Ухвала суду № 117656235, 12.03.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/14212/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 93 925 113,12 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Прокопів Назар Михайлович - представник за довіреністю №168-Д від 29.12.2023

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 93 925 113,25 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 93 152 883 (дев`яносто три мільйони сто п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 348 374 (триста сорок вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 24 коп., та 935 172 (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч сто сімдесят дві) гр. 70 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

29.02.2024 через канцелярію суду від державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення у справі № 910/14212/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 призначено розгляд заяви на 12.03.2024.

11.03.2024 через систему "Електронний суд" від приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли заперечення проти заяви про відстрочку виконання рішення суду.

У судове засідання не з`явився представник позивача, хоча про місце, дату та час засідання позивач повідомлений належним чином.

Відповідач, обґрунтовуючи подану заяву про відстрочку виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення відповідного рішення, зазначає, що сума присуджених до стягнення коштів є значною та істотно ускладнить операційну діяльність державного підприємства "Гарантований покупець". Відстрочка виконання рішення суду дозволить відповідачу акумулювати з виробників за "зеленим" тарифом необхідні кошти в результаті виконання положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" та постанови НКРЕКП №178 від 24.01.2024, що у свою чергу дозволить здійснити оплату електричної енергії для врегулювання небалансів позивачу без блокування господарських операцій відповідача.

Також відповідач повідомляє про відсутність вини щодо несвоєчасної оплати електричної енергії та складний фінансовий стан, поступове погашення заборгованості та залученість до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану.

Позивач, заперечуючи щодо поданої заяви, зазначає, що відповідач не довів факт неможливості виконання рішення чи його істотне ускладнення, не надав доказів відсутності на його рахунках коштів для виконання рішення, а наведені відповідачем обставини є лише приводом для затягування виконання судового рішення. Позивач повідомляє, що відстрочення виконання судового рішення суттєво перешкоджатиме належному виконанню функцій приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - важливим суб`єктом для функціонування об`єднаної енергетичної системи України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09., виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено обставину ускладнення або неможливості виконання судового рішення, обґрунтування в частині відсутності вини та добровільного погашення заборгованості не є визначальною підставою для відстрочення виконання рішення, а тому заява відповідача про відстрочку виконання рішення у справі №910/14212/23 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись викладеним та ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі №910/14212/23 відмовити.

2. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підлягає оскарженню.

Суддя Сергій МУДРИЙ