Рішення № 117686905, 15.03.2024, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1292/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про визнання недійсними окремих умов договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернулось ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".

В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 про надання кредиту.

Зазначає, що вказаний договір було укладено в електронному вигляді, шляхом подання відповідачем заяви на отримання кредиту і виконання дій, які свідчать про укладення договору.

Вказує, що враховуючи вимоги Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про електронну комерцію", ст.639 ЦК України, договір від 14.12.2021 є письмовим правочином та відповідає формі, визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджує досягнення сторонами всіх істотних умов договору.

Позивач зазначає, що умовами договору визначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, а позичальник зобов`язується отримати та повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою в порядку і в строк, визначений цим договором.

Вказує, що позикодавець виконав зобов`язання за вказаним договором та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 20000 грн. строком на 300 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 2,0% в день (знижена процентна ставка) та 3,0% в день (стандартна процентна ставка), а відповідач не повернув суму позики, чим порушив умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 02.07.2023 становила 141400 грн. та складалась з 20000 грн. заборгованості за кредитом і 121400 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 24.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам було встановлено строки для подання заяв по суті справи.

04.08.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому він позов визнав частково, вважає, що положення п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 укладеного договору щодо встановлення процентів за користування кредитом є несправедливими у розумінні ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 28400 грн. В іншій частині просить в задоволенні позову відмовити.

Також 04.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в якому просить визнати недійсними з моменту укладення п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ним.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, що на його думку, положення п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 укладеного сторонами договору щодо встановлення процентів за користування кредитом у розмірі 3,0% (стандартна процентна ставка) та 2,0% (знижена процентна ставка) від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить реальну річну процентну ставку 572462%, є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з цим просить визнати недійсними п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 укладеного між ним та відповідачем за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 04.10.2023 було прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про захист прав споживача і визнання недійсними пунктів кредитного договору та об`єднано його в одне провадження з позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено перейти до розгляду справи за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про визнання недійсними кредитного договору за правилами загального позовного провадження.

16.10.2023 представником позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву в якому він зустрічний позов не визнав та просить у зустрічних позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом -представник відповідача за зустрічним позовом не з`явився, в поданій до суду заяві первісний позов підтримав та просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. В поданій на адресу суду заяві представник відповідача просить здійснювати розгляд справи в їх відсутності, зустрічний позов підтримує та визнає первісний позов в частині, яка визначена у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст.247ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні з копії договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 встановлено, що цього числа між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого товариство відкрило для ОСОБА_1 невідновлювальну кредитну лінію за якою надало йому кредит в сумі 20000 грн.

Згідно з п.2.6 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3% за кожний день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за знижено та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка становить 2% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов визначених п.п.3.4-3.9 цього договору.

Пунктом 2.9. договору визначено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572462%.

Згідно п. 2.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 200000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 180000 грн.

Відповідно до п.3.3 договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за кожний календарний день користування кредитом за ставкою визначеною у п.2.6 цього договору. Проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за кожний календарний день користування кредитом у строк кредитування. (а.с.8-11)

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (https:// creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

З довідки ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судом встановлено, що відповідачу 14.12.2021 було відкрито картковий рахунок та видано кредитні кошти за договором в сумі 20000 грн. (а.с.7)

Активація відповідачем кредитної картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 кредитного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".

Відповідно до ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України"Проспоживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

З аналізу положень ст.11Закону України"Проелектронну комерцію"вбачається,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом : надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Водночас, ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір №0873-6406 від 14.12.2021 про відкриття кредитної лінії є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Даний договір відповідає вимогам ст. 1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.

Отримання кредитних коштів не заперечується і відповідачем.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно з ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит в ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", але належним чином не виконав свої обов`язки за договором.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки ОСОБА_1 у визначений строк кошти не повернув, то з нього на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 20000 грн.

При вирішенні заявлених ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та зустрічного позову про визнання недійними окремих умов договору щодо сплати відсотків, суд виходить з наступного.

Звернувшись до суду, позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача 121400 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

В свою чергу відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом вважає, що положення п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 укладеного сторонами договору щодо встановлення процентів за користування кредитом у розмірі 3,0% (стандартна процентна ставка) та 2,0% (знижена процентна ставка) від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить реальну річну процентну ставку 572462%, є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором та просить визнати недійсними п.2.6, 2.9, 2.10, 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 укладеного між ним та відповідачем за зустрічним позовом.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3 частини третьої статті 18 Закону "Про захист прав споживачів"); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону); встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини третьої статті 18 Закону); установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору (пункт 10 частини третьої статті 18 Закону); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункти 11, 13 частини третьої статті 18 Закону).

Згідно частини п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. (ч.ч. 1,2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно з п.2.3 договору, тип процентної ставки за користування кредитом фіксована.

При цьому визначено, що процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Пунктом 2.6. договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3% за кожний день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за знижено та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка становить 2% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов визначених п.п.3.4-3.9 цього договору).

За умовою пункту 5.2. договору, у разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми кредиту. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахованої за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього договору, не може перевищувати половини кредиту, одержаного позичальником за цим договором.

Відповідно до пункту 5.3. договору, у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналіз викладених пунктів договору дозволяє дійти висновку, що пунктом 2.6 сторони погодили процентні ставки за правомірне користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором. Твердження ОСОБА_1 у зустрічному позові, що процентна ставка суперечить п. 5 ч. 3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" є помилковим внаслідок неправильного тлумачення цієї правової норми, оскільки проценти за правомірне користування кредитом визначено відповідно до ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України і вони у даному випадку не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов`язань.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" при укладенні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню сторін.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним окремих умов договору задоволенню не підлягає.

Водночас, суд не в повній мірі погоджується з сумою стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в заявленому ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" розмірі.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Верховний Суд аналізуючи кредитні відносини неодноразово зважав, що позичальником переважно є пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 у справі №352/1950/15-ц (провадження №61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження №61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contraproferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність, contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка немала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Визначаючи предмет договору відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021, пунктом 2.4.1 сторони обумовили сукупну вартість кредиту лише в розмірі 28400 гривень, яка включає 20000 грн. суми кредиту та 8400 грн. процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (заявлений строк користування кредитом) складав 21 календарний день до 03.01.2022. (а.с.8).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Одночасно кредитний договір містить умови, що строк кредитування складає 300 днів до 09.10.2022. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 2.8 Договору) (а.с.8).

При цьому вказано, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 200000 гривень і включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом в розмірі 180000 гривень (п.2.10 договору). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572462% (п.2.9 договору).

За змістом кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів, тому в даному випадку спірні умови слід трактувати на користь споживача та виходити зі строку кредитування 21 день та відповідної ціни кредиту у розмірі 28400, гривень, які первинно узгоджувались учасниками.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 8400 грн. заборгованості за нарахованими процентами.

За таких підстав позов первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 28400 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021, з яких 20000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 8400 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 431 грн. 26 коп. витрат на сплату судового збору.

В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про визнання недійсними окремих умов договору про відкриття кредитної лінії №0873-6406 від 14.12.2021 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598),

відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 15.03.2024.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.