Ухвала суду № 117695996, 12.03.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2024 року справа № 580/2378/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області від 22.09.20222 №176-к/тм «Про оголошення догани ОСОБА_2 »;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області від 19.07.2022 №112 «Про відсторонення від виконання службових обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області від 05.08.2022 №129 «Про відсторонення від виконання службових обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області від 22.09.2022 №146 «Про результати проведення службового розслідування»;

- допустити позивача до виконання службових обов`язків старости Великосевастянівського старостинського округу Христинівської міської ради МТГ;

- стягнути з виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області на користь позивача 245811, 44 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з наявними в ній недоліками.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як встановлено суддею з позову, позивач оскаржує розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаській області від 22.09.20222 №176-к/тм, від 19.07.2022 №112, від 05.08.2022 №129 та від 22.09.2022 №146, однак до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернулась лише 07.03.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Посилання позивача у позові на те, що з березня 2023 року по січень 2024 року цивільна справа №706/324/23 по вирішенню спірних правовідносин перебувала у провадженні Христинівського районного суду Черкаської області та лише 03.01.2024 було закрито провадження у справі через підсудність цього спору окружному адміністративному суді не приймається суддею, як поважна причина пропуску місячного строку звернення до суду, оскільки позивачем під час звернення у березні 2023 року до Христинівського районного суду Черкаської області вже було пропущено місячний строк звернення до суду. Крім того, позивач була присутня 03.01.2024 у судовому засіданні під час винесення Христинівським районним судом Черкаської області ухвали від 03.01.2024 у цивільній справі №706/324/23 про закриття провадження у справі, тому звертаючись до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом лише 07.03.2024, після закриття провадження у справі сплинуло більше двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2024 рік становить 3028 грн.

Таким чином, позивач має сплатити 4844,80 грн. судового збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Позивачем заявлено у позові клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу позову до ухвалення судового рішення у справі.

Так, згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони в річному розрахунку.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії (Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

В постанові Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, з метою вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору через її скрутний майновий стан, позивачу необхідно надати до суду у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» докази розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний 2023 рік.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені у мотивувальній частині вказаної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО