Рішення № 117691187, 14.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року № 320/2439/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Ясенсвіт», ідентифікаційний код: 32619343; адреса: 09623, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Ромашки, вул. Покровська, 22А) з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича (далі по тексту також відповідач, приватний виконавець Жарчинський О.А., ідентифікаційний код: невідомий, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 243-А, оф. 1, каб. 1), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 11.01.2022 ВП №68103330.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Господарського суду Київської області, на підставі якого відкрито ВП №68103330, виданий передчасно у зв`язку з оскарженням позивачем рішення Господарського суду Київської області. Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та стягнення з позивача основної винагороди спірною постановою.

Позивач зазначає про надання усних пояснень та подачі клопотань приватному виконавцю про оскарження судового рішення в апеляційному порядку та про наявність підстав для повернення наказу стягувачу без виконання, у задоволенні яких відповідачем було відмовлено, а виконавче провадження закінчено винесенням постанови від 13.01.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 відкрито провадження у справі №320/2439/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що на виконання судового рішення Господарським судом Київської області видано наказ №911/1840/21 від 14.12.2021, який є виконавчим документом, та у зв`язку з його відповідністю законодавчо встановленим вимогам, а також перевіривши в Єдиному реєстрі судових рішень інформацію щодо оскарження судового рішення та встановивши відсутність ухвали про відкриття апеляційного провадження станом на 11.01.2022 відповідачем відкрито виконавче провадження постановою від 11.01.2022 №68103330 та винесено спірну постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

Відтак, відповідач стверджує про вчинення ним дій у ВП №68103330 в межах повноважень та у порядку, визначеному законами України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а також Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що незаконність рішень приватного виконавця полягає у передчасному відкритті виконавчого провадження та вчиненні виконавчих дій до набрання законної сили судовим рішенням; у встановленні відповідачем до відкриття ВП факту своєчасного подання позивачем апеляційної скарги; у порушенні встановленої процедури щодо неповернення виконавчого документа стягувачу; у зв`язку з передчасним відкриттям виконавчого провадження.

У зв`язку з поданням сторонами клопотань про розгляд справи у порядку письмового провадження суд, керуючись положеннями частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Жарчинського О.А. перебуває наказ Господарського суду Київської області від 14.12.2021 №911/1840/21 про стягнення з ТОВ «Ясенсвіт» на користь ТОВ «Неогрупп» 2931304,67 грн основного боргу, 128817,32 грн пені та 45901,83 грн витрат на сплату судового збору.

Постановою приватного виконавця Жарчинського О.А. від 11.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68103330 за наслідками розгляду заяви про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 14.12.2021 №911/1840/21 про стягнення з ТОВ «Ясенсвіт» на користь ТОВ «Неогрупп» 2931304,67 грн основного боргу, 128817,32 грн пені та 45901,83 грн витрат на сплату судового збору відкрито виконавче провадження.

Постановою приватного виконавця Жарчинського О.А. від 11.01.2022 ВП №68103330 на підставі статті 3, частини третьої статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» з ТОВ «Ясенсвіт» стягнуто основну винагороду приватного виконавця у сумі 310602,38 грн.

Постановою приватного виконавця Жарчинського О.А. від 13.01.2022ВП №68103330 у зв`язку з виконанням наказу №911/1840/21, виданого 14.12.2021 закінчено виконавче провадження №68103330.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Згідно статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII) встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII) встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1-1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі судових наказів.

За правилами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За змістом частин другої та третьої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частинами п`ятою та шостою статті 31 Закону № 1403-VIII закріплено, що основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (надалі - Порядок № 643).

Абзацом 1 пункту 19 Порядку № 643 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, урегульовано, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм у їх сукупності, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної винагороди визначається у відсотках до фактично стягнутої суми.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють діяльність приватних виконавців, і статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» указує на те, що основна винагорода - це винагорода приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в розмірі пропорційному до фактично стягнутої суми.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №260/801/19, від 10.09.2020 у справі №120/1417/20-а, від 28.10.2020 у справі №640/13697/19.

Крім цього, аналіз статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком приватного виконавця.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №160/5321/20, від 27.04.2021 у справі №580/3444/20, від 03.06.2021 у справі №640/17286/20, від 26.08.2021 у справі №380/6503/20.

Водночас саме лише існування такої постанови, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди, не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення (пункт 52 постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №420/6845/18).

Беручи до уваги наведені правові норми та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, суд зазначає, що прийняття постанови про стягнення з боржника основної винагороди разом із постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком, а не правом приватного виконавця, що відповідає вимогам частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII.

На стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Неогрупп» на адресу відповідача надіслано заяву про примусове виконання рішення наказу Господарського суду Київської області від 14.12.2021 №911/1840/21 про стягнення з ТОВ «Ясенсвіт» на користь ТОВ «Неогрупп» 2931304,67 грн основного боргу, 128817,32 грн пені та 45901,83 грн витрат на сплату судового збору.

Дослідивши означений наказ, судом встановлено, що він відповідає передбаченим положеннями статті 4 Закону №1404 вимогам, а тому, виходячи з імперативно закріпленого Законом №1404 обов`язку відкрити виконавче провадження за умови відповідності виконавчого документа встановленим вимогам, відповідачем відкрито виконавче провадження №68103330 та, відповідно, винесено спірну постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

Суд зауважує, що станом на дату відкриття виконавчого провадження та винесення спірної постанови апеляційне провадження за поданою позивачем скаргою на рішення Господарського суду Київської області не було відкрите, а тому у відповідача були відсутні підстави вважати, що рішення Господарського суду Київської області у справі №911/1840/21, на виконання якого був виданий наказ 14.12.2021 №911/1840/21, не набрало законної сили.

Судом встановлено, що апеляційне провадження у справі № 911/1840/21 за апеляційною скаргою ТОВ «Ясенсвіт» на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021 відкрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду 24.01.2022, тобто вже після закінчення виконавчого провадження №68103330 у зв`язку з його виконанням.

Тобто, приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 68103330 від 13.01.2022 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що свідчить про ефективне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Додатково суд вважає за доцільне зазначити, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі №911/1840/21 апеляційну скаргу ТОВ «Ясенсвіт» на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021 у справі № 911/1840/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021 у справі № 911/1840/21 залишено без змін.

Таким чином, враховуючи чинність наказу Господарського суду Київської області від 14.12.2021 №911/1840/21 про стягнення з ТОВ «Ясенсвіт» на користь ТОВ «Неогрупп» 2931304,67 грн основного боргу, 128817,32 грн пені та 45901,83 грн витрат на сплату судового збору та відповідність його встановленим положеннями Закону №1404 вимогам, а також враховуючи чинність постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2022 ВП №68103330, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 11.01.2022 ВП №68103330 про стягнення з боржника основної винагороди як такої, що винесена відповідачем у відповідності до законодавчо встановлених вимог.

Щодо заявлених позивачем клопотань про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі №911/1840/21 щодо розгляду скарги ТОВ «Ясенсвіт» на рішення приватного виконавця у ВП №68103330, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1840/21 повернуто скаргу ТОВ «Ясенсвіт» на рішення приватного виконавця у виконавчому провадженні № 68103330 без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 у справі № 911/1840/21 за наслідками розгляду скарги ТОВ «Ясенсвіт» з проханням визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. (далі приватний виконавець) з винесення постанови від 11.01.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68103330 з виконання наказу, виданого Господарським судом Київської області 14.12.2021 у справі № 911/1840/21, про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021;зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. усунути порушення шляхом скасування постанови від 11.01.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68103330 з виконання наказу, виданого Господарським судом Київської області 14.12.2021 у справі № 911/1840/21, про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021 - відмовлено у задоволенні скарги повністю.

З Єдиного реєстру судових рішень судом встановлено, що означена ухвала набрала законної сили 27.02.2023, а тому станом на дату винесення рішення у цій справі відсутні підстави для зупинення провадження у справі з підстав, зазначених позивачем у клопотання від 15.07.2022.

Доводи позивача щодо протиправних дій щодо відкриття виконавчого провадження не досліджуються судом з огляду на те, що такі дії, як і постанова про відкриття виконавчого провадження, не є предметом спору у цій справі.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 14.03.2024

Суддя Панченко Н.Д.