Ухвала суду № 117675685, 07.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10820/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023000000001311 від 13 липня 2023 року ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодження прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023000000001311 від 13.07.2023 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001311 від 13.07.2023 за ч. 1 ст. 199, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у неустановлений час, однак до 03.10.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розробив злочинний план, направлений на незаконне здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом виготовлення підроблених документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі), посвідчень водія (на пластиковій основі), паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку, для подальшого їх збуту за грошові кошти, визначивши методи та місця виготовлення, джерела отримання сировини, зокрема поліетиленових плівок з голографічними захисними елементами, які будуть використовуватись під час вчинення вказаного кримінального правопорушення, способи відшукання покупців підроблених документів.

Згідно з розробленим планом, ОСОБА_3 повинен був виконати наступне: придбати сировину, техніку та розхідний матеріал до неї, для виготовлення підроблених документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі) з голографічними елементами, посвідчень водія (на пластиковій основі) з голографічними елементами або без них, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку, придбати засоби зв`язку за допомогою яких спілкуватись з особами які б мали на меті придбати підроблені документи з голографічними елементами, поширити серед кола довірених осіб свою спроможність виготовити та продавати підроблені документи з голографічними елементами або без них за грошову винагороду, підібрати місце виготовлення підроблених документів, безпосередньо приймати замовлення на виготовлення підроблених документів з голографічними елементами або без них, виготовляти їх, підшукати автомобіль для доставки, та особисто зустрічатись з клієнтом та віддавати підроблені документи за грошову винагороду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у неустановлений час, однак до 03.10.2023, ОСОБА_3 придбав сировину для виготовлення підроблених документів (свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі) з голографічними елементами, посвідчень водія (на пластиковій основі) з голографічними елементами або без них, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку) а саме: фотопапір, пластик, плівку для ламінування, плівку для ламінування з елементами голографічного захисту, техніку та розхідний матеріал до неї для виготовлення підроблених документів.

Виготовлення підроблених документів ОСОБА_3 здійснював за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою реалізації виготовлених підроблених документів ОСОБА_3 поширив серед кола довірених осіб, у тому числі за допомогою засобів зв`язку з абонентським номером НОМЕР_1 свою спроможність виготовити та продавати підроблені документи з голографічними елементами або без них за грошову винагороду, спілкувався з особами які б мали на меті придбати підроблені документи з голографічними елементами, а також безпосередньо приймав замовлення на виготовлення підроблених документів.

В подальшому, після досягнутої домовленості з особами які мали на меті придбати підроблені документи з голографічними елементами, на виготовлення підроблених документів, ОСОБА_3 особисто зустрічався з клієнтом у визначених місцях та віддавав підроблені документи з голографічними елементами або без них за грошову винагороду.

Таким чином ОСОБА_3 реалізовував злочинний умисел направлений на отримання грошових коштів шляхом збуту підроблених документів з голографічними елементами.

Так, 15.11.2023 року о 09 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , з метою незаконного здобуття коштів та матеріальних благ шляхом виготовлення та підроблених документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі) з голографічними елементами, посвідчень водія (на пластиковій основі) з голографічними елементами або без них, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку для подальшого їх збуту за грошові кошти, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_8 замовлення на виготовлення підробленого посвідчення водія з голографічними захисними елементами на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорії «В», ТСЦ 3247 за грошову винагороду в сумі 150 доларів США.

У подальшому 16.11.2023 приблизно о 10 годині ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 виконуючи злочинний умисел незаконно виготовив підроблене посвідчення водія (на пластиковій основі) з елементами голографічного захисту, серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9

16.11.2023, приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_3 надіслав текстове повідомлення ОСОБА_8 у якому вказав, що виготовлене підроблене посвідчення водія можна забрати за адресою: АДРЕСА_1 за грошову винагороду 150 доларів США.

Цього ж дня, о 12 годині 42 хвилин ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 та передав ОСОБА_8 посвідчення водія (на пластиковій основі) з елементами голографічного захисту, серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9 , отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 150 доларів США. (згідно з курсом НБУ станом на момент вчинення злочину 5 439,65грн.), здійснивши таким чином збут підробленого документу з голографічними захисними елементами.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, зберіганні та збуті голографічних захисних елементів вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 199 КК України.

Крім того, 03.10.2023 року о 18 годині 58 хвилин ОСОБА_3 , з метою незаконного здобуття коштів та матеріальних благ шляхом виготовлення підроблених документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі) з голографічними елементами, посвідчень водія (на пластиковій основі) з голографічними елементами або без них, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку для подальшого їх збуту за грошові кошти, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_8 замовлення на виготовлення підробленого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , категорії «В», виданого 25.04.2023, ТСЦ 8042 за грошову винагороду в сумі 100 доларів США.

У подальшому 06.10.2023 приблизно о 09 годині ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 незаконно виготовив підроблене посвідчення водія (на пластиковій основі) серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_11

11.10.2023, приблизно о 12 годині 40 хвилин ОСОБА_3 надіслав текстове повідомлення ОСОБА_8 у якому вказав, що виготовлене підроблене посвідчення водія можна забрати за адресою: АДРЕСА_1 за грошову винагороду 100 доларів США.

Цього ж дня, о 15 годині 59 хвилин ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 та збув ОСОБА_8 підроблене посвідчення водія (на пластиковій основі) серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_11 отримавши за це грошові кошти в сумі 100 доларів США (згідно з курсом НБУ станом на момент вчинення злочину 3 650,58 грн.), здійснивши таким чином збут підробленого документу.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми навмисними діями які виразились у підробці з метою збуту та збуті офіційних документів, які видаються державною установою, підробив та збув посвідчення водія, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, 15.11.2023 року о 09 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , з метою незаконного здобуття коштів та матеріальних благ шляхом виготовлення підроблених документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (на пластиковій основі) з голографічними елементами, посвідчень водія (на пластиковій основі) з голографічними елементами або без них, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломів про закінчення навчального закладу, а також інших документів державного зразку для подальшого їх збуту за грошові кошти, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_8 замовлення на виготовлення підробленого посвідчення водія з голографічними захисними елементами на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорії «В», ТСЦ 3247 за грошову винагороду в сумі 150 доларів США.

У подальшому 16.11.2023 о 10 годині ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 виконуючи злочинний умисел незаконно, повторно, виготовив підроблене посвідчення водія (на пластиковій основі) з елементами голографічного захисту, серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9

16.11.2023, приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_3 надіслав текстове повідомлення ОСОБА_8 у якому вказав, що виготовлене підроблене посвідчення водія можна забрати за адресою: АДРЕСА_1 за грошову винагороду 150 доларів США.

Цього ж дня, о 12 годині 42 хвилин ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 та передав ОСОБА_8 посвідчення водія (на пластиковій основі) з елементами голографічного захисту, серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_9 , отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 150 доларів США. (згідно з курсом НБУ станом на момент вчинення злочину 5 439,65 грн.), здійснивши таким чином збут підробленого документу з голографічними захисними елементами.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми навмисними діями які виразились у підробці з метою збуту та збуті офіційних документів, які видаються державною установою, повторно підробив та збув посвідчення водія, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

1. ОСОБА_3 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні у тому числі тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинення підозрюваним кримінальне правопорушення передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

2. ОСОБА_3 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показань.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких взагалі.

Крім того, у кримінальному провадженні не встановлено всіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

3. ОСОБА_3 меже перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на свободі зможе скоординувати свої дії з невстановленими на даний час особами, причетними до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що мають можливість впливати на викривлення значимих відомостей для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників провадження з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

4. ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, єдиним заробітком для свого матеріального забезпечення є отримання коштів від вчинення злочинних дій, у випадку незастосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та у зв`язку із невстановленням на цей час всіх організаторів та співвиконавців злочинів, може продовжувати займатись вчиненням злочинів.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку детектива, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Для визначення розміру застави детектив у клопотанні зазначає, що при визначенні її розміру, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховуючи суму, рівноцінну сумі майнової шкоди (збитків), спричинених потерпілим, вона має складати не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що ризики не доведені, оскільки підозрюваний сприяє слідству та визнає свою провину. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити заставу.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

06.03.2024 об «15» год «56» хв ОСОБА_3 затримано у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

06.03.2024 об «17» год «41» хв за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 199 КК України повідомлено про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- висновками експертів від 07.12.2023 № СЕ-19-23/68687-ДД, від 08.12.2023 № 25836/23-33;

- допитом свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ;

- протоколами проведення НСРД;

- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують останнього, як особу, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 121 120, 00 грн з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком до 04 травня 2024 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001311 від 13 липня 2023 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 121 120, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 04 травня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1