Ухвала суду № 117680660, 06.03.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9596/23

Провадження №1-кп/463/249/24

УХВАЛА

06 березня 2024 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

у м. Львові

у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувають матеріали кримінального провадження №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

Прокурор звернувся до суду із клопотаннями про звернення застави в дохід держави та про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 в межах кримінального провадження №12022141360000420 від 13 квітня 2022 року підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та щодо нього застосовано запобіжний захід у виді застави. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення наступних судових засідань, проте без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до 4. 3 ст. 190 КК України (У редакції, яка чинна до 11.08.2023), передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення та те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, свідомо уникає явки до суду, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: ОСОБА_5 може переховуватись від суду. Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений фактом ухилення обвинуваченого від суду ( ОСОБА_5 без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024.), суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років), а також існування умов для життя обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах розшуку.

Обвинувачений може також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу, що може бути підставою для вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень з метою власного матеріального збагачення.

Враховуючи викладені вище обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , очевидну суспільну небезпеку обвинуваченого, у разі доведеності його вини обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі, сторона обвинувачення приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, оскільки об`єктивно існують можливості для переховування від суду, незаконного впливу на свідків як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому лише обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України, на заставодавцю ОСОБА_7 з моменту внесення застави покладаються обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення наступного судового засідання, проте без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024.

Ураховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 , не з`являється на судові виклики без поважних причин, а заставодавець ОСОБА_7 не виконала передбачені КПК України обов`язки, керуючись вимогами ст. ст. 36, 182 КГК України, просить звернути заставу в дохід держави.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого та його захисника, яка проти клопотань заперечили, перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що він 10 квітня 2022 року приблизно о 16 год. 45 хв. невстановлена слідством особа, перебуваючи у невстановленому місці, шляхом телефонного дзвінка з номеру НОМЕР_1 , представившись працівником служби безпеки АТ К «Приват банк», увійшовши в довіру ОСОБА_8 , під приводом виявлення несанкціонованих спроб списання грошових коштів з банківських карт останньої, шляхом незаконних операцій із використанням електронно - обчислювальної техніки, надавав вказівки останній, за якими потерпіла перерахувала, зайшовши в свій додаток «Приват24» на власний фінансовий мобільний номер телефону НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 3645 грн., які в подальшому за допомогою системи «SmartMoney» були списані з номеру потерпілої, так слідуючи подальшим вказівкам працівника банку, потерпіла також перевела на банківські картки АТ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_9 кошти на загальну суму 136800 грн., та АТ «Таскомбанк» №5366393300701667, відкритої на ім?я ОСОБА_10 на загальну суму 29400 грн., які були надані так званим працівником банку у вигляді спеціальних рахунків для збереження коштів ОСОБА_8 від несанкціонованих спроб списання її коштів.

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, заздалегідь узгоджений із невстановленою слідством особою, перебуваючи за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи доступ до всесвітньої мережі Інтернет ТОВ «Воля Кабель» з Ір-адреси « НОМЕР_4 » за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi OnePlus», на якому встановлені онлайн додатки «Приват24» та Izibank проводив контроль фінансових операцій по зарахуванні грошових коштів на банківські карти АТ «Приват Банк» № НОМЕР_3 та АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_5 , які йому не належать, однак перебували в його користуванні та використовуючи вказані вище банківські карти за допомогою банкоматів розташованих на території м. Львова, перевів зараховані кошти у готівку шляхом зняття із банкоматів та розпорядився на власний розсуд, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_8 значної шкоди на загальну суму 169 845 грн.

17 жовтня 2023 року ОСОБА_5 затриманий на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.10.2023 про дозвіл на затримання з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

18.10.2023 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.12.2023 включно, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 134 200 грн. на день проголошення ухвали.

19 жовтня 2023 року у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_7 в розмірі 134 200 грн., у зв`язку ОСОБА_5 звільнений з Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19 та відповідно до положень абз.3 ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення наступного судового засідання, проте без поважних причин в судові засідання не з`явився 26.02.2024, 28.02.2024. Окрім цього, він не з`явився у підготовче засідання 09.11.2023 року без поважних причин.

Суд не приймає доводи обвинуваченого та захисника про поважність причин неявки, оскільки наведені ними причини не визначені як поважні ст. 138 КПК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до 4. 3 ст. 190 КК України (У редакції, яка чинна до 11.08.2023), передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Беручи до уваги обґрунтованість обвинувачення та те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, свідомо уникає явки до суду, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_5 може переховуватись від суду. Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлений фактом ухилення обвинуваченого від суду ( ОСОБА_5 без поважних причин в судові засідання не з?явився 26.02.2024, 28.02.2024.), суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років), а також існування умов для життя обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах розшуку.

Відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину;

ОСОБА_5 також може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Також підставними є доводи прокурора, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу, що може бути підставою для вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень з метою власного матеріального збагачення.

Враховуючи викладені вище обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також ухилення останнього від явки до суду, чим порушує свої процесуальні обов`язки, суд приходить до переконання, що забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків зможе лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, передбачених КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

А тому, суд приходить до переконання, що слід клопотання задоволити та змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, застосувавши до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України, на заставодавцю ОСОБА_7 з моменту внесення застави покладаються обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до положень ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Заставодавець ОСОБА_7 про розгляд клопотання прокурора про звернення застави у дохід держави повідомлена, але у судове засідання не з`явилася.

Ураховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 , не з?являється на судові виклики без поважних причин, а заставодавець ОСОБА_7 не виконала передбачені КПК України обов`язки, слід також звернути в дохід держави заставу, внесену 19 жовтня 2023 року ОСОБА_7 в розмірі 134 200 грн, відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2023 рок.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, -

у х в а л и в :

клопотання задоволити.

Змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, застосувавши до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на два місяці.

Звернути в дохід держави заставу, внесену 19 жовтня 2023 року ОСОБА_7 в розмірі 134 200 грн (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень), відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2023 рок.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу звернення ухвали до виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 11 березня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1