Ухвала суду № 117647476, 14.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/1990/22

Провадження № 1-кп/229/839/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у залі судових засідань Дружківського міського суду Донецької області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000001722 від 01.07.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, розлучений, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні має неповнолітню дитину сина ОСОБА_6 , 16 років, працюючого по найму, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними зібраними у ході здійснення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2022 року; матеріалами, отриманими на виконання доручення оперативному підрозділу, та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області, Дружківського міського суду Донецької області строк дії запобіжного заходу було продовжено.

Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, тобто ризикам, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. ОСОБА_5 проживає у м. Бахмут Донецької області, де на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може спричинити тимчасову окупацію м. Бахмут та призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. Крім того, у випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження здійснення ОСОБА_5 поширення інформації щодо вогневих позицій та місць дислокації підрозділів ЗС України, або вчинити новий злочин.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Під час дії воєнного стану суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також викладені вище обставини, керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 197, 331 КПК України, прокурор просить суд продовжити дію строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із утриманням її у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання, вказав, що його підзахисний тривалий час знаходиться під вартою, ризики не обґрунтовані. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника, та додав, що не має наміру ховатися від суду, навпаки на свободі у нього буде можливість назбирати доказів своєї непричасності до інкримінуємого йому злочину. Також він зазначив, що до теперішнього часу не вирішено питання щодо піклування за його неповнолітнім сином. Суду пояснив, що мати не було позбавлена батьківських прав, однак вона не піклується про дитину. Про дитину опікувався він. Де на теперішній час знаходиться його син, він не знає. Буди на свободі йому необхідно для того щоб опікуватися дитиною.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу двомісячного строку тримання під вартою, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, незалежно від наявності клопотань.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу(частина другастатті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина другастатті 177 КПК України).

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 176 КПК Українидо запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу(частина першастатті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першоюстатті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3ст. 199 КПКоднією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області строк дії запобіжного заходу було продовжено. В подальшому строк дії запобіжного заходу було продовжено ухвалою Дружківського міського суду Донецької області. На теперішній час строк його дії спливає. Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин того кримінального правопорушення, яке інкриміновані ОСОБА_5 , а саме вчинення тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання до 8 років позбавлення волі, дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_5 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 на території України офіційно ніде не працевлаштований, не має офіційних джерел доходу, зареєстрований у місті Бахмут Донецької області, де наразі ведуться активні бойові дії, що може мати наслідками ускладнення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків та становить загрозу здоров`ю та життю самого обвинуваченого.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на воєнний стан.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Суд, зазначає, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК Українита посилання обвинуваченого.

З оглядуна викладене,суд приходитьдо переконання,що наведеніпрокурором ризикиє дійснимита триваючими,і вонивиключають наданий часможливість зміниміри запобіжногозаходу щодообвинуваченого набільш м`який.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї частини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяті до восьмидесяті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, суд, вважає за доцільним визначити ОСОБА_5 розмір застави, що складає 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинув чанний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178,181,184,193-199,336, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 14.03.2024 року по 12.05.2024 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181680 гривень, яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суд із встановленою періодичністю, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12.05.2024 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань №4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Дружківський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.. 199 КПК України.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 14 березня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1