Ухвала суду № 117685545, 12.03.2024, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4857/23

У Х В А Л А

12 березня 2024 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку.

Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 03.01.2024 було відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі та призначено підготовче судове засідання на 08.02.2024.

В судове засідання 08.02.2024 позивач не з`явилася, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. В зв`язку з чим, підготовче судове засідання було відкладено на 12.03.2024.

12.03.2024 в підготовче судове засідання позивач знову не з`явилася, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності або клопотання про розгляд справи за його відсутності надійшло, але нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року в справі №465/6555/16-ц сформульованій правовий висновок про те, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь в судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. За таких обставин, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється, про що і просить позивач в своїй позовній заяві.

Відповідно, оскільки спірний житловий будинок двохквартирний, виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Позивачем же пред`явлено позовні вимоги саме про виділ належної їй частки в праві спільної часткової власності на домоволодіння за правилами статті 364 ЦК України, а позовних вимог про поділ домоволодіння в натурі між сторонами в порядку статті 367 ЦК України не заявлено.

За таких обставин, враховуючи, що належним чином повідомлена про час та місце судового засідання позивач, повторно не з`явилася в судове засідання; клопотання про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надійшло, тому повторна неявка позивача в черговий раз в судове засідання дає підстави суду припускати про втрату інтересу до вирішення вказаної справи, затягування її розгляду, і тому відповідно наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду.

Керуючись ч.5 ст. 223 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку залишити без розгляду.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя А. Л. Гришковець Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2024.