Постанова № 117664356, 13.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52682/23-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого- судді Білоцерківця О.А., за участю секретаря Мамед О.Ю., прокурора Прокопова О.Е., захисника Мартиненка І.О., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності за протоколом № 39-02/37 за ч. 2 ст.172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.08.2023 та 19.10.2023, реалізуючи повноваження народного депутата України, передбачені ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: звернувся до Міністра охорони здоров`я України Ляшка В.К. з депутатським зверненням від 11.08.2023 № 300д9/15-2023/175546 та до Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О. з депутатським зверненням від 19.10.2023 № 300д9/9-2023/230886, у яких порушувалися питання, що становили його приватний інтерес.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що протокол перед направленням до суду не був вручений у спосіб, передбачений законом, у протоколі не зазначено місце вчинення правопорушення. Протокол підлягає поверненню, оскільки у ньому відображені неправдиві відомості про відмову підписувати його. Також зазнчив, що конфлікт інтересів відсутній, оскільки депутатські звернення направлялись у зв`язку з дійсненням депутатської діяльності.

Захисник Мартиненко І.О. підтримав позицію ОСОБА_1 та зазначив, що місце вчинення адміністративного правопорушення у протоколі зазначене невірно, протокол про адміністративне провопорушення ОСОБА_1 не вручений. Тому просив провадження закрити за відсутності події та складу адміністративного провопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного провопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.

Протокол № 39-02/37 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, складений 08.11.2023 головним спеціалістом відділу виявлення та документування правопорушень Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Бандарем Д.В. відповідає вимогам ст. 255 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 39-02/37 народний депутат України ОСОБА_1 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема, народні депутати України, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Констатація порушення зазначених вимог та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, можлива за таких умов: в особи, яка має відповідний статус, наявний реальний конфлікт інтересів; за наявності реального конфлікту інтересів особа під час виконання своїх службових/представницьких повноважень вчиняє дії чи приймає рішення.

Згідно з абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону для реального конфлікту інтересів необхідні такі складові: приватний інтерес; службові/представницькі повноваження; суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно зі ст. 79 Конституції України та абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України» повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Текст присяги на вірність Україні ОСОБА_1 як народний депутат України дев`ятого скликання скріпив підписом 29.08.2019, а отже його повноваження у статусі народного депутата України дев`ятого скликання розпочались з 29.08.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

ОСОБА_1 звернувся до Міністра охорони здоров`я України Ляшка В.К. з депутатським зверненням від 11.08.2023 № 300д9/15-2023/175546 та до Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О. із депутатським зверненням від 19.10.2023 № 300д9/9-2023/230886, у яких порушувалися питання, що становили його приватний інтерес.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001252 від 31.07.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

08.08.2023 Генеральний прокурор України у межах кримінального провадження повідомив народному депутатові України ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Предметом досудового розслідування послугувало звернення народного депутата України ОСОБА_1 19.06.2023 із заявою, яку він скерував на ім`я Міністра охорони здоров`я України Ляшка В.К. , щодо надання йому документів для перетину державного кордону України, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про підстави його виїзду та термін перебування за кордоном.

Зі змісту депутатського звернення від 11.08.2023 № 300д9/15-2023/175546 вбачається, що ОСОБА_1 направив лист від 19.06.2023 № 131117 (номер та дата кореспондента 300д9/7-2023/132117 від 19.06.2023) до Міністерства охорони здоров`я України щодо надання документів для виїзду на лікування.

Народний депутат України ОСОБА_1 у депутатському зверненні просив надати у встановлений законом строк інформацію про те, як саме був зареєстрований його лист (який є предметом злочину) у системі діловодства Міністерства охорони здоров`я України, яким чином проводиться реєстрація вхідної кореспонденції щодо депутатських звернень та листів у Міністерстві охорони здоров`я України, які доручення надані виконавцям щодо розгляду (виконання, тощо) його листа, які кінцеві терміни встановлені виконавцям, а також просив надати копію відповіді Міністерства охорони здоров`я України на його лист.

Отримання зазначеної інформації становило для ОСОБА_1 приватний інтерес немайнового характеру, оскільки така інформація досліджується у межах кримінального провадження № 42023000000001252 від 31.07.2023 та могла бути ним використана у подальшому з метою побудови стратегії захисту для себе та свого виправдання.

Зі змісту депутатського звернення від 19.10.2023 № 300д9/9-2023/230886 вбачається, що передумовою його подання є поширена у ЗМІ, зокрема в месенджері телеграм, інформація про відпочинок Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О. разом зі своєю дружиною та про їхній гардероб.

З огляду на це народний депутат України ОСОБА_1 просив надати у встановлений законом строк інформацію про трудову, підприємницьку, викладацьку та іншу діяльність, метою яких є отримання будь-яких доходів Директором Державного бюро розслідувань Сухачовим О.О. та його дружиною, а також просив надати копії декларацій Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О. за 2020 - 2022 роки.

Так, народний депутат України ОСОБА_1 починаючи з 08.08.2023, а саме з моменту повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, у своєму Телеграм-каналі (ІНФОРМАЦІЯ_2), на своїй сторінці в Youtybe (ІНФОРМАЦІЯ_3), соціальних мережах (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5) розміщував публікації, у яких негативно висвітлював діяльність Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О. та Державного бюро розслідувань у цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Директор Державного бюро розслідувань несе відповідальність за діяльність Державного бюро розслідувань, зокрема законність здійснюваних Державним бюро розслідувань оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод людини і громадянина, а також координує і контролює діяльність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань.

Приватний інтерес народного депутата України ОСОБА_1 був зумовлений негативним ставленням до Директора державного бюро розслідувань Сухачова О.О., який здійснює керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань в цілому, та полягав у бажанні, створення для нього негативних наслідків шляхом публікації компрометуючої інформації.

Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

У відповідності до вимог ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до копій депутатських звернень вихідні номери від 11.08.2023 № 300д9/15-2023/175546 та від 19.10.2023 № 300д9/9-2023/230886 були зареєстровані Апаратом Верховної Ради України, який розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Грушевського, 5. Адреса для листування вказана 01008, м. Київ-8, вул. М.Грушевського, 5.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника про невірне зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення стосується саме дій по зверненню з депутатським запитом і вони закінчились у момент надходження таких запитів до Апарату Верховної Ради.

Апарат Верховної Ради України розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Грушевського, 5, та відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про вручення примірника протоколу не у спосіб, становлений законом, спростовується наступним. Законодавством не визначено певне місце для складання протоколу про адміністративне правопорушення та його вручення.

Досліджений під час судового засідання відеозапис об`єктивно засвідчує відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на отримання копії протоколу. Посилання на те, що йому для отримання протоколу необхідний час для надання пояснення, є неспроможними, оскільки законодавець безпосередньо не пов`язує саме отримання протоколу та пояснення особи щодо його змісту, адже це право відповідної особи, яке може бути реалізовано надалі, чим і скористався ОСОБА_1 .

Посилання ж на складання протоколу не у приміщенні Державного бюро розслідувань не ґрунтується на доказах.

Стосовно позиції захисту про дії ОСОБА_1 виключно в межах суспільного інтересу суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про статус народного депутата України» неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.

Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих, цілях.

У ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» визначено особливий порядок розгляду депутатського звернення органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ і організацій, об`єднаннями громадян, за порушення якого передбачено адміністративну відповідальність.

У Рішенні Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 4-рп/2000 у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України та ст.ст. 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) зазначається, що пропозиції, вказівки, вимоги народного депутата України мають відповідати Конституції і законам України та можуть стосуватися лише питань, пов`язаних саме з депутатською діяльністю.

ОСОБА_1 , маючи право на звернення до Міністра охорони здоров`я України Ляшка В.К. та до Директора Державного бюро розслідувань Сухачова О.О., як фізична особа, не користуючись статусом народного депутата України, міг задовольнити особистий інтерес у найбільш сприятливий спосіб, однак використав надане йому право на депутатське звернення із метою, яка не пов`язана зі здійсненням депутатської діяльності, на що вказує зміст звернень, час та інші обставини подання таких звернень.

Таким чином, приватний інтерес народного депутата України ОСОБА_1 вступив у суперечність із його службовим повноваженням (правом) щодо депутатського звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян.

Факт реалізації права на депутатське звернення з метою задоволення приватного інтересу є свідченням упередженості народного депутата. Усвідомлюючи, що задоволення депутатського звернення призведе до задоволення приватного інтересу, ОСОБА_1 мав утриматися від реалізації відповідного службового повноваження, що і було б на противагу, проявом його неупередженості.

Крім того, наявність суперечності під час направлення депутатського звернення від 19.10.2023 № 300д9/9-2023/230886 полягає у тому, що народний депутат України ОСОБА_1 , реалізуючи службові повноваження, переслідує власні (приватні цілі), при цьому завдаючи шкоди інтересам Державного бюро розслідувань та його керівнику у цілому.

Стороною захисту не спростовано відсутність реального конфлікту інтересу у ОСОБА_1 при направленні депутатських запитів.

Отже судом встановлено, що приватний інтерес народного депутата України ОСОБА_1 вступив у суперечність із його службовим повноваженнями (правом) щодо депутатського звернення до органів державної влади.

ОСОБА_1 допустив порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів, а саме вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, тобто правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин, з точки зору оцінки доказів у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП згідно протоколу № 39-02/37 доведена повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.34, 35 КУпАП, немає.

Враховуючи викладене, наявний висновок, що необхідним та достатнім щодо ОСОБА_1 є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.172-7, 221, 276- 279, 280, 283-287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 гривні 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання-3 місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.А.Білоцерківець