Вирок № 117644833, 14.03.2024, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №181/60/24

Провадження №1-кп/0186/218/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041480000205 від 06 вересня 2023 року по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Межова, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-10 травня 2017 року Межівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.122 КК України до покарання у вигляді 3 років обмеження волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 09 жовтня 2017 року вирок Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року було переглянуто на підставі ч.2 ст.78 КК України та скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлено для відбування покарання у виді 3 років обмеження волі; звільнений умовно-достроково 23.10.2019 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично умисно у період часу з жовтня 2022 року по серпень 2023 року, вчиняв відносно останньої домашнє насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої.

15 жовтня 2022 року о 21 год. 44 хв. ОСОБА_3 , відносно якого 12 жовтня 2022 року винесено терміновий заборонний припис про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис про заборону на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи.

За вказаним фактом 15 жовтня 2022 року працівниками ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року у справі №181/884/22 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді громадських робіт на строк 30 (тридцяти) годин.

У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи свою незаконну діяльність, 15 серпня 2023 року приблизно о 15 год. 45 хв., знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіяння психологічних страждань відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дії та передбачаючи негативні наслідки, вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акти психологічного домашнього насильства, в ході яких висловлював образи в сторону своєї співмешканки ОСОБА_5 та виганяв з власного будинку, чим було завдано психічну шкоду здоров`ю останньої. У подальшому, того ж дня, о 17 год. 15 хв. ОСОБА_3 , стосовно якого 15 серпня 2023 року о 16 год. 30 хв. винесено терміновий заборонний припис серії АА №328072, про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, порушив вимоги даного припису, прийшов до постраждалої особи та почав чинити сварку, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

За вказаним фактом 15 серпня 2023 року працівниками ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свою незаконну діяльність, 16 серпня 2023 року о 15 год. 15 хв., знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якого 15 серпня 2023 року о 16 год. 30 хв. винесено терміновий заборонний припис серії АА №328072 про зобов`язання залишити місце проживання постраждалою особи, не виконав його.

За вказаним фактом 17 серпня 2023 року, працівниками ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

У подальшому 17 серпня 2023 року приблизно о 07 год. 05 хв. ОСОБА_3 , продовжуючи свою незаконну діяльність та знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №328072, винесеного 15 серпня 2023 року, а саме вимогу залишити місце проживання постраждалої особи. Внаслідок таких дій з боку ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.

За вказаним фактом 17 серпня 2023 року, працівниками ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року у справі №181/1364/23 об`єднано справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_3 №181/1364/23 (провадження №3/1818750/23) по ч.2 ст.173-2 КУпАП, №181/1366/23 (провадження №3/181/752/23) по ч.2 ст.173-2 КУпАП, та №181/1367/23 (провадження №3/181/753/23) по ч.2 ст.173-2 КУпАП, в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №181/1364/23 (провадження №3/181/750/23). ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вищевказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

Крім цього, ОСОБА_3 , не припиняючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , 23 серпня 2023 року о 05 год. 58 хв., перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив із останньою сварку, у ході якої ображав ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта судової психологічної експертизи у ОСОБА_5 існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які створилися у її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_3 , які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам підекспертної в особистому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності. З урахуванням індивідуально - психологічних особливостей особистості ОСОБА_5 , ситуація, що досліджується за справою, є для неї психотравмуючою (стресогенною), що безпосередньо викликає психологічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання, які існують до даного часу. Внаслідок дій ОСОБА_3 , у ОСОБА_5 наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, відчуття емоційної (психічної) залежності, зміст яких локалізований у межах дослідженої ситуації.

Таким чином, внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_5 завдано психологічних страждань, погіршилась якість її життя, що виразилося у втраті позитивних емоцій, втраті відпочинку та негативних переживаннях.

16 січня 2024 року між потерпілою у кримінальному провадженні №12023041480000205 ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку, укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні під час досудового розслідування.

Згідно угоди сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ст.126-1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням та покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить із наступного.

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, тому просить угоду про примирення затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді про примирення покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні. Пояснив, що розуміє права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та надав згоду на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди про примирення, у вигляді обмеження волі.

Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що вона примирилася із обвинуваченим ОСОБА_3 , уклала угоду про примирення без будь-якого примусу, їй зрозумілі наслідки укладення угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, прохала затвердити угоду про примирення. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, згодна на призначення ОСОБА_3 узгодженого за угодою про примирення покарання. Також потерпіла зазначила, що саме вона запропонувала обвинуваченому укласти угоду про примирення.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілою та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Відповідно ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається .

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, що в силу вимог ч.3 ст.469КПК України передбачає можливість укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні, укладення угоди про примирення у відповідність до п.2 ч.1 ст.469 КПК України ініційовано потерпілою ОСОБА_5 .

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання, що підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання. Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено потерпілою та обвинуваченим, під час підготовчого судового засідання.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зобов`язання взяті за угодою ОСОБА_3 можуть бути виконані повністю, а тому наявні фактичні підстави для примирення. Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлені.

Відповідно до ст.66КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого - є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67КК України є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що він неодружений, офіційно не працює, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі із звільненням його від відбуття покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Також суд вважає за необхідне на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників строком на 3 місяці.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

У відповідність до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по залученню експерта (висновок експерта №1213 від 23.11.2023 року) в сумі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази по справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 314, 374, 473, 474, 476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 16 січня 2024 року у кримінальному провадженні №12023041480000205 між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави понесені процесуальні витрати в сумі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Речові докази по справі відсутні.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1