.10.2023 інспектором лейтенантом батальйону 3 роти УПП в Закарпатській області Сухан Василь Васильовичем на підставі того, що«15.10.2023 о 16:48:58 \7 км \. Водій керуючи ТЗ Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 77 км\год, перевищив встановлені обмеження руху на 27 км\год в населеному пункті с. Березинка (трукам 000704), чим порушив п. 12.4 ПДР - Порушення швидкості режиму в населених пунктах, - дозволена швидкість не більше 50 км\год.

Поліцейським накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Вважає дії поліцейського неправомірними, а винесену ним постанову незаконною та необгрунтованою, такою, що винесена з порушенням права на захист, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, з тих підстав, що вимірювання швидкості руху автомобіля проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вказує, що постановою зазначано, що встановлення швидкості руху керованого ним автомобіля встановлено за допомогою пристрою ТruCam з руки поліцейського.

Проте прилад ТruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», в якій зазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отож, законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів ТruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку статті 40 Закону N 580-VIII, а лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 N 11299/41/2/02-2018 про використання лазерного вимірювача швидкості ТruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, на який покликається відповідач у цій справі, не є нормативно-правовим актом, що змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак "5.70"), позаяк вказане обумовлено частиною другою статті 40 Закону N 580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до Правил дорожнього руху України знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку " 5.70" лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення Правил дорожнього руху, зокрема й швидкісного режиму.

Крім цього, поліцейським було винесено оскаржувану постанову з процесуальним порушенням, оскільки він повинен був це здійснити в приміщенні управління поліції, з розглядом клопотань водія, роз`ясненням йому прав та надання можливості водію скористатись правовою допомогою, а не в будь-якому іншому місці, зокрема на місці зупинки транспортного засобу тощо.

Таким чином вважає, що розгляд справи поліцейським Сухан В. В. носив формальний характер. Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення не у приміщенні Управління патрульної поліції суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо, в зв`язку з чим просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати винесену інсектором лейтинантом поліції батальйону 3 роти Сухан Василем Васильовичем УПП в Закарпатській області постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7947029 від 15.10.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Відповідач Департамент патрульної поліції скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву, де просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки,проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на

нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для

транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

15.10.2023 року о 16:43 під час несення служби працівниками управління патрульної

поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за допомогою

лазерного вимірювача швидкості TruCan LTI 20/20 серійний номер ТС 00704, за

адресою: Закарпатська область, траса а/д Н-09, 7 км, було виявлено порушення

правил дорожнього руху.

А саме, водій транспортного засобу «Шкода Октавія» з номерним знаком « НОМЕР_1 », рухався швидкістю 77 км/год в населеному пункті, чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України.

Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Загальні обмеження швидкості в населеному пункті не перериваються після перехресть і діють на всіх вулицях населеного пункту.

На підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" транспортний засіб було зупинено. Інспектор підійшов до водія, яким виявився Позивач, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України.

Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки.

Наголошують, що всіх водіїв на їх вимогу ознайомлюють з документами, що підтверджують правомірність використання вимірювального приладу TruCam, а також фотознімком, який зроблено приладом.

При цьому інспектором було роз`яснено позивачу, що на фотозображенні чітко видно дату, час фіксації, місце, марку, модель транспортного засобу, символи номерного знаку.

Всі вищенаведені докази повністю спростовують домисли позивача про те, що транспортний засіб під його керуванням не порушував ПДР.

Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Що підтверджується його підписом в постанові.

Всі усні доводи позивача були взяті до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивач не надав.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Інспектор виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та запропоновано під підпис отримати її копію.

У Постанові було зазначено, яким саме приладом проводилося вимірювання, а саме TruCam ТС 000704, а також, що «До постанови додаються: фото».

На фотознімку, який додано до відзиву, зазначено дату вчинення правопорушення, серійний номер приладу, швидкість транспортного засобу позивача, місце скоєння правопорушення, географічні координати тощо.

Координати GPS місцезнаходження лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 000704 є 48°25'00.18"N 22°47'38.51"E, що вказують про його місцезнаходження у населеному пункті Н09, c. Березинка, Закарпатська область, 89665.

На відеозаписі з приладу TruCam LTI зафіксовано порушення саме вищевказаного автомобіля (курсор наведено саме на дане ТЗ). При цьому видно, що поліцейські не рухалися на зустріч автомобілю.

Відповідно довідки оператора комп`ютерного набору ІІ категорії управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Пацкань М. відеозаписи з портативних відеореєстраторів, здійснені працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за період чергування 15.10.2023 р. відсутні, оскільки вони не зберігались довше необхідного терміну згідно п. 3 розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 р.»

Щодо принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, то лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м до 1200м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/27549, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 21.04.2023 р. та чинного до 21.04.2024 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000704, є придатним до застосування.

Зазначають, що можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 07.09.2021 року № 04/05/02-2522, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.

Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до РУЧНИХ вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Тобто без триноги.

Крім того жодний нормативно-правовий акт не встановлює обов`язкове використання приладу з триноги та не забороняє його використання з рук.

Відтак, в даному випадку випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі № 607/4677/21.

Крім цього, дорожній знак 5.70 «Зміна схеми руху» позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки та не відноситься до цієї справи. Варто зазначити, що з першого листопада 2021 року набули чинності зміни до ПДР України якими встановлено знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». При цьому фіксація порушення ПДР Позивачем здійснювалась у ручному режимі. В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов`язує встановлювати знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі №607/4677/21. Отже, постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, твердження в якій зводяться фактично до посилань викладених в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, а справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7947029 від 15.10.2023 винесеною відповідачем, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. за те, що «15.10.2023 о 16:48:58 \7 км \. Водій керуючи ТЗ Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 77 км\год, перевищив встановлені обмеження руху на 27 км\год в населеному пункті с. Березинка (трукам 000704), чим порушив п. 12.4 ПДР - Порушення швидкості режиму в населених пунктах, - дозволена швидкість не більше 50 км\год. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що докази вчинення ним правопорушення відсутні.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідно да постанови Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17 в якій зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

Разом з тим, ч. 4 ст. 161 КАС України зобов`язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд вважає, що адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне порушення таким, що не підлягає до задоволення у зв`язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності.

При цьому,твердження позивачаспростовуються наданимидоказами відповідачем,а саме: Свідоцтвом про повірку (а.с.69), копією сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки (а.с.70), фотофіксація транспортного засобу на місці вчинення правопорушення з ідентифікацією номерного знаку (а.с.71), копією Експертного висновку від 07.09. 2021 року (а.с.74), копією постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.76), роздруківкою з визначенням координат місця вчинення адміністративного правопорушення (а.с.77).

Всі доводи позивача повністю спростовуються наданими суду доказами. В свою чергу Позивач не надав ніяких доказів на підтвердження своїх тверджень у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2023 року о 16:43 під час несення служби працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCan LTI 20/20 серійний номер ТС 00704, за

адресою: Закарпатська область, траса а/д Н-09, 7 км, було виявлено порушення

правил дорожнього руху.

А саме, позивач - водій транспортного засобу «Шкода Октавія» з номерним знаком « НОМЕР_1 », рухався швидкістю 77 км/год в населеному пункті, чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 27 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на

нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для

транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Загальні обмеження швидкості в населеному пункті не перериваються після перехресть і діють на всіх вулицях населеного пункту.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 14 Закону України № 2953-ХІІ від 28.01.93 «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 2953-ХІІ встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

За приписами пункту 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається. Так, згідно з ч. 2 даної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, відповідачем було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕАТ № 7947029 від 15.10. 2023 р. та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На місці вчинення адміністративного правопорушення, інспектором здійснювалося відеофіксація правопорушення на якому чітко зафіксовано автомобіль, яким керував позивач, та перевищив встановлену швидкість руху, яке в розумінні статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Таким чином, постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Разом з тим, жодних доводів щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за яке на нього накладено адміністративне стягнення, останній в позовній заяві не зазначив та не обґрунтував, що в сукупності з усіма встановленими судом обставинами виключає протиправність винесеної відповідачем постанови.

Суд вважає, що на підтвердження доводів винуватості позивача відповідачем представлено достатньо доказів.

З огляду на вище викладене, суд констатує, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідає усім вимогам норм чинного законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснено відповідно до приписів чинного законодавства на підставі відповідних доказів, про які зазначено в постанові, доказів, які б спростовували доводи відповідача, а так само доказів на підтвердження порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суду не надано та в судовому засіданні таких не здобуто, а позивач ОСОБА_1 таким чином намагається уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що постанова про накладання на позивача адміністративного стягнення за ч. 1ст.122 КУпАПвинесена відповідачем відповідно до вимог ч.2ст.2 КАС України, у зв`язку з чим підстав вважати її протиправною і такою, що підлягає скасуванню, немає.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.268,276,279,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,229,242-246,262, 286 КАС України, суд

Р І Ш И В :

Поговити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7947029 від 15.10. 2023 року.

У позові ОСОБА_1 до Департаментупатрульної поліціїта інспектораУПП в Закарпатській області,Сухан ВасиляВасильовича проскасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7947029 від 15.10. 2023 року відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : І. А. Даруда