Рішення № 117676816, 06.03.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/60/24

Провадження № 2/201/27/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, (третя особа Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 (а.с. 26) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради, (третя особа Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 08.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити правилами загального позовного провадження (а.с. 31).

У позові позивач посилався на те, що 24.02.2022 почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України. 15.03.2022 позивач з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхали на підконтрольну територію України до м. Стрий Львівської області, де він зареєстрований як внутрішньо переміщена.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_2 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_4 та взяла собі прізвище чоловіка.

За життя мати склала заповіт від 26.08.2005, яким заповіла позивачеві все належне їх майно де б воно не знаходилось, з чого б не складалось та взагалі все те, на що вона матиме право, в тому числі належну їй частку квартири АДРЕСА_1

Вітчим позивача ОСОБА_4 також заповів позивачеві 1/2 частки цієї квартири.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

Виїхавши з м. Маріуполя 16.03.2022 позивач з матір`ю взяли із собою лише паспорти та деякі особисті речі, але документи на житло залишились у місті. В цей час йшли активні бойові дії в м. Маріуполі. Коли ОСОБА_2 померла, позивач намагався домовитись, щоб йому передали документи на квартиру і лише 25.11.2023 вдалося отримати документи, тому 27.11.2023 він звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області для відкриття спадщини. Але нотаріусом повідомлено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, просив визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Представник відповідача Маріупольськоїміської ради Бастрига С.М. 06.02.2024 і 05.03.2024 (діє на підставі довіреності від 25.11.2021 і відомостей з ЄДР а.с. 37, 36) подав до суду заяви, в яких просив розглянути справу без його та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів, що знаходяться у справі (а.с. 35- 36, 43-44).

Третя особа завідувачСтрийської ДНКЛьвівської областіКостур О.Т. 13.02.2024 і 07.03.2023 подав до суду заяви, в яких просив розглянути без його участі , рішення ухвалити на розсуд суду (а.с. 41, 47).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Як вказує позивач він 15.03.2022 разом із матір`ю ОСОБА_2 виїхали на підконтрольну територію України до м. Стрий Львівської області, де він зареєстрований як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ВПО №1304-7500825023 від 01.05.2022 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що видно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.05.2023, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №290 (а.с. 10)

20.03.1984 ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_4 та взяла його прізвище, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

ОСОБА_2 за життя склала заповіт від 26.08.2005, яким заповіла позивачеві все належне майно де б воно не знаходилось, з чого б не складалось та взагалі все те, на що вона матиме право, в тому числі належну їй частку квартири номера АДРЕСА_1 (а.с. 13).

16.02.2022 за заповітом вітчима ОСОБА_4 позивачеві видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (в.ч. 14).

02.02.2016 вул. Апатова перейменована на АДРЕСА_3

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

27.11.2023 завідувачем Стрийської ДНК Львівської області Костур О.Т. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно у зв`язку з пропущенням строку на прийняття спадщини (а.с. 25).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, за встановленого передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (тяжка хвороба, введення воєнного стану на території України та інші обставини, що випливають з цього).

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району з 05.03.2022р. перебуває у тимчасовій окупації.

Позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, нині проживає у м. Стрий Львівської області. Вказує, що вони з матір`ю виїхали з м. Маріуполя 16.03.2022, взявши лише паспорти та деякі особисті речі, але документи на житло залишились у місті. Того часу були активні бойові дії в м. Маріуполь, важливо врятувати матір. Коли ОСОБА_2 померла, то позивач вживав заходів для отримання документів на квартиру і лише 25.11.2023 їх отримав, а 27.11.2023 звернувся до нотаріальної контори Львівської області для відкриття спадщини.

Таким чином, передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки останні були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (введення воєнного стану на території України, окупація міста Маріуполя, вимушене переселення, втрата документів).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними і об`єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому вважає доцільним для позивача визначити такий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, терміном у один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

З урахуванням того, що сторона позивача не наполягає на компенсуванні понесених судових витрат, суд вважає за можливе не стягувати їх з відповідача на користь позивачки сплачений судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,89,141,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, (третя особа Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 14 березня 2024 року.

Суддя О.С. Наумова