Вирок № 117647459, 14.03.2024, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/796/23

Провадження № 1-кп/225/82/2024

Дзержинський міський суд Донецької області

ВИРОК

іменем України

14 березня 2024 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у рамках спеціального судового провадження, у режимі відеоконференції кримінальне провадження (ЄРДР№ 22023050000001399 від 06.04.2023) за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харцизька Донецької області, громадянки України, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст.111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.

Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005,

№ 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

У березні квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області видано «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «ДНР».

За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «ДНР» на території Донецької області.

Надалі представниками самопроголошеної «ДНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично управлінські (т.зв. «органи державної влади ДНР») та силові органи.

Так, на учасників органів силового блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом:

- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, зокрема шляхом ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов`язків, обстрілів населених пунктів тощо;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області з метою їх виводу з-під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення «ДНР»;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

- блокування виконання правоохоронними органами та підрозділами Збройних Сил України передбачених Конституцією та законодавством України функцій на тимчасово окупованій території України;

- силового подолання опору цивільного населення окупаційній адміністрації шляхом фізичної розправи та незаконного позбавлення волі;

- силової підтримки учасників органів політичного та управлінського блоку незаконних утворень «ДНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників органів політичного блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях Донецької області;

- видачі нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації Російської Федерації та самопроголошених органів влади «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами Російської Федерації, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою, агітаційними матеріалами тощо.

При цьому, кожний учасник органів політичного та силового блоків «ДНР» (у т. ч. які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлював, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії Російської Федерації та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями.

Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Донецької області з числа представників політичного блоку «ДНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» №2268-VIII від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Так, 15.12.2015 на тимчасово окупованій території Донецької області представниками так званої «ДНР» прийнято документ з ознаками нормативності «конституцію Донецької народної республіки». Відповідно до вказаного документу, одним із так званих «органів влади ДНР» є «народна рада Донецької народної республіки парламент Донецької народної республіки», котрий є постійно діючим вищим та єдиним законодавчим (представницьким) органом державної влади «Донецької Народної Республіки», обирається на чотири роки та складається із 100 депутатів.

До повноважень вказаного «органу», відповідно до так званої «конституції ДНР», серед іншого, входять:

- прийняття «Конституції Донецької Народної Республіки» та «законів Донецької Народної Республіки», внесення до них змін;

- прийняття «постанов Народної Ради Донецької Народної Республіки» та внесення до них змін;

- встановлення адміністративно-територіального устрою «Донецької Народної Республіки» та порядку його зміни;

- розгляд питань щодо зміни кордонів «Донецької Народної Республіки»;

- призначення референдуму «Донецької Народної Республіки»;

- затвердження угоди про зміну кордонів «Донецької Народної Республіки».

Місцем розташування вказаного псевдоргану є: АДРЕСА_2 .

21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до Президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.

В цей же день, Президент Російської Федерації скликав позачергове засідання Ради безпеки Російської Федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік.

Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу Ради безпеки РФ, публічно підтримали звернення Державної думи РФ та заявили про необхідність визнання Президентом РФ незалежності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами Ради безпеки РФ було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян Російської Федерації, у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство РФ.

Цього ж дня Президент Російської Федерації підписав указ про визнання незалежності Донецької народної республіки та Луганської народної республіки.

У подальшому, президент Російської Федерації (далі РФ), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово був продовжений.

Як наслідок, агресія ЗС РФ та інших військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації частини території Донецької області.

Громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 19.11.2018, була обрана на так званих «виборах до народної ради ДНР» так званим «депутатом народної ради ДНР».

19.09.2022, більш точний час не встановлено, до «голови ДНР», стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження, головою так званої «громадської палати ДНР», стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направлено звернення з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Донецької області так званого «референдуму» з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ (далі за текстом референдум).

На підставі вказаного звернення, 20.09.2022, більш точний час не встановлений, у будівлі так званої «адміністрації Пролетарського району м. Донецька ДНР», за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Героїв Сталінграду, 1, головою «народної ради ДНР», стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження, скликано та проведено позачергове засідання так званої «народної ради ДНР», у якому прийняла участь ОСОБА_6 , під час якого винесено на розгляд та одноголосно прийнято так званий «Закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого «референдуму», а «голова ДНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію. ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як «депутат народної ради ДНР» особисто схвально проголосувала за його прийняття, шляхом підняття руки.

У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральною виборчою комісією ДНР», стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, організовано процес проведення зазначеного «референдуму», запланованого з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Донецької області та на так званих «закордонних дільницях» та території РФ, який фактично розпочався о 08 годині 00 хвилин 23.09.2022 та закінчився 27.09.2022 о 18 годині 00 хвилин. За результатами «референдуму» представники «ЦВК ДНР» оголосили, що за приєднання тимчасово окупованої території Донецької області до РФ проголосувало 99,23 %.

Як наслідок, 30.09.2022 президент РФ ініціював зустріч із так званими «головами республік», а фактично тимчасово окупованих території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, у тому числі із так званим «головою ДНР», у м. Москва РФ, більш точні місце та час не встановлені, в ході якої публічно визнав результати так званих «референдумів», у тому числі на тимчасово окупованій території Донецької області.

Під час вказаної зустрічі 30.09.2022, перебуваючи у м. Москва РФ, більш точні час та місце не встановлено, так званий «голова ДНР» та президент РФ підписали так званий «договор между Российской Федерацией и Донецкой народной республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой народной республики и образовании в составе Российской Федерации нових субъектов», чим порушили територіальну цілісність України, у кордонах, визначених Конституцією України.

Обвинувачена ОСОБА_6 , будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження, щодо перебування її в розшуку, що відносно неї винесено повідомлення про підозру, про закінчення досудового розслідування зі спрямуванням обвинувального акту до суду, в судові засідання не з`явилася, хоча належним чином сповіщалася про день та час судового розгляду, відповідно до вимог, передбачених ст. 323 КПК України. З огляду на зазначене, на підставі ухвали суду від 31.10.2023, кримінальне провадження було розглянуто в порядку спеціального судового провадження.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_6 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим остання викликалася в судові засідання в порядкуст. 323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Дзержинського міського суду Донецької області в мережі «Інтернет» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_6 повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, та відмовилася від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_6 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні не надано належних та допустимих доказів винуватості її підзахисної.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_6 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1КК України за обставин, зазначених у вироку в повному обсязі знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Так, вина обвинуваченої підтверджується дослідженими письмовими документами.

З акту огляду телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 22.09.2022 вбачається, що при огляді публікації, розміщеної 20.09.2022 на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », було виявлено текст прийнятого так званого «Закона Донецкой Народной Республики «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав ІНФОРМАЦІЯ_3 », про що зроблено сканкопію екрану. Так, в ході огляду даної публікації отримано важливу інформацію щодо осіб, які можливо вчиняють умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, а також беруть участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Донецької області. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було здійснено архівацію публікації.

З протоколу огляду від 23.09.2022 та скріншотів до нього, вбачається, що при огляді Інтернет відеохостингу за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , використанням застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в інтернет браузері «Opera» був виявлений відеозапис «Установлены законодательные основы проведения референдума о вхождении Республики в состав РФ». В ході огляду встановлено, що на даному відеозаписі відображено процес «чрезвычайного пленарного заседания народного совета ДНР» під головуванням т.зв. «председателя народного совета ДНР» ОСОБА_7 та т.зв. «главы ДНР » ОСОБА_8 . Далі, із відеозапису вбачається, що на розгляд т.зв. «народному совету ДНР» був винесений проект закону № 1408 «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта ОСОБА_9 ». В ході голосування т.зв. проект закону був прийнятий, при цьому було прийнято рішення щодо визначення днів та спосіб проведення референдуму в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 та питання, яке буде вказане у бюлетені. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію публікації та з метою збереження отриманих даних даний відеозапис був записаний на оптичний диск DVD-R та долучено до протоколу огляду від 23.09.2022 року як додаток № 1.

Як вбачається з відеозапису на оптичному диску, доданого до протоколу огляду від 23.09.2022, переглянутого в судовому засіданні, на т.зв. "чрезвычайному пленарному заседании народного совета ДНР " була присутня обвинувачена ОСОБА_6 . Всі присутні на цьому засіданні, в тому числі ОСОБА_6 шляхом підняття руки проголосували за прийняття т.зв. проекту закону № 1408 «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта ОСОБА_9 ».

Згідно протоколу огляду від 23.09.2022 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є публікації « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в НС ДНР» та «Депутаты фракции « ОСОБА_10 » у мережі Інтернет, розміщені за відповідним посиланням. При огляді сторінок за відповідними посиланнями встановлено, що вони являють собою перелік так званих,

- «депутатов народного совета Донецкой народной республики от депутатской фракции «Донецкая Республика», дану сторінку роздруковано та додано до протоколу як додаток № 2 всього на 8 аркушах,

- «депутатов народного совета Донецкой народной республики от депутатской фракции «Свободный Донбасс», дану сторінку роздруковано та додано до протоколу як додаток № 1 всього на 4 аркушах.

Зазначені переліки відображені на сторінках у вигляді карток із зображенням «депутата», його прізвища, ім`я та по батькові (російською мовою) та його посади у т.зв. «Народном Совете ДНР». Під час огляду сторінки «Депутаты фракции « ОСОБА_10 » в НС ДНР» встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 (російською мовою ОСОБА_6 ) є членом Комітету Народної Ради ДНР «російською мовою член Комитета Народного Совета ДНР по здравоохранению, охране материнства и детства». З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, створено посилання на ці сторінки у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаних публікацій. Крім того, всі фото так званих «депутатів», які виявлені на зазначених сторінках, записано на диск CD-R та додано до протоколу огляду від 23.09.2022 як додаток № 3.

Згідно протоколу огляду від 25.10.2022 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. При огляді встановлено, що вказана публікація має назву «Договор между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 372ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дн)». При огляді сторінки встановлено, що вона являє собою інформаційний ресурс із нормативно правовими актами РФ з назвою «официальный интернет портал правовой информации», даний файл записано на диск CD-R (додаток № 1 до протоколу) та в надрукованому вигляді долучено до протоколу огляду як додаток № 2, всього на 4 аркушах. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаної публікації за відповідним посиланням.

Згідно протоколуогляду від16.03.2023 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками сайт схожий на офіційний сайт «Общественного движения «Донецкая республика», про що свідчить також опис сайту внизу сторінки. У даній статті говориться про те, що т.зв. «народною радою ДНР» розглянуто та проголосовано за так званий закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации». Під текстом статті містяться зображення присутніх під час голосування осіб з іншого ракурсу, ніж той, який виявлено в ході досудового розслідування раніше. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію сторінки, дані зображення збережено на внутрішню пам`ять ноутбуку, записані на диск CD-R та долучено до протоколу огляду від 16.03.2023.

Згідно протоколу огляду від 16.03.2023 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є сайт так званої «народної ради ДНР», розміщений за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками сайт схожий на офіційний сайт законодавчого органу, а насправді псевдо органу так званої «Донецької Народної Республіки» «народної ради». Під час огляду даного сайту, в меню «руководство» виявлено зображення керівництва зазначеного псевдооргану. З метою відображення виявлених відомостей було здійснено збереження знімків екрану із зазначеними особами. Під час огляду вказаної сторінки також був виявлений список так званих депутатів народної ради діючого скликання та у іншій вкладці першого скликання. У обох списках депутатів розділено за так званими «общественными движениями»: «Донецкая Республика» та «Свободный Донбасс», які за своєю суттю схожі на фракції у легітимних парламентах. З метою збереження вказаної інформації було надруковано дану сторінку із списком діючих «депутатів» та «депутатів першого скликання», як додаток № 2 та № 3, які було додано до протоколу огляду від 16.03.2023. Із додатків № 2, №3, №4 до протоколу огляду від 16.03.2023 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 є депутатом діючого скликання «народної ради ДНР». З метою забезпечення збереження інформації та недопущення її видалення, було здійснено архівацію даної інформації. Також, під час огляду був виявлений документ під номером « ОСОБА_11 », із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав ІНФОРМАЦІЯ_3 », текст якого роздруковано та додано до протоколу від 16.03.2023 як додаток № 5 на 17 аркушах.

Згідно протоколу огляду від 16.03.2023 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є публікація у мережі Інтернет, розміщена за відповідним посиланням. В ході огляду встановлено, що дана публікація розміщена у спільноті в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». У вказаній публікації виявлено відеозапис, який являє собою уривок сюжету новин щодо підписання так званих «договорів» між РФ та відповідно т.зв. «ДНР», «ЛНР», Запорізькою та Херсонською областями про входження до складу РФ на правах суб`єкта федерації. Даний відеозапис записано на диск DVD-R та додано до протоколу як додаток № 1. З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаної публікації за відповідним посиланням.

Згідно протоколуогляду від ІНФОРМАЦІЯ_10 та скріншотів до нього, об`єктом огляду є сайт так званої «народної ради днр», розміщений за відповідним посиланням у мережі Інтернет. В ході огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками сайт схожий на офіційний сайт законодавчого органу, а насправді псевдо-органу так званої «донецької народної республіки» - «народної ради», про що свідчить також опис сайту внизу сторінки. На зазначеній сторінці відображено статтю з заголовком: « ОСОБА_12 призвала жителей ІНФОРМАЦІЯ_11 », дата публікування відповідної інформації на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_12 . Також, у даній статті йдеться мова про те, що ОСОБА_13 як «депутат» т.зв. «народного сонета днр», закликала жителів тимчасово окупованої території Донецької області, котрі мають паспорти громадян РФ, проголосувати на виборах у парламент РФ. Крім того, виявлено фотознімок із зображенням особи, ззовні схожої на ОСОБА_6 . Далі, дану сторінку роздруковано на 3 аркушах та додано до протоколу як додаток № 1. Також, з метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет було створено посилання на цю сторінку у вигляді QR коду та здійснено архівацію вказаної публікації за відповідним посиланням.

Висновком експерта № 105 від 19.03.2023 встановлено, що у відеозаписі, що міститься в електронному файлі під назвою «Установлены законодательные основы проведения референдума о вхождении Республики в состав РФ» формату «МР4» при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеоплеєра) часу у періоди часу: 00:01:03 - 00:01:05 (у кадрі перша зліва у першому ряді); 00:01:38 00:01:40 (у кадрі третя зліва у першому ряді); 00:04:15 00:04:17 (у кадрі четверта зліва у першому ряді) (а саме зображення жінки, вдягненої у кофту сірого кольору, піджак сіро блакитного кольору зі значком на лівій стороні) та на фотозображенні, що міститься в особовій картці Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в електронному файлі під назвою « ОСОБА_6 » формату «PDF», наданої на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, оцінивши вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачена ОСОБА_6 винна у вчиненні кримінальних правопорушень і її дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 110, як вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому суд не погоджується з позицією захисника про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки дослідженні в судовому засіданні докази підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, та отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими доказами.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, а саме:

ОСОБА_6 вчинила тяжкі злочини у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра, у лікаря нарколога не перебуває.

Обставини, що пом`якшують та/чи обтяжують покарання, в суді не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна в межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частиниКК України, так як таке покарання буде належною карою за вчинені кримінальні правопорушення, достатнім для її виправлення і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2023 до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з винесенням обвинувального вироку та призначенням обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням особи обвинуваченої, суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу необхідно залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2023 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 11466595, із забороною користування, розпорядження та відчуження майна.

Оскільки обвинуваченій ОСОБА_6 призначено додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їй на праві власності майна, суд, з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна, вважає необхідним залишити даний захід забезпечення кримінального провадження без змін.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_15 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна,

- за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданнямпублічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Залишити ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_6 основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року на майно ОСОБА_6 залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 68 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченою, щодо якої судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченою підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та захиснику для обвинуваченої.

Суддя ОСОБА_1