Постанова № 11769753, 12.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-6691/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М. ,

при секретарі - Вітковській Т.С.

за участю представників позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду 21.02.2007 р. з позовом до відповідача, в якому вказав, що працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОПТМ " Житомиртеплокомуненерго" за період з 1.04.2005 р. по 30.09.2006 р., про що був 5.02.2007 р. складений акт перевірки № 441/23-1/05478806/0110, де були зафіксовані порушення п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, ст.5, п.10.1 ст.10, ст.11, пп.12.1.1., 12.1.2 ст.12 та ст.15 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 16.02.2007 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11146231 грн., з них за основним платежем 9250836 грн. та 1895395 грн. штрафних санкційПозивач вважав, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним і просив його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги і їх обґрунтували тим, що підприємство отримало субвенцію з бюджету і такі виплати за своєю природою є відшкодування державою збитків підприємству у зв'язку з державним регулюванням цін, а тому відповідно до п.4.1.6 ст.4 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до складу валового доходу і не підлягає оподаткуванню.

Представник відповідача в судові засіданні 22 вересня та 12 жовтня 2010 року не з'явився, про день і час розгляду справи належним чином був повідомлений, вказану представником відповідача в якості причини неявки 12.10.2010 р. зайнятість в іншому процесі суд вважає неповажною, так як відповідно до п.4 ч.1 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень , належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а тому суд розглядає справу без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і вони підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

В період з 18.12.2006 р. по 29.01.2007 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОПТМ " Житомиртеплокомуненерго" за період з 1.04.2005 р. по 30.09.2006 р., про що був 5.02.2007 р. складений акт перевірки № 441/23-1/05478806/0110, в якому податковий орган зазначає про порушення позивачем вимог п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, ст.5, п.10.1 ст.10, ст.11, ст.12 та ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 9250836,00 грн., в т.ч.: за I квартал 2006 р. –226140,00 грн. та III квартал 2006р. –9024696,00 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 16.02.2007 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11146231 грн., з них за основним платежем 9250836 грн. та 1895395 грн. штрафних санкцій.

Такий висновок контролюючого органу суд вважає помилковим з огляду на наступне.

При вирішені питання щодо правомірності нарахування спірним податковим повідомленням рішенням податку на прибуток за не включення платником податку до складу валового доходу отримані від міського бюджету субвенції з’ясуванню, зокрема, підлягає питання правомірності віднесення спірної суми до визначених в п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" доходів з інших джерел, що включаються до валового доходу платника податку.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, крім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

На обґрунтування позовних вимог Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго»посилається на те, що відповідно до ст.116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Закону України від 23.06.2005 року №2711 «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 року до бюджету міста Житомира надійшла субвенція з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню за регульованими тарифами.

Позивач відповідно до прийнятих документів отримав субвенцію з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років (2000-2004рр.) з різниці в тарифах на теплову енергію населенню за регульованими цінами в сумі 42522207 грн. 71коп.

Субвенції, згідно із визначенням, наведеним в п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Статтею 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу має на меті сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб’єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб’єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Згідно наведеного в п.1.2 ст.1 цього Закону визначення, погашення заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 №705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі –розрахунки) здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, лише на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 р. по 1 січня 2005 р. і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг, у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2006 рік.

Пунктом 18 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень районних і обласних рад, зокрема, віднесено питання, яке вирішується цими радами виключно на їх пленарних засіданнях щодо розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Частинами 6, 7 статті 63 цього Закону, що визначає доходи місцевих бюджетів, передбачено, що кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними бюджетами і бюджетами міст обласного значення у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій, зараховуються до районних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з районного бюджету спільних проектів територіальних громад.

Відповідно до ч.ч.6 ст.64 вказаного Закону кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.

Статтею 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб (пункт 1 статті 66).

У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону (пункт 3 статті 66).

Суд вважає, що посилання відповідача на п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним, так як ця норма передбачає включення до складу валового доходу лише суми отриманих підприємством дотацій та субсидій, проте не передбачає включення до складу валового доходу сум субвенцій, що не є тотожними визначеннями.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою виділена позивачу субвенція в сумі 42522207,71 грн. є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв’язку із державним регулюванням цін, або компенсацією вартості товарів (послуг) проданих чи наданих таким платником податків.

Такий висновок підтверджується приєднаними до справи договорами про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 22.05.2006 р. № 705 / т.2 арк.спр.32-39/.

Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок перерахування у 2006 р. субвенції з держбюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення для населення було затверджено постановою КМУ від 22.05.2006 р. N 705 "Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" на виконання ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Зазначеною постановою передбачено перерахування у 2006 р. субвенції з держбюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 1.20.5 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із. законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена принципами такого регулювання (в даному випадку - тариф).

Використання зазначених норм законодавства зумовлено тим, що на сьогодні житлово-комунальні послуги надаються за цінами (тарифами), що підлягають держрегулюванню.

Таким чином, отримані позивачем виплати не підлягають включенню до валових доходів і відповідно не оподатковуються.

Аналогічна позицію викладена в листі ДПА України від 14.05.2007 року № 5903/5/16-1516.

За таких умов суд приходить до висновку про неправомірність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11146231 грн., з них за основним платежем 9250836 грн. та 1895395 грн. штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, на підставі Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", Бюджетного кодексу України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 16.02.2007 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11146231 грн., з них за основним платежем 9250836 грн. та 1895395 грн. штрафних санкцій.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 14 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.