Ухвала суду № 117677251, 15.03.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2331/23

1-кп/189/174/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника ОСОБА_5 ;

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні всмт.Покровське кримінальнепровадження №12023041420000317від06.11.2023рокузаобвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Впровадженні Покровськогорайонного судуДніпропетровської областіперебуває кримінальнепровадження №12023041420000317від06.11.2023рокузаобвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні звернувся до суду із клопотанням, в якому просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що зазначені ризики на цей час продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам. В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання прокурора, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, обвинувачений не переховувався, одружений, має посередню характеристику. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника. Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, суд дійшов наступного. 17.01.2024 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області, до ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, по 16 березня 2024 року включно та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 90840 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п. п. 1-11 статті 178 КПК України. Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, але раніше неодноразово судимий, злочин вчинив в період невідбутого покарання. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Наявність ризикупереховування відсуду обґрунтовуєтьсятим,що максимальнасанкція ч.4ст.185КК Українипередбачає покаранняу виглядіпозбавлення воліна строкдо восьмироків,у зв`язкуз чим,усвідомлюючи тяжкістьта реальністьпокарання,в разізастосування запобіжногозаходу непов`язаногоз триманнямпід вартою, ОСОБА_4 може змінитимісце фактичногомешкання,перетнути державнийкордон позапунктами пропуску,виїхати натимчасово окупованутериторію України,та переховуватисявід суду,оскільки,обвинувачений ОСОБА_4 проживає один,стійких соціальнихзв`язків немає,постійне джерелозаробітку відсутнє. Щодо наявності ризику, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слід зазначити, що даний ризик залишається актуальним, так як особи, які є потерпілою та свідками, у кримінальному провадженні, проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, часто зустрічаються, який може вплинути на зміну показів чи відмову від раніше наданих показів останніми. Отже, даний ризик суд також вважає обґрунтованим на час розгляду клопотання. Щодо наявності ризику, вчинити інше кримінальне правопорушення, слід зазначити,що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення корисливого кримінального правопорушення, належним чином не відбув покарання за вчинене кримінальне правопорушення, та продовжив свою злочинну діяльність, вчинивши корисливий злочин. Положеннями ч.1 ст.177 КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Таким чином, на час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. Стороною обвинувачення доведено обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено. Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, за таких обставин суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів Разом з тим, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України. Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень) гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 178,184, 199 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по13 травня 2024 рокувключно. Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 13 травня 2024 року. Підозрюваний,обвинувачений звільняєтьсяз-підварти післявнесення застави,визначеної слідчимсуддею,судом вухвалі прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,якщо вуповноваженої службовоїособи місцяув`язнення,під вартоюв якомувін перебуває,відсутнє іншесудове рішення,що набралозаконної силиі прямопередбачає триманняцього підозрюваного,обвинуваченого підвартою. Після отриманнята перевіркидокумента,що підтверджуєвнесення застави,уповноважена службоваособа місцяув`язнення,під вартоюв якомузнаходиться підозрюваний,обвинувачений,негайно здійснюєрозпорядження пройого звільненняз-підварти таповідомляє проце усноі письмовослідчого,прокурора таслідчого суддю,а якщозастава внесенапід чассудового провадження,-прокурора тасуд.Перевірка документа,що підтверджуєвнесення застави,не можетривати більшеодного робочогодня. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: 1) не відлучатись із місця проживання без дозволу суду; 2) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по даній кримінальній справі. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1