Ухвала суду № 117695898, 15.03.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4415/24

У Х В А Л А

15 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.03.2022 р. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 15.02.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

04.03.2024 р. позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, яка мотивована тим, що про порушення своїх прав на отримання щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" позивач дізнався лише 08.01.2024 р., коли звернуся до ГУ ПФУ в Херсонській області з відповідною заявою.

При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п.29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 р. по справі № 160/2551/19.

Дослідивши доводи позивача, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, беручи до уваги факт введення на території України воєнного стану та викладені Радою суддів України 02.03.2022 р. рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи факт отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 05.02.2024 р. та звернення до суду з позовом 12.02.2024 р., суддя приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску звернення та поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.122, 123, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до суду.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко