Вирок № 11764472, 20.10.2010, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія :

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 року Справа № 1-2 / 10

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л.М.

при секретарі Росляк Т.Б.

з участю прокурора Топилка І.Б.

захисника підсудного адвоката ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Чорткова кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ридодуби Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше судимий 06.07.2000 року за ч.2 ст.81 КК України , звільнений 13.07.2001 року умовно- достроково, за ч. 1 ст. 129, ч.2 ст.146, ст. 386 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14 липня 2008 року ОСОБА_7, з метою схилити потерпілого ОСОБА_5, шляхом підкупу, до давання завідомо неправдивих показань, під час зустрічі з ним в с. Біле, Чортківського району, впливаючи на свідомість та волю ОСОБА_5, обіцяючи грошову винагороду в сумі 200 доларів США, примушував його до давання завідомо неправдивих показань стосовно його сина ОСОБА_8 під час розгляду Бучацьким районним судом кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7, знаючи, що Бучацьким районним судом на 8 серпня 2008 року призначено чергове судове засідання у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України, 5 серпня 2008 року близько 22-23 години, з метою повторно схилити до давання завідомо неправдивих показань потерпілого у справі ОСОБА_5, запросив його до себе в будинок АДРЕСА_1. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_7 почав впливати на свідомість та волю ОСОБА_5, схиляючи його до давання завідомо неправдивих показань під час розгляду справи в Бучацькому районному суді щодо непричетності його сина ОСОБА_8 до вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5, шляхом висловлювання погроз застосування фізичного насильства у разі невиконання його вимог.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не погоджувався на дачу неправдивих показань у суді, ОСОБА_7, з метою примушування ОСОБА_5 до давання завідомо неправдивих показань, застосовуючи фізичне насильство прищипнув його наручниками до радіатора опалювальної батареї в підвальному приміщенні свого будинку. Незаконно утримуючи ОСОБА_5 в період з 22-23 години 5 серпня 2008 року до ранку 8 серпня 2008 року в підвальному приміщенні свого будинку, ОСОБА_7 продовжував психічно впливати на свідомість та волю ОСОБА_5 не даючи йому можливості вживати воду та приймати їжу. Крім цього, після чергової відмови ОСОБА_5 дати неправдиві показання, ОСОБА_7 примушував ОСОБА_5 до давання завідомо неправдивих показань щодо його сина ОСОБА_8 під час розгляду справи в Бучацькому районному суді шляхом погрози вбивством, приставивши до голови предмет, схожий на пістолет. Реально сприймаючи погрози ОСОБА_7 за обставин, що склалися, та боячись за своє життя ОСОБА_5 погодився дати завідомо неправдиві показання в суді на користь ОСОБА_8

Також, ОСОБА_7, з метою схилити потерпілого ОСОБА_3 до давання завідомо неправдивих показань, неодноразово зустрічався з ним впродовж липня-серпня 2008 року в м. Чорткові. Під час зустрічей, ОСОБА_7 впливав на свідомість та волю потерпілого ОСОБА_3, шляхом погроз насильством примушував його до давання завідомо неправдивих показань при судовому розгляді в Бучацькому районному суді кримінальної справи про обвинувачення його сина ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України , а також передав потерпілому ОСОБА_3 кошти в сумі 750 грн. як матеріальну винагороду за давання завідомо неправдивих показань.

Також, в кінці літа 2008 року, ОСОБА_7, з метою схилити свідка у кримінальній справі ОСОБА_6 до давання завідомо неправдивих показань у суді, зустрівся з ним у м. Чорткові та під час зустрічі впливав на його свідомість та волю, шляхом підкупу, пообіцявши виплатити матеріальну винагороду, примушував ОСОБА_6 до давання завідомо неправдивих показань при судовому розгляді в Бучацькому районному суді кримінальної справи про обвинувачення його сина ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України.

Крім цього, в кінці літа 2008 року, ОСОБА_7 з метою схилити потерпілого у кримінальній справі ОСОБА_4 до давання завідомо неправдивих показань у суді, зустрівся з ним в м. Бучачі неподалік Бучацького районного суду та під час зустрічі впливав на свідомість та волю ОСОБА_4, шляхом погроз насильством примушував його до давання завідомо неправдивих показань при судовому розгляді в Бучацькому районному суді кримінальної справи про обвинувачення його сина ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України, а також передав потерпілому ОСОБА_4 з цією ж метою кошти в сумі 1000 грн. як матеріальну винагороду.

Також, ОСОБА_7 з метою примусити потерпілого ОСОБА_5 до давання завідомо неправдивих показань стосовно свого сина ОСОБА_8 у суді при розгляді Бучацьким районним судом кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України, 5 серпня 2008 року близько 22-23 години, попередньо запросивши ОСОБА_5 до себе в будинок АДРЕСА_1, застосовуючи фізичне насильство, прищипнув наручниками до радіатора опалювальної батареї в підвальному приміщенні свого будинку, де незаконно утримував ОСОБА_5 всупереч його волі впродовж тривалого часу, а саме близько двох з половиною діб до ранку 8 серпня 2008 року, позбавляючи тим самим ОСОБА_5 волі та можливості вільно залишити приміщення будинку, не даючи йому змоги вживати воду та приймати їжу, спричиняючи таким чином фізичні страждання.

Крім цього, під час незаконного позбавлення волі та примушування ОСОБА_5 до давання завідомо неправдивих показань у суді, ОСОБА_7 погрожував потерпілому ОСОБА_5 вбивством за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7, з метою примусити потерпілого ОСОБА_5 до давання завідомо неправдивих показань у суді, незаконно утримуючи його в період з 22-23 години 5 серпня 2008 року до ранку 8 серпня 2008 року підвальному приміщенні свого будинку за адресою АДРЕСА_1, попередньо, застосовуючи фізичне насильство, прищипнувши його наручниками до радіатора опалювальної батареї, позбавляючи його тим самим можливості вільно залишити приміщення будинку, після чергової відмови дати неправдиві показання, погрожував ОСОБА_5 позбавленням життя, тобто вбивством, в разі невиконання його вимог щодо давання неправдивих показань у суді, приставивши при цьому до його голови предмет, зовнішнім виглядом схожий на пістолет, що за обставин, які склалися, сприймалося потерпілим ОСОБА_5 як реальна загроза для його життя та можливість здійснення цієї погрози.

Підсудній ОСОБА_7 суду показав, що він свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнає. По суті справи вказав, що він з 2004 року прописаний за адресою АДРЕСА_1. Проживає він за вказаною адресою разом з дружиною ОСОБА_14 та сином ОСОБА_8, який на даний знаходиться під вартою і стосовно нього розглядається кримінальна справа в Бучацькому районному суді. В даній кримінальній справі його син обвинувачувався разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 та ч.3 ст. 289 КК України. В справі, що слухалась Бучацьким районним судом, він мав статус захисника свого сина. В більшості епізодів, які інкримінувались його синові він може переконливо вказати, що він до більшості епізодів непричетний і ці злочини йому вмінені незаконно, так як на момент скоєння даних злочинів його син не міг знаходитись в місцях скоєння злочинів, а був зовсім в інших місцях, а в деяких епізодах він в момент скоєння злочину знаходився разом з ним в м. Львові. В даний час справа розглянута та його син засуджений. ОСОБА_5 йому відомий, як потерпілий у справі його сина, з ним він особисто не знайомий і побачив його вперше в Бучацькому районному суді під час судового слухання і задавав йому в той час запитання по справі, як захисник. Більше з ОСОБА_5 він не спілкувався і відносин ніяких не підтримував. ОСОБА_3 він взагалі не знає, а прізвище чує вдруге, перший раз це прізвище він почув від працівників міліції, коли давав по даному факту пояснення. ОСОБА_4 він знає тільки, як потерпілого в справі його сина, так як також задавав йому запитання на суді, більше з ним не спілкувався ні до суду, ні після нього. ОСОБА_6 він також знає тільки з залу суду, так як він задавав йому запитання по суті справи, в даній справі він проходить як свідок, більше з цим чоловіком він не спілкувався і до того, ні після суду. Відносин з даними особами він не підтримує і не підтримував.

В нього вдома по АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не були і він їх ніколи не запрошував свій будинок. Вказаних осіб він не примушував до давання завідомо неправдивих показань у справі про обвинувачення його сина ОСОБА_8 та інших обвинувачених, тиск на них не чинив, не погрожував застосуванням насильства та вбивства. Цих осіб він не примушував до давання неправдивих показань, так як він взагалі їх не знає і з ними спілкувався тільки під час судового засідання.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 писати від свого імені скарги та заяви в різні правоохоронні та державні органи на неправомірні дії працівників міліції він не примушував, так як він їх не знає. І може показати наступне, що в залі суду він був здивований від того, як потерпілий ОСОБА_5 заявив, що він ніякої скарги на нього, щодо примушування до давання завідомо неправдивих показань не писав, а навпаки сказав, що його заставили оговорити ОСОБА_7 працівники міліції, запропонувавши звільнення з-під арешту на пяту добу десятиденного затримання, на що він погодився.

Крім цього, він не утримував проти волі в приміщенні свого будинку ОСОБА_5, він в нього ніколи не був в дома і він його знає тільки з залу суду. Потерпілим та свідкам він не пропонував гроші за те, що вони відмовляться від показань даних на досудовому слідства на користь його сина. Він нікого, ніколи не підкупляв і не пропонував за винагороду змінити показання чи дати неправдиві показання на користь мого сина.

На судові засідання в Бучацький районний суд возив тільки адвокатів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Даних адвокатів кожного разу забирав з м. Тернополя, ОСОБА_16 з її офісу, що по АДРЕСА_2, а ОСОБА_17 він постійно не забирав, про те, щоб забрати ОСОБА_17 його просила ОСОБА_16 ОСОБА_16 він возив кожного разу на судові засідання, окрім останнього разу, що було 10 листопада 2008 року. Також він ще один раз не відвозив адвоката з Бучацького районного суду в м. Тернопіль, коли його затримали працівники УБОЗУ, дати коли це було він не пригадує. Адвокатів він возив на автомобілі „Ауді-100” д.н.з. НОМЕР_1., червоного кольору.

ОСОБА_5 жодного разу не їздив з ним за адвокатами, а він його бачив лише декілька разів в судовому засіданні в Бучацькому районному суді і при проведенні очної ставки під час досудового слідства по кримінальній справі порушеній, щодо нього.

Крім цього, десь приблизно з 24 по 28 листопада 2008 року, точно дня він не пригадує до нього додому, по АДРЕСА_1 хтось постукав, двері відчинила його дружина. Після цього, його покликала дружина, коли він підійшов до дверей то побачив там ОСОБА_5, який сказав, що хоче поговорити з ним, так як його мучить совість, він йому відповів, що він може зайти в будинок, однак попросив його, щоб він ні до чого не торкався. Під час розмови з ними, ОСОБА_5 повідомив, що його працівники міліції заставляли давати показання проти нього, а саме застосовуючи при цьому фізичну силу до нього. Після цього, вони пройшли на кухню будинку, там ОСОБА_5 продовжував говорити, що все що говорив він працівникам міліції проти нього, він змушений був говорити під тиском працівників міліції. Після цього, до них на кухню зайшла його дружина, якій він подав знак про те, щоб вона ввімкнула диктофон. В подальшому його дружина ввімкнула диктофон, а ОСОБА_5 в цей час почав розповідати, як на нього тиснули працівники міліції. Всю розповідь ОСОБА_5 він записав на диктофон, де він розповідав, як на нього тиснули працівники міліції для того, щоб він дав показання проти нього. Диск з записами він видав працівникам міліції.

Крім того, пояснив, що ознайомившись з висновком додаткової почеркознавчої експертизи №1-1091/08 від 22.12.2008 року в якому вказано, що „Рукописні тексти навпроти граф „Адреса відправника, індекс” та „Адреса одержувача, індекс” на конверті від відправника ОСОБА_5 на одержувача Бучацький районний суд, датований 21.07.2008 року та конверті від відправника ОСОБА_5 на одержувача ОСОБА_18, датований 21.07.2008 року виконано ОСОБА_7” він показав, що цей висновок є помилкою експерта, оскільки він ніяких конвертів від імені ОСОБА_5 не підписував.

Коли між ним та ОСОБА_5 відбулись розмови, записи, яких він видали слідству він сказати не може, ця розмова відбувалась, в період з 24 по 28 листопада 2008 року. Видані ним розмови з ОСОБА_5 відбувались в один день, ця розмова відбулась приблизно після обіду.

Просить винести оправдальний вирок щодо нього.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 09.11.2007 року о 02 годині 30 хвилин по вул. Ринок в м. Чортків, коли він повертався з роботи додому неподалік підвального приміщення одного з будинків на нього був здійснений напад невідомих осіб, під час якого його побили та у нього забрали ключі та належний йому телефон. Один із нападників підійшов до нього та штовхнув в груди, від чого він впав на сходи і скотився в низ в середину підвального приміщення. Потім нападники (троє хлопців) забігли в приміщення підвалу, де двоє нанесли йому ряд ударів в різні частини тіла, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що проявилася у струсі головного мозку, садна та синці на обличчі, крововиливи. А один залишився біля входу в приміщення спостерігав за оточуючою обстановкою.

На досудовому слідстві він впізнав злочинців, це були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і дав правдиві свідчення, що саме ці особи вчинили на нього напад, викрали його речі та побили його.

Після того, як кримінальну справу було направлено в суд до нього на ринок, де він працює, під'їхав на автомобілі АУДІ 100, темно-вишневого кольору ОСОБА_7 та запитав його, чи він є ОСОБА_8. ОСОБА_7 сказав, що хоче поговорити з ним. Про що саме він хотів з ним поговорити він не знав, однак зрозумів, що ОСОБА_7 хоче про щось поговорити на рахунок кримінальної справи, де він проходить, як потерпілий, а його син ОСОБА_8, як обвинувачений. Про це він здогадався, так як йому напередодні неодноразово говорив один хлопець, імені його він не знає, знає його лише візуально та те, що він проживає в м. Чорткові, що ОСОБА_7 шукає за ним і хоче поговорити.

Він відповів ОСОБА_7, що в на даний момент не має часу з ним розмовляти, тому що працює. ОСОБА_7 протягом п'ятнадцяти хвилин намагався з ним поговорити, але він відмовлявся. В той час він складав торгівельні палатки, а ОСОБА_7 не виходячи з автомобіля їздив за ним вперед та назад і продовжував настоювати на тому, щоб він з ним поговорив. Він знову відмовлявся з ним поговорити, оскільки був на роботі і йому потрібно були швидко скласти торгівельні палатки. Після цього, коли він відмовився, ОСОБА_7 почав його залякувати, говорячи, що за ним можуть приїхати якісь хлопці і заставити його силою з ним поговорити. Він його слова сприйняв як реальну погрозу, зрозумівши, що якісь хлопці його поб”ють і заставлять його розмовляти з ОСОБА_7 У відповідь він виразився нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_7 і після цього, він поїхав у невідомому йому напрямку. Ці події відбувались влітку, точної дати не пригадує, так як пройшло багато часу.

Через декілька днів після цього, коли він вийшов на вулицю біля свого будинку то помітив, що в нього на подвір'ї стоїть ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 почав говорити до нього про те, що потрібно змінити покази, які він давав в міліції, так як необхідно „витягнути” його сина, як він зрозумів, що „витягнути з - під варти”. Також ОСОБА_7 йому сказав, що в суді в нього все „схвачено”, щоб він не боявся міняти покази у вигідну сторону для його сина. Під час цієї розмови він говорив, що їм потрібно зустрітись та обговорити різні деталі по суду, оскільки за декілька днів він повинен був йти в суд і давати покази. Він погодився на його пропозицію поговорити, так як боявся, що якщо він не приїде, то по нього приїдуть хлопці,про яких говорив ОСОБА_7 Приблизно через десять днів до нього на ринок під»їхав знову ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і вони втрьох поїхали до ОСОБА_7 додому, що по АДРЕСА_1, номера не пригадує.

Коли вони зайшли в будинок через центральний вхід і пройшли на кухню, ОСОБА_7 заварив їм кави та почав розмову про суд. А саме він запропонував йому змінити покази в суді, нібито він оговорив його сина, що напад на нього був, однак його вчинив не його син. Він йому пояснив, що на досудовому слідстві він впізнав його сина і дав покази, що це саме він здійснив на нього напад, так як було по справжньому. Після цього, ОСОБА_7 сказав, що нічого страшного не буде, в нього суддя свій, а міліції боятись не потрібно, в разі чогось він йому допоможе, так як в нього всюди є знайомі. Тоді ОСОБА_4 почав говорити, що може йому потрібні гроші, якщо так щоб він не стидався і сказав скільки. Він не говорив скільки, так як боявся відповідальності за зміну показів, однак побоявся, що на нього можуть продовжувати тиснути ОСОБА_7 та якісь його хлопці. ОСОБА_4 сказав, якщо потрібно йому дадуть 100 або 200 доларів США. Тоді ОСОБА_7 запитав його чи йому буде достатньо двісті доларів для того, щоб змінити покази в суді, він боячись погроз ОСОБА_7 кивнув головою, що буде достатньо. Після цього, ОСОБА_7 витягнув із кишені чотириста гривень і сказав, що на даний час більше не має біля себе грошей. Решту грошей обіцяв віддати пізніше. Коли вони допили каву, і він виходив із будинку ОСОБА_7, він його попередив, щоб нікому не говорив про їхню розмову та домовленість міняти показання. Вийшовши з будинку ОСОБА_7 сказав, що ще знайде його і вони обсудять, які він показання повинен давати в суді.

Після цього, йому сусіди говорили, що до нього до дому неодноразово приїжджав чоловік на вишневому АУДІ 100, але він уникав зустрічі із ОСОБА_7, оскільки боявся його, він раніше судимий, коли він з ним розмовляв, вів себе наглим способом і таким чином постійно натякав, що якщо він не змінить показання, то він з ним щось зробить. Через це він і взяв гроші в сумі 400 гривень та пообіцяв змінити покази в суді, щоб його не злити. Після цього тривалий час він не бачив та не чув про ОСОБА_7 нічого. Через деякий час, коли він проходив по АДРЕСА_1 біля нього зупинився автомобіль ОСОБА_7, через вікно він йому сказав, що їм потрібно поговорити, запитав чи він був у суді. На що він відповів, що ще не був. ОСОБА_7 сказав йому, що коли буде суд він його знайде, щоб поговорити перед судом, він скаже, як себе вести в суді та що говорити. Після цього, витягнув сто гривень та дав йому, сказавши при цьому, що більше не має і вони розійшлись.

На початку серпня 2008 року ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 приїхали до його будинку та попросили, щоб ввечері біля 21 години він був вдома, їм потрібно поговорити перед судом з ним. Цього вечора дома його не було, оскільки він затримався на роботі. ОСОБА_7 зустрів його біля магазину «Старий Гастроном», і сказав, щоб він сідав до нього в машину і вони поїдуть до нього додому, щоб написати якісь документи. Він відповів, що може напише в машині, оскільки в нього є плани на вечір. Але ОСОБА_7 сказав, що в машині того не напишеш, писати не багато, але займе трошки часу. Після цього, він сів в машину до ОСОБА_7, через декілька хвилин підійшла невідома йому жінка, він подумав, що це дружина ОСОБА_7, та вони разом з нею поїхали до ОСОБА_7 додому. Чи був ще хтось в машині він не пригадує. Коли вони їхали в машині ОСОБА_7 йому говорив, що потрібно буде написати декілька скарг. Нічого страшного в тому нема, але це потрібно, щоб допомогти його сину вийти з під варти.

Коли вони під»їхали до будинку ОСОБА_7, він зупинився перед воротами і з машини вийшла жінка та відкрила ворота, двері гаража і вони заїхали в гараж. В будинок вони заходили через гараж, а саме через двері, які знаходяться в гаражі і ведуть в будинок. Коли вони виходили з машини він сказав ОСОБА_7, що він спішить. Коли вони зайшли в першу кімнату після гаража він помітив, що в цій кімнаті на підлозі біля стіни під вікном сидить чоловік, якого називають «ОСОБА_5» (ОСОБА_5). Оскільки він спішив, він з ним не спілкувався. ОСОБА_5 сидів в другій кімнаті, що біля гаража. Сидів він на підлозі на присідки спиною спертий до стіни. Слідів побиття на ньому він не зауважив, так як мало на нього дивився. Чи був він прищепнутим наручниками до радіаторної батареї, він не пригадує, так як на руки він у ваги не звернув. В той час він подумав, що ОСОБА_5 п”яний, однак стверджувати цього він не може, так як з ОСОБА_5 не спілкувався.

Після того, як він увійшов в кухню і сів за стіл, ОСОБА_7 дав йому два двійних листочки в клітинку, на яких було написано зміст скарг. Після того, як він прочитав він дав йому чисті білі листочки, він під диктовку написав „шапки” скарг та переписав із цих листків зміст скарг. Зміст скарг він не пам'ятає, пам'ятає тільки, що одна адресована в Бучацький суд а друга на прізвище ОСОБА_19. Після цього, він запитав ОСОБА_7, що буде оскільки в міліції він давав одні покази, а зараз пише зовсім інше. ОСОБА_7 його заспокоїв, щоб він не переживав і сказав, що все буде нормально. ОСОБА_7 сказав, що коли він йому допоможе один раз, він йому допоможе тисячу разів.

Після цього, ОСОБА_7 йому сказав, що завтра буде в м. Бучачі суд і йому потрібно буде їхати в суд. Він відповів, що повинен йти на роботу, а ОСОБА_7 почав наполягати, щоб він їхав в суд і сказав, що о 08 годині він підбере його на зупинці біля магазину «Панда», що знаходиться біля базару і він погодився, так як боявся ОСОБА_7

Наступного дня біля восьмої години ранку в обумовленому місці під'їхав ОСОБА_7 на своєму автомобілі, він сів у машину і вони поїхали в м. Бучач, в автомобілі знаходилась, як він зрозумів його дружина імені не знає, а на передньому сидіння біля ОСОБА_7 сидів ОСОБА_5, в автомобілі вони нічого не говорили. На Кадубі (жилий масив) до них в машину сів ОСОБА_4 і вони поїхали в м. Бучач. В селі Білобожниця жінка вийшла, а вони поїхали в м. Бучач. Після того як вони приїхали в Бучач, він та ОСОБА_4 вийшли з машини. ОСОБА_7 дав їм 50 гривень і сказав, щоб вони почекали десь в місті його, поки він привезе з Тернополя адвокатів. ОСОБА_7 поїхав в м. Тернопіль разом з ОСОБА_5, а вони залишились. В цей день в суд він не потрапив, оскільки їм сказали, що суду не буде.

Хто відправляв скарги, які він написав в різні інстанції, йому невідомо, він їх написав та віддав ОСОБА_7, крім того він заповнив власноручно на вимогу ОСОБА_7 адреси на конвертах. Також, коли він розписувався на скаргах, то поставив підпис не такий, як завжди розписується. Це він зробив тому, що в скаргах говорилась не правда, а він не хотів підписувати їх своїм підписом.

ОСОБА_7 йому тільки раз пригрозив якимись хлопцями, коли він не хотів з ним говорити, а в подальшому ОСОБА_7 вів себе дуже нахабно і своєю поведінкою давав знати, що якщо він відмовиться змінити свої показання в суді то йому щось зроблять. За те, що він змінить показання в суді ОСОБА_7 заплатив йому 750 грн.

Під час розгляду справи в Бучацькому районному суді він неправдивих показань не давав, а під диктовку ОСОБА_7 написав заяву на адресу Бучацького районного суду, де було вказано, що попередні свідчення на досудовому слідстві він дав під тиском працівників міліції, які заставили його сказати на досудовому слідстві, що злочин щодо нього скоїли саме ОСОБА_7 та ОСОБА_9. В заяві було також вказано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ніякого відношення до даного злочину не мають. Точний зміст зави він не пригадує.

В чому був одягнутий ОСОБА_5, в той вечір, коли він його бачив в підвальному приміщенні будинку ОСОБА_7, він точно сказати не може, однак може стверджувати, що на ОСОБА_5 піджака не було, а коли вони їхали наступного дня чи через день всі разом в автомобілі ОСОБА_7 в Бучацький суд, то ОСОБА_5 був одягнутий в піджак.

Десь в кінці листопада 2008 року, перед святом Михайла, він знаходився в себе на подвір»ї і його покликав до себе ОСОБА_7, який проходив повз його подвір»я разом з своєю дружиною. Коли він підійшов до нього, він почав запитувати, коли це він міг бачити ОСОБА_5 в нього в дома, він відповів, що перед ти, як вони повинні були їхати в суд в м. Бучач. Після того ОСОБА_7 запитав його, де він подів ті гроші, які він мені дав за те, щоб він змінив показання суді, на що він відповів, що ці гроші він видав працівникам міліції. В подальшому ОСОБА_7 продовжував його розпитувати про ОСОБА_5, в чому він був одягнутий, коли вони їхали на суд, чому він на очній ставці з ним не вказав точно кольору костюму, в який був одягнутий ОСОБА_5 На його запитання він відповів, що нічого відповідати не буде, так як все сказав в міліції. Після цього, ОСОБА_7 почав на нього кричати та ображати його нецензурними словами. Крім цього, ОСОБА_7 почав йому говорити, що за свої слова потрібно відповідати, уточнивши, що він обманює працівників міліції і йому потрібно буде відповідати за це. Перед ким він буде відповідати за свої слова, ОСОБА_7 не уточняв і він не зрозумів їх чітко, тобто чи перед законом чи перед ним. Претензій до ОСОБА_7 матеріального чи морального характеру немає.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він є потерпілим у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які 08.11.2007 року напали на нього в м. Чорткові побили його та забрали мобільний телефон ключі та гроші. На досудовому слідстві вказані особи зізнались в тому, що здійснили на нього напад та заволоділи його майном. Вказана кримінальна справа була направлена в Бучацький районний суд для розгляду. Перед тим, як він повинен був дати показання в суді, перед судовим засіданням, в м. Бучачі неподалік від Бучацького районного суду до нього підійшов ОСОБА_7, якого він знав візуально, однак відносин ніяких не підтримував та сказав, щоб він змінив свої показання, сказавши, щоб він повідомив суду, що це не ті хлопці, яких обвинувачують в його пограбуванні, і що він їх не впізнає. На пропозицію ОСОБА_7 повідомити суд, що це не його син з обвинуваченими пограбували його, а інші - він відмовився. При цьому, він сказав ОСОБА_7, що на досудовому слідстві він повідомив, що не бачив хлопців, які здійснили на нього напад, однак працівники міліції сказали, що хлопці, які здійснили на нього напад зізналися в скоєному і відмовився говорити в суді, що це не ті хлопці скоїли на нього напад. Після цього, ОСОБА_7 сказав йому, що якщо він не відмовиться повідомити суду, що його син не брав участі в його пограбування то в нього будуть неприємності, він це сказав з таким тоном, що він зрозумів, що його можуть за це побити, хоча він реальних погроз його побиття не висловлював. Він знову відмовився говорити неправду в суді, а саме, що це не ОСОБА_8 здійснив на нього напад.

Після цього, ОСОБА_7 почав говорити, що він повинне говорити в суді, а саме, що це не ті хлопці скоїли на нього напад, а нібито хлопці, які напали на нього були високим і повними, він відповів, що так говорити не буде, так як він дійсно не бачив хлопців, що здійснили напад і буде говорити в суді так само, як і на досудовому слідстві. Тоді ОСОБА_7 почав йому говорити, щоб він в суді настоював на тому, що облич він не бачив і це могли бути не ті хлопці, яких звинувачують в цьому. При цьому ОСОБА_7 запропонував йому 1000 грн. за те, щоб він змінив показання в суді, а також в цю 1000 грн. входило відшкодування збитків спричинених йому його сином та іншими обвинуваченими. Він погодився взяти в ОСОБА_7 1000 гривень, як відшкодування за спричиненні збитки його сином та іншими, однак міняти покази він не погодився. В той день суд не відбувся і вони розійшлись.

Через деякий час, коли його знову викликали в суд і повинно було відбутися судове слухання він прийшов в суд, однак суд знову відклали, а ОСОБА_7 до нього не підходив. Коли черговий раз відбулося судове засідання він дав показання, що не бачив облич хлопців, які здійснили на нього напад і тому не може повідомити чи це саме вони, чи не вони скоїли злочин. Під час цього засідання був присутній ОСОБА_7 і як він зрозумів, що його влаштували показання, що він дав в суді.

Після того, як він дав показання в суді ОСОБА_7 зателефонував до нього і домовився про зустріч коло його під'їзду. Коли він вийшов до нього, ОСОБА_7 сказав, що він дав гарні для його сина показання і за це заплатив йому обіцяних 1000 гривень. Гроші отримав як відшкодування за завданні збитки, ще ОСОБА_7 говорив, що через суд йому гроші ніхто не поверне, а він віддасть гроші. Про те, що він отримав відшкодування від ОСОБА_7 він ніяких розписок не писав і в суді про це не заявляв. Після цих подій вони розійшлися.

Через деякий час, точної дати він не пригадує, до нього знову під'їхав ОСОБА_7 і попросив його допомогти йому зустрітись з ОСОБА_3, як пояснив йому ОСОБА_7, що він хоче з ним зустрітися для того, щоб переконати його дати неправдиві показання в суді, в користь його сина ОСОБА_8 Після цього, він зателефонував до ОСОБА_3 і домовився з ним про зустріч повідомивши, що ОСОБА_7 хоче з ним поговорити. ОСОБА_3 сказав, що зустрінеться з ним, однак хотів, щоб при розмові був присутній і він. В подальшому вони домовились зустрітись коло „греблі" в м. Чорткові. Він з ОСОБА_7 на його автомобілі Ауді 100 під'їхали до вказаного місця, де їх чекав ОСОБА_3. Під час зустрічі ОСОБА_7 запропонував взяти спиртне та поїхати до нього додому поговорити. Вони погодились і поїхали в його будинок, що по АДРЕСА_1, де зайшли через центральний вхід в будинок і зайшли на кухню. На кухні вони почали розпивати горілку і під час розмови ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_3 змінити свої показання в суді в користь ОСОБА_8, запропонувавши йому гроші. В цей час він запитав його, чи йому буде достатньо 1000 гривень, на що ОСОБА_3 відповів, що буде достатньо. Тоді ОСОБА_7 дав ОСОБА_3 400 гривень і пообіцяв решта віддати пізніше. Після того, як ОСОБА_3 погодився змінити показання в суді ОСОБА_7 почав розповідати йому, що він повинен сказати в суді, а саме, що злочин проти нього вчинили не його син та обвинуваченні, а інші особи, а показання данні ним на досудовому слідстві він дав під тиском працівників міліції. Після того, як ОСОБА_3 погодився дати в суді неправдиві показання, вони розійшлись.

Через деякий час вони втрьох, тобто він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повинні були їхати в черговий раз в суд давати показання. За день до того, ввечері до нього зателефонував ОСОБА_7 і попросив з ним зустрітися. Того вечора вони зустрілись в районі „Кадуба" в м. Чорткові і при зустрічі ОСОБА_7 попросив його допомогти йому знайти ОСОБА_5. Поїхавши до нього додому вони його там не застали і коли повертались назад в с. Біла побачили ОСОБА_5, який йшов з якимось чоловіком. Забравши ОСОБА_5, вони поїхали назад в м. Чортків, де ОСОБА_7 сказав йому, що ОСОБА_5 в нього переночує, оскільки він переживає, щоб останній не напився. Він вийшов в районі „Кадуба", а вони з ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_7 додому.

Наступного дня ОСОБА_7 підібрав його знову ж в районі „Кадуба" і вони поїхали в Бучацький районний суд. В автомобілі в той час вже був ОСОБА_5, який сидів спереду та ОСОБА_3, який сидів на задньому сидінні. ОСОБА_7 сказав йому, що дав ОСОБА_5 свій костюм сірого кольору, щоб ОСОБА_5 гарно виглядав в суді.

В м. Бучач ОСОБА_7 висадив його з ОСОБА_3 неподалік суду, дав їм 50 гривень, щоб вони десь посиділи в кафе, а сам з ОСОБА_5 поїхали в м. Тернопіль за адвокатами. Того дня суд знову не відбувся і вони поїхали назад. З того часу він ОСОБА_5 не бачив. Після цього, ОСОБА_3, розповідав йому, що він жалкує про те, що погодився написати скарги, які надиктував йому ОСОБА_7, оскільки в них говорилось багато неправди і він переживав, що його за це можуть притягнути до відповідальності.

Після цього, він декілька разів зустрічався з ОСОБА_7, який запитував в нього чи не бачив він ОСОБА_3, як сказав ОСОБА_7, що він гроші в нього взяв та ховається від нього, і якщо ОСОБА_3 буде далі від нього ховатись то він не знає, що з ним зробить, як він зрозумів, що поб"є його. Тоді ОСОБА_7 запропонував йому поїхати з ним і знайти ОСОБА_3, на що він відмовився, оскільки не хотів мати справи з ОСОБА_7.

При тому, коли ОСОБА_7 переконував ОСОБА_5 дати неправдиві показання в суді, він присутній не був. Про те, що він дійсно переконував його дати неправдиві відомості він знає зі слів ОСОБА_7, який говорив, що з ОСОБА_5 проблем не буде, оскільки він неодноразово судимий і все скаже, як буде потрібно в користь ОСОБА_8 Він був присутній при тому, як переконували змінити показання ОСОБА_3, про що вже розповідав.

В його присутності ОСОБА_7 ОСОБА_5 чи ОСОБА_3 не погрожував. Тільки раз він чув від ОСОБА_7, що ОСОБА_3 взяв в нього гроші за те, що погодився дати неправдиві показання в суді і ховається від нього, ОСОБА_7 в той час говорив, що якщо знайде ОСОБА_3 то йому «не поздоровиться». ОСОБА_7 він боявся, оскільки знав про його минуле і сам ОСОБА_7 не раз вказував, що якщо не послухає його то будуть великі неприємності. Також він чув вислови ОСОБА_7 в адресу ОСОБА_3 «нехай не втікає він мене», «хоче щоб було погано, я йому устрою». Він розумів ці вислови як погрозу не тільки ОСОБА_3, а відносно себе також.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві та суду показав, що він проходить в статусі свідка у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, і ОСОБА_11, яка розглядалась Бучацьким районним судом. Під час досудового слідства він вказав, що в листопаді 2007 року придбав у ОСОБА_7 мобільний телефон „LG” типу „жабка” чорного кольору. Про те, що вказаний телефон викрадений сином ОСОБА_7, він не знав і ОСОБА_8 його про це не повідомляв. Пізніше мобільний телефон „LG” він перепродав ОСОБА_25, який не знав, що телефон крадений.

Після того, як справа була направлена в суд і він повинен був йти в суд, щоб давати показання до нього під”їхав ОСОБА_7, і під час розмови попросив його змінити показання в залі судового засідання. Під час цієї зустрічі ОСОБА_7 попросив його змінити показання, а саме вказати, що він не впізнає його, а точніше, що це не він (ОСОБА_7) продав йому мобільний телефон „LG”, який був викрадений у когось з потерпілих у справі, в кого саме він не пригадує. Він не хотів міняти показання, так як усвідомлював, що може нести відповідальність за дачу неправдивих показань. Однак ОСОБА_7 настоював на своєму говорячи, щоб він нізащо не переживав, і під час розмови говорив, що якщо він змінить показання то він йому за це віддячить, яким чином віддячить, дасть гроші чи щось інше, він не уточняв.

Він не мав наміру змінювати свої показання, однак знаючи, що ОСОБА_7 раніше судимий, він злякався, якщо він не зробить, як він хоче то він може розправитись з його сімєю, які проживають окремо від нього. За себе він не переживав, однак погодився змінити показання боячись за своїх рідних і тому був змушений дати неправдиві показання в суді.

В суді він дав наступні показання, а саме, що до нього по вул. С. Бандери в м. Чорткові, неподалік від пошти під”їхав автомобіль „Ауді 100”, темного кольору і чоловік з даного автомобіля запропонував йому придбати в нього мобільний телефон „LG”, чорного кольору, він назвав йому ціну 100 чи 150 грн. точно він не пригадує, і він погодився. На суді він сказав, що він невпевнений, що цим чоловіком з автомобіля „Ауді 100” був ОСОБА_7. Насправді даний телефон йому дійсно подав ОСОБА_7

ОСОБА_7 в той час як вів розмову з ним про зміну показань йому не погрожував, він знаючи ОСОБА_7 боявся, що він може розправитись з його сімєю, та як він раніше судимий і спілкується з людьми, які також відбували покарання в місцях позбавлення волі. Винагороди за те, що він змінив показання в суді ОСОБА_7 не виплачував, хоча і говорив, що якщо він змінить покази, то буде винагорода.

Особисто йому він не погрожував, говорив з його друзями і через них чинив тиск на нього.

Потерпілий ОСОБА_5 19 червня 2009 року суду показав, що він є потерпілим у кримінальній справі по обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Дана кримінальна справа розглядалась Бучацьким районним судом.

Приблизно на початку серпня 2008 року він повертався із роботи разом із своїм товаришем ОСОБА_27 та коли вони проходили по вул. Скалка с.Біле Чортківського району біля них зупинився автомобіль марки АУДІ 100, номера він не помітив, оскільки було темно на вулиці десь між 22 та 23 годиною. З даного автомобіля вийшло двоє чоловіків, один йому знайомий, це був ОСОБА_7, а іншого чоловіка він не знав, в нього в лівому вусі була сережка. Коли вони підійшли до нього, то попросили сісти в автомобіль, щоб поговорити. Після цього, він сів до них в автомобіль і вони поїхали в АДРЕСА_1 до місця проживання ОСОБА_7, а ОСОБА_27 залишився в селі. Під час їхньої поїздки ОСОБА_7 сказав що поїдуть до нього додому, вип'ють кави і поговорять, про що повинна була бути розмова він йому не розповідав, а повідомив, що потрібно вирішити одну справу. В автомобілі також була якась жінка але вона йому невідома і до нього нічого не говорила. Коли вони під'їхали до будинку ОСОБА_7 з машини вийшла жінка і відкрила ворота та гараж. Після цього, ОСОБА_7 заїхав в гараж, де з автомобіля вийшли всі пасажири тобто він, ОСОБА_7 і невідомий йому чоловік в правому вусі якого була сережка з камінчиком. Після цього, вони вийшли з гаража через двері які знаходяться ліворуч відносно в'їзду в гараж, вони потрапили в кімнату приблизний розмір якої 4 м. на 4 м. В цій кімнаті прямо відносно дверей через які вони заходили знаходиться два вікна розміром приблизно 50 см на 100 см. З лівої сторони від вікон знаходяться півкруглі сходи. По цих сходах вони піднялись в жилі приміщення а саме в кімнату приблизний розмір якої 5м* 5м. В цій кімнаті праворуч знаходиться камін, а під вікном стоїть акваріум. З цієї кімнати його повели в кухню. Вони піднялися двома сходинками пройшли невеликим коридором - приблизно 3 м. і праворуч були двері на кухню, куди вони і зайшли. Невідома жінка яка їхала разом із ними в машині зварила їм усім кави і сіла біля них за стіл. Коли вони зайшли в кухню і сіли за стіл ОСОБА_7 почав говорити щоб він написав відмову від своїх показів, мотивувати це тим що працівники міліції заставили написати його заяву про те, що невідомі йому особи побили його в під'їзді будинку, а не його син ОСОБА_8. Він відмовився писати відмову і пояснив ОСОБА_7, що його ніхто не заставляв писати заяву про злочин, а події про які він розповідав на досудовому слідстві дійсно були і його побили і пограбували саме ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з іншим хлопцем.

Після цього, він почав говорити, що потрібно рятувати його сина, говорив що він знає як в тюрмі, оскільки він неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. Він продовжував відмовлятись писати відмову яку просив написати ОСОБА_7 оскільки, коли він писав в міліції заяву про скоєний злочин, його ознайомили із статтею Кримінального Кодексу про дачу завідомо неправдивих свідчень. Він подумав, що коли він обманить, тобто напише відмову то його можуть притягнути до відповідальності. Після того, як вони допили каву ОСОБА_7 сказав, що відвезе його додому. Під час їхньої розмови із ОСОБА_7 ніхто більше не говорив ні жінка, ні чоловік із сережкою. Він разом із ОСОБА_7 пішли в гараж, чоловік із сережкою та жінка залишились в кухні.

Коли вони спустились півкруглими сходами в підвальне приміщення, ОСОБА_7 силоміць схопив його за ліву руку і одів наручник на ліву руку та прищипнув інший кінець наручників до радіаторної батареї, він навіть не встиг зрозуміти, що відбулося і тому не виривався. ОСОБА_7 відразу сказав йому, щоб він посидів і подумав, можливо він змінить свою думку. Він йому нічого не відповів оскільки дуже налякався, після того як він йому одів наручники і прикував до батареї. Після цього, ОСОБА_7 пішов по сходах до гори, це було приблизно коло дванадцятої години ночі. Він повернувся до нього зранку, години не знає, але на вулиці було вже світло. Коли він прийшов то запитав його чи він надумав робити те що він хоче, а саме відмовитись від даних ним попередніх показань і сказати в суді, що він оговорив його сина, так як на нього чинився тиск зі сторони працівників міліції, але він відмовився. Тоді ОСОБА_7 дав йому алюмінієву каструлю, яку тримав в руках і сказав - будеш мати, щоб сходити по нуждах. Після цього, він почув як з гаража виїхала машина.

В кімнаті, в якій він знаходився і був прикований наручниками до радіаторної батареї опалення, він побачив наступні речі: запчастини до автомобіля, а саме: колінвал, який знаходився на підлозі в кутку, як виходити з кімнати, де знаходився в гараж в лівому куті від дверей, коробка передач лежала ліворуч від колінвалу під стіною на якій не має не дверей , ні вікон, два передніх сидіння від автомобіля сірого кольору знаходились ліворуч від коробки передач під тією ж стіною, та заднє сидіння від легкового автомобіля також сірого кольору яке знаходилось навпроти вікна під яким він був прищеплений до батареї, задній бампер сірого кольору, який знаходився по середині кімнати між двома вікнами, бак червоного кольору від вантажного автомобіля знаходився в кутку кімнати ліворуч від нього. Чотири металічних каністри ємкістю по 20 літрів - одна темно-зеленого кольору, дві бордового кольору, а одна ржава знаходились ліворуч від дверей, що ведуть в гараж, на бетонній підлозі валялись також шайби, шурупи, болти. Якщо бути точним в цій кімнаті був безлад.

Стіни даної кімнати були тільки поштукатурені. Висота до стелі приблизно 2,5 метра. Стеля із панель, прохід з даної кімнати, що веде в будинок, був зроблений аркою і ця арка була вибита з бетонному фундаментному блоці і не поштукатурена. Коли він помітив сидіння від автомобіля , то ногами підтягнув заднє сидіння, щоб мати на чому сидіти, оскільки минулу ніч він переночував на бетоні і йому було дуже холодно. Рами вікон в цій кімнаті були просто покриті лаком. Двері які вели в гараж були коричневого кольору виготовлені із дерева без вставочок скла, тобто глухі. При виході із кімнати де він був прикований, перед півкруглими сходами є арка видовбана в бетонному блоці на несучій стіні. Також я запам'ятав що на підлозі кімнати є невелика плями від розлитого машинного масла, ця пляма була десь по середин кімнати.

ОСОБА_7 повернувся додому коли надворі було темно. Поставивши автомобіль в гараж він разом із невідомою йому жінкою, яка робила їм каву пройшли повз нього. ОСОБА_7 запитав його чи він надумав. Він йому відповів, що ні. І сказав що хоче їсти і пити, але ОСОБА_7 йому відповів «що ти не маленький і з голоду ще ніхто не наробив в штани» та пішов сходами догори.

Наступного ранку, коли він разом із жінкою виходив запитав його чи він надумав, але він відповів, що ні. ОСОБА_7 пішов в гараж і він почув, як виїхала машина. Він повернувся разом із цією жінкою коли на вулиці було темно. Коли проходив повз нього запитав його чи він надумав, у відповідь він похитав головою що ні. Після цього, ОСОБА_7 піднявся по сходах до гори.

Наступного ранку, коли ОСОБА_7 зайшов у гараж сказав, що сьогодні підкине йому компанію і поїхав у невідомому напрямку. Додому він повернувся пізно, на вулиці було темно. Повернувся із невідомим йому чоловіком із кульчиком в правому вусі, жінкою та ОСОБА_3. До ОСОБА_3, ОСОБА_7 сказав, подивись, що тебе чекає, коли не будеш робити те що він йому скаже. Вони всі пішли до гори в будинок. Приблизно через дві години ОСОБА_7 спустився до нього один, перезарядив пістолет «ТТ» та приставив йому до голови і сказав, що в нього нема коли бавитись з ним. Або робиш те, що він йому скаже або сьогодні помре. Оскільки в нього не було вибору, він погодився, що зробить все що він скаже. Після цього, він відкрив наручники та вони піднялись по сходах до гори та пішли на кухню. В кухні нікого не було крім нього та ОСОБА_7. Тоді ОСОБА_7 зробив йому чай та дав поїсти. Після того, як він поїв ОСОБА_7 дав йому ручку та папір який лежав на столі і сказав, що він буде диктувати, що саме писати та кому адресувати. До самого ранку він йому диктував дев'ять скарг чи заяв які були адресовані в - секретаріат Президента України, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, обласну прокуратуру, Бучацький суд, ОСОБА_20, начальнику внутрішньої безпеки. Зранку, коли він написав всі скарги та заяви вони випили кави та поїхали на ринок в м. Чорткові, де на зупинці їх чекав ОСОБА_3 Після того, як ОСОБА_3 сів в машину до ОСОБА_7 вони поїхали на Кадубу (жилий масив в м. Чортків), де біля недобудованої православної церкви підібрали невідомого чоловіка з кульчиком у вусі. Після цього, вони поїхали в Бучач, біля пошти зупинились. ОСОБА_7 дав ОСОБА_3 та чоловікові з кульчиком у вусі по 20 гривень і вони кудись пішли, але повинні були прийти на судове засідання. ОСОБА_7 після цього, пішов на пошту відправити заяви чи скарги які він написав. Хто підписував та запечатував конверти йому невідомо, оскільки цього він не бачив. Коли ОСОБА_7 повернувся із пошти вони поїхали в Тернопіль за адвокатами. Коли вони забрали адвокатів та приїхали в Бучач під судом він не бачив ні ОСОБА_3, ні чоловіка з сережкою у вусі. Перед тим як іти в судове засідання ОСОБА_7 йому сказав, щоб він не забув про що вони домовились та зміст його скарг, те саме він повинен був сказати в суді. В той день суду не було і його ОСОБА_7 відвіз додому в м. Чортків і вони розійшлись.

Десь через два тижні до нього додому приїхав ОСОБА_7 з своєю жінкою про яку він розповідав вище і повіз його в суд в м. Бучач. По дорозі він запитував чи він памятає зміст заяв та скарг, суть яких він повинен був розповісти в суді, тобто змінити свої показання в користь його сина. В той момент він йому вже нічим не погрожував, так як він вже сам його боявся після того, як ОСОБА_7 протримав його в себе в дома три дні прикованого наручниками до батареї і погрожував пістолетом, що застрелить його.

Коли його запросили в зал суду і попросили дати свідчення то він відмовився від усіх свідчень які давав на досудовому слідстві. Він розумів, що поступає неправильно, але він боявся за своє життя та здоров'я. Адже ОСОБА_7 його тримав закритого в своєму будинку три ночі та два дні, погрожував йому пістолетом та казав що вб'є. Також, після цього суду він йому сказав написати скаргу на працівників УБОЗу, що вони його побили за приміщенням суду.

Після того, як він виступив в суді і дав неправдиві свідчення він не бачив ОСОБА_7 чотири дні. Останній знайшов його в місті поблизу спортивної школи і сказав щоб він сідав до нього в машину. Коли він сів в машину, ОСОБА_7 повіз його до себе додому, наказав йому написати скарги на працівників Тернопільського УБОЗу нібито вони його побили за рогом Бучацького районного суду. Він написав шість скарг які були адресовані - секретаріат Президента України, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_15, Бучацький суд, начальнику внутрішньої безпеки. Після цього вони сіли в автомобіль та поїхали в м. Бучач, де на пошті він в присутності ОСОБА_7 відправляв всі скарги, в цьому разі конверти заповняв він особисто..

Фізичною розправою та вбивством, окрім ОСОБА_7 йому більше ніхто не погрожував, тільки він говорив, що його вбє, якщо він не змінить свої показання. Погрози його вбити він сприймав реально і думає, що він виконав би свої погрози, якби він не погодився написати заяви та скарг і відмовитись від своїх свідчень даних на досудову слідстві.

Щоб не боятись що ОСОБА_7 буде знущатись над ним, покласти край брехні та обману, оскільки він на досудовому слідстві говорив правду, а в судовому засідання змушений був говорити неправду, так як боявся за своє життя через погрози ОСОБА_7, він вирішив звернутися до працівників міліції.

Коли він був приковані до батареї ніхто його не бив, на нього впливали тільки морально, тобто погрози фізичною розправою, погрози вогнепальною зброєю. За весь період коли він був прикований до батареї йому не дали ні їсти, ні пити, а тільки дав ОСОБА_7 каструлю, щоб справляти нужду.

Крім того, він просив, щоб він оговорив заступника начальника Чортківського РВ ОСОБА_31 та начальника СКР ОСОБА_32 Суть наклепу повинна була заключатись в тому, що саме вони застосовуючи до нього фізичну силу та погрози заставили дати неправдиві свідчення відносно його сина, а саме, що це він скоїв на нього напад. Від пропозицій ОСОБА_7 він відмовився, оскільки розумів, що даючи неправдиві показання та оговорюючи людей він може нести кримінальну відповідальність. Після чого вони розійшлись і вже після цих подій ОСОБА_7 його запросив в свій будинок, де утримував на протязі трьох діб примушуючи змінити показання. До раніше даних ним показань він хоче добавити, що вранці, після того, як ОСОБА_7 його утримував в своєму будинку троє суток, він зранку заставив його прийняти ванну, яка розташована навпроти кухні та поголитись. Після цього, він дав йому одягнути костюм, сірого кольору і помаранчеву сорочку з довгим рукавом, в якій їздив в суд, але в той день суду не було. Свою одежу він залишив в ОСОБА_7 в будинку в ванній кімнаті, а саме шорти білого кольору штанки нижче колін, футболку білого кольору з малюнком, таких футболок в нього було пять, чотири з них в нього в дома, а також в нього був „блайзер” білого кольору, білі шкарпетки та сині гумові тапочки.

За адвокатами він їздив разом з ОСОБА_7 в м. Тернопіль, перед судовим засіданням. Одним з адвокатів була ОСОБА_16, а іншим старший чоловік в окулярах, прізвища він не знає, розмовляв на російській мові, цього адвоката вони забрали на АДРЕСА_3. Ці адвокати його не примушували давати неправдиві показання, з ними взагалі не розмовляв про справи в суді. Тільки ОСОБА_7 раз сказав, вказавши на мене, що ця людина поможе їм виграти справу в суді. З старшим чоловіком він розмовляв тільки про рибалку.

Будучи в суді він дав неправдиві показання, а саме сказав, що працівники міліції, а ОСОБА_31 і ОСОБА_32 заставили його написати заяву про те, що на нього вчинено напад, після цього показали фотокартку ОСОБА_9 і повели на впізнання, де він впізнав ОСОБА_9. Все, що говорив на суді сказав йому говорити ОСОБА_7, однак воно дійсності не відповідає. Він заяву писав добровільно і перед впізнанням йому ніхто ніяких фотокарток не показував, він сам впізнавав особу, яка вчинила на нього напад.

27 жовтня 2008 року близько 16.00 години, коли він проходив в м. Чорткові по вул. С. Бандери, неподалік від магазину «Маркотик» разом з своїм товаришем ОСОБА_34, він випадково зустрівся з ОСОБА_7, який побачивши його, сказав: «що в мене були ще квіточки, а тепер будуть ягоди». Він зрозумів ці слова, що ОСОБА_7 його незаконно тримав в будинку і погрожував вбивством, то це дрібниці, і він має намір зробити ще гірше. Побити, чи взагалі вбити його. ОСОБА_7 в той час був одягнутий в чорний джинсовий костюм.

25 листопада 2008 року, десь коло 17.00 год. він з ОСОБА_34 вийшли з будинку по АДРЕСА_4 і мали намір йти в магазин. В цей час, як він тільки вийшов до дороги до нього під”їхав автомобіль „Ауді-100”, яким керував ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_7 не виходячи з автомобіля сказав до нього, щоб він сів до нього в салон, оскільки він хоче з ним поговорити. Він погодився сісти в автомобіль і сів на заднє сидіння. В автомобілі ОСОБА_7 сказав, що вони кудись поїдуть і там поговорять. Після цього, вони поїхали в с. Білобожниця Чортківського району. Він погодився сісти до нього в автомобіль і поїхати про щось порозмовляти, так як знав, що ОСОБА_7 від нього не відчепиться, крім того він ще був наляканий його погрозами його вбити. Також в автомобілі ОСОБА_7 сказав, що він хоче з ним поговорити один на один без свідків, тобто без ОСОБА_34, який після того, як я сів в автомобіль пішов по своїх справах.

Приїхавши в с. Білобожниця Чортківського району вони підїхали до одного з будинків, де цей будинок розташований він вказати не може, будинок був світлого кольору одноповерховий. Після цього, він з ОСОБА_7 зайшли в вказаний будинок, вхід у будинок був не з сторони дороги, а з сторони двору. В першому приміщенні після входу в будинок з лівої сторони від дверей знаходився стіл за яким сиділо троє невідомих чоловіків, як пізніше сказав ОСОБА_7, що ці люди копали в нього на подвір”ї криницю. В подальшому вони зайшли з ОСОБА_7 в кімнату, вхід в яку розташований навпроти вхідних дверей. Як були розташовані меблі в даній кімнаті він не пригадує, так як був наляканий. Памятає, що навпроти дверей на протилежній стіні знаходиться вікно на підвіконнику якого знаходився телефон червоного кольору, дисковий, праворуч від вікна розташований диван на якому він сидів, якого кольору був диван він не пригадує. В цій кімнаті ОСОБА_7 до когось зателефонував з стаціонарного телефону не називаючи ніяких імен чи прізвищ і сказав, що коло нього є людина, тобто він, якій потрібно пояснити що він повинен говорити і робити і дав йому трубку. Коли він взяв трубку то чоловічий голос на російській мові використовуючи жаргоні слова сказав йому, що він повинен зробити все так, як йому скаже ОСОБА_7, а якщо він не погодиться то вони йому відкрутять голову. Злякавшись погроз невідомого він погодився зробити все як йому повинен був сказати ОСОБА_7 і передав трубку ОСОБА_7, який ще про щось говорив з не відомим, про що саме він не пригадує. Крім цього, він хоче уточнити, що в той момент він був п”яний і на даний час погано пригадує детальні події того вечора.

Після того, як ОСОБА_7 положив телефонну трубку, він сказав до нього, щоб вони йшли в іншу кімнату, де він йому надиктує ряд скарг на працівників міліції. Під час цих подій у кімнаті нікого крім нього з ОСОБА_7 не було. Коли вони йшли в іншу кімнату, щоб писати скарги то проходили знову через коридор, де далі сиділи за столом троє невідомих чоловіків, які вечеряли, а коли них знаходилась дружина ОСОБА_7 з тещею, які сікли капусту. ОСОБА_7 взяв ключ від великої кімнати і відчинивши її вони зайшли до неї. Дана кімната розташована праворуч від входу в будинок за столом за яким сиділи троє невідомих. Зайшовши в кімнату там з правої сторони від входу під вікном знаходився стіл, за столом на протилежній стіні знаходився сервант, ліворуч від серванта знаходилось ліжко, за яким походу в правому дальньому куті кімнати знаходилась тумбочка. По ліву сторону від входу в дану кімнату була розташована опалювальна грубка коло якої знаходилось розкладне крісло. В цій кімнаті ОСОБА_7 разом з ним взяв тумбочку, і вони перенесли її до грубки, куди ОСОБА_7 приніс два крісла дав йому чисті аркуші паперу Ф.А-4, ручку і конверти. Після цього наказав писати під його диктовку скарги на працівників міліції в різні державні установи, а саме в Прокуратуру Тернопільської області, Генеральну прокуратуру, міністру МВС, ОСОБА_19, премєр міністру України, президенту України та іншим посадовцям, яких він вже не пригадує, загалом він написав під диктовку ОСОБА_7 десь 10 скарг. Ці скарги він писав цілу ніч і зранку, десь коло 8.30 год. він тільки закінчив писати скарги та заповняти конверти. Коли він починав писати під диктовку ОСОБА_7 скарги вони були вдвох в даній кімнаті. Пізніше, десь 22-23 год. в цю кімнату прийшла теща та тесть ОСОБА_7, які лягли спати, тесть коло грубки на розкладне крісло, а теща на ліжко. Коли він писав ці скарги то вони спали.

Написавши всі скарги зранку ОСОБА_7 відвіз його в м. Чортків і висадив на вул. Незалежності. Після цих подій, які відбувались в ніч з 25 на 26 листопада 2008 року, він відразу пішов до працівників міліції і повідомив про вищеописані мною події.

Випадки, коли ОСОБА_7 провокували його на розмови про те, що працівники міліції чинять на нього чинять тиск були, це відбувалось приблизно таким чином, коли при розмовах з ОСОБА_7 він розповідав йому, що він повинен говорити на суді, а після того, як він йому розповів все що він має сказати, ОСОБА_7 просив його, щоб він повторив його слова в слух.

Також, ОСОБА_7 просив його перечитати написані ним під його диктовку скарги та заяви, він пояснював це тим, щоб прослухати, що він написав, так як він не розуміє його почерку.

Пізніше, будучи допитаним в судових засіданнях ОСОБА_5 повністю поміняв свої покази, дані в залі Чортківського районного суду 19 червня 2009 року, вказуючи, що він оговорив ОСОБА_7 і останній ніяких злочинних дій стосовно нього не вчиняв. А примусили його оговорити підсудного ОСОБА_7 працівники Чортківського РВ та УБОЗ в Тернопільській області і він саме тому звертався із скаргами на їх дії в різні інстанції. Все, що записано відео зйомкою ОСОБА_7 правда.

Свідок ОСОБА_31 суду показав, що за час проходження служби в ОВС він ніколи нікого не примушував до дачі неправдивих показань, також запевнив, що його підлеглі також не чинять фізичного та морального тиску на свідків, потерпілих чи обвинувачених.

Громадянин ОСОБА_7 неодноразово звертався в прокуратуру Чортківського району та в інші державні інстанції з проханням вжити заходів до нього та начальника СКР Чортківського РВ ОСОБА_32, оскільки вони нібито під тиском відібрали свідчення у його сина, а також вигадує різні неправдиві історії про вчинення неправомірних дій відносно його сина та інших співучасників злочинів. В ході проведених прокуратурою перевірок викладені в скаргах факти свого підтвердження не знайшли. Йому відомо, що ОСОБА_7 їздив до потерпілих у справі свого сина і просив змінити свідчення в суді на користь сина, зміну показань він просив мотивувати потерпілих та свідків тим, що він та ОСОБА_32 змусили їх давати неправдиві показання, чого в дійсності не було. Таким чином, ОСОБА_7 вигадуючи неправдиві скарги чинить тиск на працівників міліції чим перешкоджає нормальному функціонуванні підлеглого йому підрозділу.

Свідок ОСОБА_32 суду показав, що йому відомий ОСОБА_7, так як він є керівником карного розшука Чортківського РВ УМВС України, а ОСОБА_7 раніше судимий та спілкується з особами , що займаються злочинною діяльністю. З ОСОБА_7 ніяких стосунків не мав раніше і в даний час не підтримує, неприязних відносин немає. В 2007 році працівниками Чортківського РВ була затримана група осіб, що займались злочинною діяльністю та скоїли ряд злочинів, а саме в склад її входили ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Вказані особи були затримані та було задокументовано ряд фактів скоєння злочинів, в тому числі факту грабежу ОСОБА_5. Крім ОСОБА_5, ще були зафіксовані злочини проти ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Він особисто ніякого тиску ні на ОСОБА_7, ні на ОСОБА_5 не чинив, не давав таких розпоряджень і не бачив, щоб хтось з його працівників чинив тиск на них. Він особисто не затримував ОСОБА_5, не здійснював щодо нього ніяких неправомірних дій. Однак йому було відомо, що ОСОБА_5 почав не з»являтись на судові засідання в Бучацький районний суд, змінювати свої покази і що до зміни показів ОСОБА_5 почав схиляти ОСОБА_7 Також ОСОБА_7 неодноразово писав скарги у різні інстанції на нього та ОСОБА_31 з метою уникнення його сином та ним кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Свідок ОСОБА_36 суду показала, що вона є потерпілою у справі про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Дана справа розглядається Бучацьким районним судом. Особистно до неї ОСОБА_7 не підходив з проханням змінити показання в суді чи на досудовому слідстві щодо її сина, який є потерпілим по тій справі, але їй відомо, що з таким проханням він підходив до ОСОБА_3, який працював на ринку і вони часто зустрічались. ОСОБА_3 їй розповідав, що ОСОБА_7 підходив до нього із проханням змінити показання. ОСОБА_3 розповідав, що він боїться ОСОБА_7 і тому переховується від нього. Також ОСОБА_3 розповідав, що ОСОБА_7 приїжджав до нього на роботу та додому, але він уникав з ним зустрічей.

Свідок ОСОБА_37 суду показала, що вона є потерпілою у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Перед судом над вказаними особами до неї підходив ОСОБА_7 і просив за свого сина , а саме: щоб вона м»якше висловлювалась стосовно вини ОСОБА_7 у скоєному на неї нападі. ОСОБА_7 запропонував їй повернути викрадену суму грошей, а саме 600 гривень, на що вона погодилась, але свідчень в суді вона не міняла, однак 600 гривень вона не отримала і ОСОБА_7 більше не бачила.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що в нього в дома певний період часу проживав його товариш ОСОБА_5 Приблизно на початку серпня 2008 року, точної дати він не пригадує, він разом з ОСОБА_5 повертались з роботи додому, це було у вечірню пору доби. ОСОБА_5 в цей день був одягнутий в шорти білого кольору, кепку та футболку, кольору не пригадує. Коли вони йшли по вул. Скалка в с. Біле Чортківського району, то він побачив, що біля них зупинився автомобіль (іномарка, темного кольору), який рухався їм на зустріч. Коли зазначений автомобіль біля них зупинився, то з сторони переднього пасажира хтось покликав ОСОБА_5, попросивши підійти до автомобіля. Однак, як саме його покликали чи про прізвищу, чи на прізвисько «ОСОБА_5», він не пригадує. Далі ОСОБА_5 передав йому свій пакет і пішов в сторону даного автомобіля. Підійшовши до нього, він сів на заднє сидіння і автомобіль кудись поїхав сторону м. Чорткова. Він пішов додому і в цей день ОСОБА_5 до нього додому ночувати не приходив. В подальшому, через декілька днів, 3-6 днів, точно не пригадує, коли він знаходився в себе в дома до нього прийшов ОСОБА_5 В цей вечір він був одягнений в костюм сірого кольору та сорочку помаранчевого кольору, як він йому пояснив, що в цей день він був в суді.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснив, що підтримує покази, дані ним на досудовому слідстві (а.с. 116-118 т.1), в яких вказано, що 27.10.2008 року близько 16.00 годин він проходив разом з своїм товаришем ОСОБА_5 в м. Чорткові по вул. С. Бандери, неподалік від магазину «Маркотик». Там вони зустрілись з невідомим йому чоловіком, який був одягнутий в чорний джинсовий костюм і кульгав на одну ногу, яку саме не пригадує. Порівнявшись з ними, невідомий чоловік сказав до ОСОБА_5 «Що це були квіточки, а ягідки будуть пізніше»ю. Що мав на увазі цей чоловік, він не знає і про це в ОСОБА_5 не запитував, але ОСОБА_5 після цих слів виглядав переляканим . З додаткових показів ОСОБА_34 вбачається, що 25 листопада 2008 року, близько 17.00 годин він разом з ОСОБА_5 вийшли з будинку, що по АДРЕСА_1, де вони проживають з ОСОБА_38. Коли вони вийшли з будинку, під будинок під»їхав автомобіль «Ауді-100» вишневого кольору, з якого невідомий йому чоловік покликав до себе ОСОБА_5 Після цього він з ОСОБА_5 підійшли до автомобіля , а коли він заглянув в середину через вікно то побачив там невідомого чоловіка, як йому сказав ОСОБА_5, що це ОСОБА_7 В подальшому ОСОБА_7 запросив ОСОБА_5 до себе в автомобіль поговорити. Коли ОСОБА_5 сів в автомобіль вони почали про щось говорити, а він пішов по справах. Через декілька метрів він побачив, що ОСОБА_5 з ОСОБА_7 кудись поїхав. Цього ж дня ОСОБА_5 додому не приїхав, а прийшов наступного дня десь зранку. Після повернення ОСОБА_5 повідомив, що возив його в с. Білобожниця, однак не говорив для чого.

Свідок ОСОБА_39 суду показала, що 30 вересня 2008 року вона була запрошена працівниками міліції в якості понятої для проведення огляду та обшуку за адресою АДРЕСА_1. Разом з нею була запрошена ще одна понята ОСОБА_40 та представник з міської ради ОСОБА_21 Працівники міліції пояснили, що в них є постанова суду на обшук, однак власник будинку ОСОБА_7 двері не відчиняє хоча і знаходиться в середині. Після цього, декілька разів постукавши в двері, які ніхто не відчинив, працівниками міліції були зачитані постанови суду на проведення огляду та обшуку. В подальшому, щоб уникнути пошкоджень майна, працівник міліції вийняв скло і проник в середину підвального приміщення. Після цього через 7-10 с. відкрив гаражні ворота. Після цього, як були відчиненні двері гаража в одній з кімнат будинку було виявлено ОСОБА_7 та ОСОБА_41 Після того, як ОСОБА_7 ознайомився з постановою суду, всі працівники міліції вийшли з будинку. В той час, коли працівники міліції знаходились в будинку і виходили. вона з іншою понятою постійно знаходились коло них і працівники міліції в інші кімнати не відлучались.

В ході огляду експерт знімав відбитки пальців рук з радіаторної батареї, що знаходилась в сусідній кімнаті від гаража під вікном.

Після закінчення огляду працівники міліції оголосили постанову суду на обшук і розпочали його. Під час обшуку вона почула, як один з працівників міліції сказав, що знайшов патрон. В той час вона побачила, як один з працівників міліції тримає в руках один патрон, звідки саме вилучили патрон вона не бачила. Крім цього, працівники міліції було вилучено золоті вироби із бачка унітаза, а також блокноти, зошити та інші документи.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні повністю підтвердила покази, дані нею на досудовому слідстві та суду показала, що 30 вересня 2008 року вона була запрошена працівниками міліції близько 8 год.30 хвилин як представник міської Ради, оскільки власник будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 хоча і знаходився вдома, однак не відчиняв двері, і працівники міліції не мали змоги виконати постанову суду про проведення обшуку. Після цього вона з понятими ОСОБА_40 та ОСОБА_39 прийшли до вказаного будинку, де працівники міліції зачитали постанови суду про проведення обшуку та огляду. Після оголошення постанови працівник міліції продовжував стукати в двері, однак двері власник не відчиняв. Пізніше працівниками міліції з метою уникнення пошкоджень було прийнято рішення вийняти скло з одного із вікон та проникнути в гаражне приміщення, що і було зроблено. Десь через 10 секунд з моменту проникнення всередину працівник міліції відкрив двері гаражу і вона спільно з понятими та працівниками міліції зайшли в будинок, де в одній із кімнат на другому поверсі виявили ОСОБА_7, якого зразу ж обшукали. В одній із кімнат була незнайома їй дівчина. На запитання працівників міліції до ОСОБА_7 чому він не відкривав двері він відповів, що не знав, що це міліція. Потім був проведений огляд, проводилось фотографування та експерт виявив та вилучив відпечатки пальців. Ці сліди були зняті з батареї за допомогою скотча і наклеєні на окремий аркуш паперу, на які було внесено дані звідки взяті сліди. На даному аркуші розписались поняті. Після цього аркуш з відбитками пальців був поміщений в поштовий конверт який був опечатаний і на ньому знову розписались поняті. Під час проведення огляду працівники міліції всередину не заходили, а були на вулиці. В будинок входив тільки слідчий, поняті, вона ОСОБА_7 та експерт який проводив фотографування та знімав відпечатки пальців. Під час обшуку вона була постійно біля працівників міліції не відлучалась і ходила разом з понятими. Під час обшуку ванної працівник міліції вилучив патрон, при цьому вона бачила, як він обшукував білі штани тале на бачила , як виймав з кишені патрон. Даний патрон бачила вже в руці Коли працівник міліції почав запитувати ОСОБА_7 звідки цей патрон, останній почав кричати, що патрон не його., йому підкинули працівники міліції. Після цього даний патрон було опечатано в поштовому конверті на якому розписались поняті. Пізніше працівники міліції виявили ще в іншому туалеті на другому поверсі поліетиленовий пакет з виробами з жовтого металу. Все було сфотографовано, поміщено в чорний поліетиленовий пакет чорного кольору, зав»язано ниткою та опечатано біркою, на якій розписались поняті. ОСОБА_7 відмовився підписувати будь які папери. Крім того, були вилучені також паспорт та документи на машину та сам автомобіль. Після обшуку було зачитано протокол обшуку в голос на якому розписались поняті та інші учасники дії.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні дала покази, аналогічні показам ОСОБА_21 та повністю підтвердила покази, дані нею на досудовому слідстві та суду додатково пояснила, що під час обшуку працівники міліції постійно були в полі їх зору і нікуди не відлучались. Під час обшуку ванної кімнати вона бачила, як працівник міліції взяв в руки білі штани і обшукуючи їх вийняв з кишені один патрон. Коли працівники міліції почали питати в ОСОБА_7, що це за патрон, він почав кричати, що цей патрон йому підкинули працівники міліції і він до нього відношення немає.

Крім того, вона показала, що після того, як вона була присутня в якості понятої під час проведення огляду та обшуку за адресою АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_7, до неї на мобільний телефон 12.10.2008 року прийшло текстове повідомлення «Переддзвоніть до мене на номер НОМЕР_2». Пізніше, з вказаного номеру до неї зателефонував ОСОБА_7 і сказав їй, чи зможе вона підтвердити те, що працівники міліції йому під час обшуку підкинули патрон, коли її будуть викликати в міліцію та в суд. Вона відповіла, що такого підтверджувати не буде. На що ОСОБА_7 відповів, що її викличуть в суд. ОСОБА_7 їй не погрожував, однак вона його боїться, так як їй відомі факти, що він з застосуванням сили примушував людей давати неправдиві свідчення.

Свідок ОСОБА_42 суду показав, що в його провадженні знаходилась кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_7 По даній справі одним з потерпілих був ОСОБА_5, який в ході допитів вказував, що ОСОБА_7 примушував його давати неправдиві свідчення, змушував написати ряд заяв та скарг в різні інстанції, в тому числі в Бучацький районний суд, де розглядалась справа його сина. При допитах ОСОБА_5 детально розказував як про обставини злочину, так і про обстановку та інтер»єр будинку ОСОБА_7, де останній його незаконно утримував в підвальному приміщенні. Було прийнято рішення про проведення огляду будинку з метою перевірки показів, які давав ОСОБА_5 Одержавши постанови суду на проведення огляду та обшуку в будинку ОСОБА_7 він з двома понятими та працівником Чортківської міської Ради виявили та зафіксували, що обстановка в будинку повністю співпадала з тією, яку описував ОСОБА_5 в своїх поясненнях. Експертом відповідно до вимог закону в присутності понятих були виявлені та вилучені сліди пальців рук з батареї, коло якої був причеплений наручниками ОСОБА_5 Крім цього, працівниками УБОЗ у було проведено обшук в будинку ОСОБА_7 В процесі розслідування кримінальної справи ОСОБА_5 неодноразово змінював свої покази. При допиті ОСОБА_5 вівся протокол та відео зйомка. Зміст відеозапису відповідає письмовому протоколу. Після допиту ОСОБА_5 ознайомився з протоколом, перечитував його особисто. При допитах він не вказував, що на нього чиниться тиск працівниками міліції, а навпаки вказував, що тиск на нього чинить саме ОСОБА_7 При допиті ОСОБА_5 вказував на такі особливості обстановки та побудови будинку ОСОБА_7, що сумнівів не виникало в тому, що він там був неодноразово. Зокрема, ОСОБА_5 вказував, що в бетонній плиті механічно вибитий прохід, що відповідало дійсності та було підтверджено під час огляду будинку. При допитах ОСОБА_5 вказував, що ОСОБА_7 заставляв його писати скарги в різні інстанції та змінювати покази. Пізніше він спростовував написані ним заяви, вказуючи при цьому, що їх заставляв писати ОСОБА_7 Огляд будинку проводив він в присутності понятих та експерта ОСОБА_43. Розпочали з гаражу, фіксували обстановку, поняті ходили за ним. В першій кімнаті, де був автомобіль швидко провели огляд, в другій кімнаті , де утримувався ОСОБА_5 , з радіаторної батареї експертом було виявлено і вилучено відпечатки пальців рук. Подальший огляд фіксував обстановку,якою підтверджувались пояснення ОСОБА_5 і той факт, що він був тут раніше. Чи були наявні сліди від наручників на батареї він не пригадує . Огляд будинку проводився на всіх поверхах з метою фіксації та перевірки показів ОСОБА_5, чи дійсно йому знайома обстановка і він говорить правду. В ОСОБА_5 дійсно хороша пам»ять і він чітко описав обстановку будинку.

Свідок ОСОБА_43 суду показав, що й ого було викликано для огляду місця події. При цьому були поняті , слідчий і він. Зі слів слідчого він знав, що потерпілий був причеплений наручниками до радіаторної батареї. Вони пройшли першу кімнату, де стояв автомобіль, зайшли в другу і там він в присутності понятих виявив та вилучив обробивши дактилоскопічним порошком сліди капілярних узорів пальців рук. Все бачили поняті, слідчий описував, поняті підписувались. Він ознайомився з протоколом огляду. Зауважень до його роботи ні в кого не було. Після закінчення огляду проводився обшук оперативними працівниками і наскільки йому відомо в приміщенні туалету на другому поверсі було виявлено пакет з золотом. Питання в якому місці і чи можна причепити до батареї і де саме він не вирішував.

З показів свідка ОСОБА_44( а.с. 308-309 т.1 ) вбачається, що її син ОСОБА_27 проходить у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, як потерпілий. Приблизно на початку червня 2008 року до них додому прийшов невідомий їй чоловік. В цей час вона була на роботі і тому невідомий чоловік розмовляв з її чоловіком ОСОБА_22 Як розповів їй чоловік, що незнайомець приходив з проханням забрати з міліції заяву про скоєний щодо нашого сина злочин. Він пропонував відшкодувати повну вартість телефону, який забрали в її сина під час нападу, але чоловік відмовив незнайомцеві і ніяких грошей в нього не брав.

З показів свідка ОСОБА_17 (а.с. 298-300 т.1 ) вбачається, що він був захисником неповнолітнього підсудного ОСОБА_11, кримінальна справа якого розглядається Бучацьким районним судом. Напротязі проведення судових засідань, його разом з адвокатом ОСОБА_16 возив в м. Бучач батько ОСОБА_8 його законний представник ОСОБА_7 на власному автомобілі „Ауді 100” і він же відвозив їх назад в м. Тернопіль.

В черговий раз, дати він точно не пригадує, коли ОСОБА_7 приїхав по нього в АО „Ліга” він сів в його автомобіль, де в салоні знаходився незнайомий йому чоловік і вони поїхали та забрали адвоката ОСОБА_16 і всі разом поїхали в Бучацький районний суд.

По дорозі він звернув увагу, що сидячий поруч з ним чоловік на задньому сидіння автомобіля був малослівним і вів себе сковано. Під час поїздки в м. Бучач розмова в салоні автомобіля була про рибалку, сигарети та інші побутові теми. Жодних розмов по суті справи не велося. Десь ближче до Бучацького суду, точне місце не можу пригадати незнайомий йому чоловік вийшов.

Під час суду, незнайомий чоловік допитувався в якості потерпілого, як вияснилось пізніше - це був ОСОБА_5 Після закінчення судового слухання він його більше не бачив. Він нікого не примушував давати неправдиві показання, нікому не пропонував це робити і в його присутності це ніхто не робив. Він ОСОБА_5 не знав і безумовно з ним по суті справи не говорив.

З показів свідка ОСОБА_16( А.с. 301-303 том-1 ) вбачається, що вона була захисником неповнолітнього підсуднього ОСОБА_8 кримінальна справа якого розглядалась Бучацьким районним судом . Угоду про здійснення захисту сина з нею заключив батько ОСОБА_7, який букв допущений судом як захисник. Напротязі розгляду справи він возив її та адвоката ОСОБА_17 в м. Бучач і назад в Тернопіль. В черговий раз, як ОСОБА_7 приїхав по них в м. Тернопіль в автомобілі сидів невідомий їй чоловік на задньому сидінні. Поки вони їхали, вона з невідомим чоловіком не розмовляла. Після приїзду в м. Бучач ОСОБА_7 раніше висадив невідомого чоловіка, а вони поїхали в суд. В залі суду вона побачила, що невідомий їй чоловік є потерпілий по справі сина ОСОБА_7 ОСОБА_8, а саме ОСОБА_5 Вона не звертала на одяг невідомого їй раніше чоловіка, який сидів на задньому сидінні. Вона не примушувала ОСОБА_5 до дачі неправдивих показів і нікому не пропонувала це робити, як і ніхто цього не робив в її присутності.

Покази дані свідком ОСОБА_27 підтверджують показання, ОСОБА_5, що в вечір 05 серпня 2008 року ОСОБА_5 був одягнутий в шорти та футболку, коли сідав в автомобіль до ОСОБА_7, а через декілька, тобто 08 серпня 2008 року прийшовши до ОСОБА_27 одягнутий в сірий костюм, який йому дав ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_41 суду показала, що з ОСОБА_7 вона знайома на протязі останніх восьми років. У неї з ним склалися дружні відносини. З того часу, як працівники міліції затримали сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8, вона кожного дня була в нього, окрім тих днів коли вдома була його дружина. ОСОБА_7 сам просив її приїжджати до нього, оскільки боявся сам залишатися вдома, так як до нього часто приїздили невідомі люди, хто саме вона не знає. Коли вона знаходилась в будинку ОСОБА_7, то до нього приїздили вночі невідомі люди на автомобілях, коли ці люди підїжджали до воріт, то вимикали фари і стукали в двері, однак ОСОБА_7 їм не відчиняв. Що то були за люди і чому вони приїздили, їй невідомо, ОСОБА_7 про них не розповідав. Чому ОСОБА_7 не відчиняв двері вона не знає. Коли вона була в будинку, він нікого не пускав в середину, а в будинку вона знаходилась з 20-21 год., коли її ОСОБА_7 забирав з с. Білобожниця Чортківського району, до 10-11 години ранку, коли він відвозив її додому. Таких громадян, як ОСОБА_5, ОСОБА_47 та ОСОБА_3 вона не знає. Крім того, коли вона їздила в автомобілі ОСОБА_7, то в салоні, крім них двох нікого не було і ОСОБА_7 нікого по дорозі не підбирав.

Розмов про те, щоб ОСОБА_7 в її присутності когось просив змінити показання в суді щодо його сина, вона не чула і він при ній такого не говорив, також він нікому не пропонував винагороду за зміну показів в користь його сина.

Суд вважає, що до свідчень свідка ОСОБА_41 слід відноситись критично, так як вона перебуває у близьких стосунках із ОСОБА_7 та може давати неправдиві свідчення з метою допомогти останньому уникнути відповідальності.

Суд не приймає до уваги показів свідків ОСОБА_48, ОСОБА_49 , як такі, що не містять доказової значимості.

Згідно заяви ОСОБА_5 від 25.07.2008 року (а.с. 52 т.1) вбачається, що він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_7, який 14.07.2008 року просив його змінити показання в суді на користь його сина, обіцяю чи при цьому виплатити винагороду в розмірі 200 доларів США .

Згідно заяви ОСОБА_5 від 30.08.2008 року (а.с. 69 т.1) вбачається, що він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_7, який застосовуючи силу та вогнепальну зброю, прикувавши його до радіаторної батереї наручниками в підвальному приміщенні будинку в м. Чорткові, утримував його з 05.08.2008 року до 08.08.2008 року позбавляючи їжі та води. При цьому примусив його до дачі завідомо неправдивих показань в суді, стосовно злочину, який мав місце в 2007 році в м. Чорткові.

З протокол очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с. 58-60 т.3) вбачається, що в ході проведення такої ОСОБА_5 вказав, що в ніч з 25 на 26 листопада 2008 року ОСОБА_7 забрав його з м. Чорткова і відвіз в с. Білобожниця Чортківського району, де в будинку ОСОБА_33 дав поговорити по телефону з невідомим чоловіком, який висловлюючи погрози в його сторону заставив виконати всі дії, які накаже йому ОСОБА_7. Після цього, ОСОБА_7 наказав ОСОБА_5 написати ряд скарг на неправомірні дії працівників міліції в державні у станови. ОСОБА_7 показання дані ОСОБА_5 заперечив повністю і показав, що після проведення попередньої очної ставки, яка відбулась 23.10.2008 року до 03.12.2008 року, він ОСОБА_5 не бачив.

Показання, дані ОСОБА_7 на вказаній очній ставці з ОСОБА_5 слід сприймати критично, оскільки будучи допитаним, як обвинувачений ОСОБА_7 05.12.2008 року (а.с. 95 том-3) показав, що в період з 24 по 28 листопада 2008 року ОСОБА_5 приходив до нього додому за адресою АДРЕСА_1, де повідомив йому, що всі показання, що стосуються його сина ОСОБА_8 та його самого, він дав під тиском працівників міліції. Дані показання ОСОБА_7 суперечать показанням даним ним на очній ставці з ОСОБА_5 (а.с.58 -60 том-3), де ОСОБА_7 вказує, що не бачив ОСОБА_5 з 23.10.2008 року до 03.12.2008 року.

З протоколом виїмки від 18.10.2008 року (а.с. 36 т.2) вбачається, що ОСОБА_5 видав чоловічий костюм сірого кольору, який йому надав в серпні 2008 року ОСОБА_7 Цей костюм ОСОБА_7 йому наказав одягнути щоб мати охайний вигляд під час давання завідомо не правдивих показань в Бучацькому районному суді.

З протоколу огляду костюма, виданого ОСОБА_5 (а.с.37 т. 2) вбачається, що на бірці міститься напис „ФЕБ Лесснитцер беклейдунгсверке Виготовлено в ГДР”, який надав ОСОБА_7 потерплому ОСОБА_5

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.10.2008 року (а.с. 42-57 т.2 ) вбачається, що ОСОБА_5 в присутності понятих добровільно відтворив обстановку та обставини незаконного утримання його ОСОБА_7 в будинку по АДРЕСА_1, де останній примушував його до давання завідомо не правдивих показань. В ході відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_5 вказав місця та обстановку в будинку, які співпадають з показаннями, які він дав будучи допитаним як потерпілий, що підтверджує те, що ОСОБА_5 дійсно знаходився в будинку ОСОБА_7 і спростовує показання останнього, що ОСОБА_5 в нього в будинку ніколи не був. Вказане підтверджується і фото таблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 58-82). В тому числі на фото таблиці а.с. 72-73 до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.10.2008 року потерпілий ОСОБА_5 вказує, як саме і в якому місці він був прикутий наручниками до батареї ОСОБА_7

Протоколом огляду житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а с. 126-130 т.1 ) в присутності понятих зафіксовано обстановку в даному будинку, яка співпадає з описом обстановки в будинку та кімнат в ньому, який дав в показаннях ОСОБА_5, де ОСОБА_7 незаконно утримував ОСОБА_5 та примусив останнього до давання завідомо не правдивих показань.

Протоколом обшуку від 30.09.2008 року (а.с. 184-185 т.1) в якому вказано, що працівниками міліції в присутності понятих за адресою АДРЕСА_1 з кишені штанів ОСОБА_7, які знаходились у ванній кімнаті, вилучено один патрон.

З протоколу огляду речових доказів (а.с. 213-214 т.1) вбачається, що патрон, який вилучений при обшуку в житловому будинку ОСОБА_7, містить маркування 7,62 мм.

Згідно висновку балістичної експертизи №1-1019/08 від 03.12.2008 року (а.с. 236-241 т.1) вбачається, що патрон, який вилучено за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7, є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Військовий 7,62 мм штатним патроном із звичайною кулею до пі стилета ТТ. зразку 1930/33 та іншої зброї. Даний патрон виготовлено промисловим способом.

Вилучення патрона за місцем проживання ОСОБА_7 дає підстави вважати, що останній дійсно під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_5 примушував останнього до давання завідомо неправдивих показань, погрожуючи позбавленням життя, тобто вбивством, в разі невиконання його вимог, приставивши при цьому до його голови предмет, зовнішнім виглядом схожий на пістолет «ТТ», про який в своїх показаннях вказує потерпілий ОСОБА_5

Згідно за яви ОСОБА_3 від 07.08.2008 року (а.с. 54 т.1) вбачається, що останній просить притягнути до відповідальності ОСОБА_7, який на початку липня 2008 року підійшов до нього з проханням змінити показання в суді на користь його сина . Після того, як він відмовився змінити показання , ОСОБА_7 погрожував йому фізичною розправою.

З протоколу добровільної видачі від 01.09.2008 року (а.с. 81 т.1 ) вбачається, що ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції гроші в сумі 700 грн., які йому передав ОСОБА_7 для зміни показань в суді, щодо участі його сина - ОСОБА_8 в розбійному нападі на ОСОБА_3

З протокол очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 106-109 т.2) вбачається, що ОСОБА_3 підтвердив свої показання відносно того, що ОСОБА_7 примушував його та ОСОБА_5 до дачі завідомо неправдивих показань, погрожуючи фізичною розправою над ними, а також за дачу завідомо неправдивих показань виплатив йому особисто 750 грн. Крім того, ОСОБА_3 вказав, що в той час, коли ОСОБА_7 примушував його до давання завідомо не правдивих показань він бачив в будинку ОСОБА_7 в кімнаті, що розташована коло гаража ОСОБА_5, який сидів під стіною. ОСОБА_7 показання дані ОСОБА_3 заперечив повністю. Також ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до нього з проханням допомогти знайти ОСОБА_5 Декілька раз він їздив з ОСОБА_7 шукати ОСОБА_5, а коли вони знайшли його, то ОСОБА_7 повіз ОСОБА_5 до себе додому сказавши, що останній в нього буде ночувати, оскільки ОСОБА_5 може напитись спиртного, а наступного дня потрібно було їхати в суд давати показання (а.с. 87-94 т.2). Таким чином ОСОБА_3 повністю спростовує показання дані ОСОБА_7 про те, що він до розгляду справи в Бучацькому районному суді не знав і не зустрічався з ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вказуючи, що ОСОБА_7 неодноразово зустрічався з вказаними особами і примішував їх до давання завідомо неправдивих показань. Також підтверджуються потерпілим факти написання ним заяви від 26.07.2008 року, адресованої судді Бучацького районного суду (а.с. 174 том-2), де вказується, що до написання заяви його примусив ОСОБА_7 і він же диктував міст самої заяви на неправомірні дії працівників міліції. Крім цього, ОСОБА_3 в своїх показаннях спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_7, про те, що ОСОБА_5 в його будинку за адресою АДРЕСА_1 не було, вказуючи, що він бачив ОСОБА_5 в підвальному приміщенні будинку ОСОБА_7 Також підтверджує показання ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 костюм, оскільки ввечері 07 серпня 2008 року він бачив останнього в будинку ОСОБА_7 без костюма, а зранку 08 серпня 2008 року ОСОБА_5 був одягнутий в піджак.

Протоколом огляду житлового будинку ОСОБА_33 в с. Білобожниця Чортківського району (а.с. 76-81 т.3 ) зафіксовано обстановку господарських приміщень та житлового будинку.

Згідно висновку експерта №1-928 від 21.10.2008 року (а.а. 152-166 т.1) вбачається, що чотири сліди пальців рук, які виявлені та вилучені при огляді житлового будинку та господарських приміщень ОСОБА_7, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 придатні для ідентифікації особи. Слід пальця руки, вилучений з батареї парового опалення, яка знаходиться в кімнаті, яка розташована з лівої сторони від входу в гараж, на відстані 23 см. від правого краю батареї у верхній її частині, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_5 Слід пальця руки, вилучений з батареї парового опалення, яка знаходиться в кімнаті, яка розташована з лівої сторони від входу в гараж, на відстані 23 см. Від правого краю батареї у верхній її частині, залишений мізинцем правої руки ОСОБА_5 Слід пальця руки, вилучений з батареї парового опалення, яка знаходиться в кімнаті, яка розташована з лівої сторони від входу в гараж, на відстані 23 см. від правого краю батареї у верхній її частині, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_5 Слід пальця руки, вилучений з батареї парового опалення , яка знаходиться в кімнаті, яка розташована з лівої сторони від входу в гараж, на відстані 23 см від правого краю батареї у верхній її частині, залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_5 Даний висновок експерта підтверджує показання ОСОБА_5 та спростовує показання ОСОБА_7, що ОСОБА_5 ніколи не був в нього в будинку, а також спростовує змінені покази ОСОБА_5

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №1-1091/08 від 22.12.20098 року (а.с. 27-36 т.3) вбачається, що рукописний текст навпроти граф «Адреса відправника, індекс» та «Адреса одержувача, індекс» на: конверті від відправника ОСОБА_5 на одержувача Бучацький районний суд, датований 21.07.2008 року; конверті від відправника ОСОБА_5 на одержувача ОСОБА_18, датованого 21.07.2008 року виконано ОСОБА_7

Даний висновок експерта підтверджує показання ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 дійсно примушував його писати скарги на неправомірні дії працівників міліції, а конверти заповняв сам обвинувачений ОСОБА_7 та повністю спростовує змінені в ході судового розгляду справи покази ОСОБА_5

З протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4(а.с. 87-94 т.2) вбачається, що в ході проведення останньої ОСОБА_4 підтвердив свої показання, що ОСОБА_7 примушував його та ОСОБА_3 до давання завідомо неправдивих показань. ОСОБА_4 також вказав, що ОСОБА_7 неодноразово звертався до нього з проханням допомогти знайти ОСОБА_5 Декілька разів їздив з ОСОБА_7 шукати ОСОБА_5, а коли вони знайшли його, то ОСОБА_7 повіз ОСОБА_5 до себе додому сказавши, що останній в нього буде ночувати, оскільки ОСОБА_5 може напитись спиртного, а наступного дня потрібно було їхати в суд давати показання. ОСОБА_7 показання ОСОБА_4 на очній ставці заперечив повністю.

Покази, дані потерпілим ОСОБА_4, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні повністю підтверджують показання потерпілих у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та спростовують показання дані ОСОБА_7 в тій частині, що останній не був знайомий з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ніколи не запрошував їх в свій будинок і не примушував до давання завідомо не правдивих показань та спростовують змінені під час судового засідання покази потерпілого ОСОБА_5

З протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с. 110-111 т.2 ) вбачається, що в ході проведення останньої потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання, що ОСОБА_7 примусив його до давання завідомо неправдивих показань, пообіцявши за дачу неправдивих свідчень винагороду. ОСОБА_7 показання ОСОБА_6 заперечив повністю.

З протоколу виїмки від 29.10.2008 року (а.с. 263 т.1) вбачається, що в ОСОБА_40 вилучено мобільний телефон „Самсунг” ІМЕІ НОМЕР_3, S/N НОМЕР_4, та сім картку „Джинс” НОМЕР_5 з номером НОМЕР_6.

З протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_40 (а.с. 264 т.1) вбачається, що на огляд представлено: мобільний телефон „Самсунг” ІМЕІ НОМЕР_3, S/N НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_40, в телефон вмонтовано сім картку „Джинс” НОМЕР_5 з номером НОМЕР_6. При перегляді пункту «вхідні повідомлення» встановлено запис „ Вам дзвонили НОМЕР_2, виклик 1, останній 15:31, „Зателефонуйте”. При перегляді меню телефону в підменю „Вхідні дзвінки наявний запис „12.10.2008 року 15:36 , НОМЕР_2.

З протоколу виїмки в ОСОБА_7 його мобільного телефону (а.с. 264 т.1) вбачається, що

ОСОБА_7 видав мобільний телефон, яким він користувався під час досудового слідства у кримінальній справі №1200416, а саме: мобільний телефон „Самсунг SGH-C170”, ІМЕІ НОМЕР_7 та сім-карту оператора мобільного зв”язку „Київ-Стар”, номер карти НОМЕР_8, номер для здійснення зв”язку НОМЕР_2.

Покази ОСОБА_40 підтверджується той факт, що ОСОБА_7 під час досудового слідства намагався впливати на покази свідків, які були присутні в якості понятих під час проведення огляду та обшуку за місцем його проживання.

Покази, дані ОСОБА_31 та ОСОБА_32, суд вважати правдивими, оскільки факти щодо неправомірних дій працівників міліції викладені в заявах ОСОБА_5 на адресу начальника ВВБ в області СВБ ГУБОЗ МВС України (а.с.129 том-2) на адресу начальника СБУ в області (а.с.131 том-2), на адресу Генерального прокурора України (а.с.128 том-3), на адресу президента України (а.с. том-133) свого підтвердження не знайшли. Це підтверджується висновком службової перевірки (а.с.127 том-2), заявою ОСОБА_5 (а.с.141 том-2) , адресованою начальнику ВВБ в області СВБ ГУБОЗ МВС України, в якій ОСОБА_5 просить його заяви на неправомірні дії працівників міліції не розглядати, оскільки вони не відповідають дійсності і написані під тиском ОСОБА_7, а також поясненням ОСОБА_5 даним працівникам внутрішньої безпеки (а.с.142 том-2); заявою ОСОБА_5 (а.с. 136 том-3) на адресу прокурора Тернопільської області, в якій ОСОБА_5 просить його заяви на неправомірні дії працівників міліції не розглядати, оскільки вони не відповідають дійсності і написані під тиском ОСОБА_7.

Крім цього, свого підтвердження не знайшли заяви і скарги на неправомірні дії працівників міліції, що містяться в матеріалах №74 про відмову в порушенні кримінальної справи по заявах ОСОБА_5 зібраних прокуратурою Чортківського району (а.с.193-273 том-2). Це підтверджується самими матеріалами перевірки, зокрема постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 серпня 2008 року (а.с. 195 том-2), поясненнями ОСОБА_5 даними прокурору Чортківського району (а.с. 217 том-2, а.с. 239 том-2) в яких ОСОБА_5 вказує, що заяви та скарги на неправомірні дії працівників міліції написані ним під тиском ОСОБА_7, а працівники міліції на нього жодного тиску на чинили.

Покази, дані ОСОБА_17 та ОСОБА_16 під час досудового слідства, спростовують покази ОСОБА_7 в тій частині, де останній вказує, що не зустрічався, і не був знайомий з ОСОБА_5 до зустрічі на судовому засіданні в Бучацькому районному суді. Однак ці покази підтверджують показами ОСОБА_5 про те, що після незаконного позбавлення волі та примушування до давання завідомо неправдивих показань, ОСОБА_7 дійсно їздив в м. Тернопіль за адвокатами, разом з ОСОБА_5

Покази, дані свідками ОСОБА_36, ОСОБА_44 та ОСОБА_37 підтверджують факти примушування ОСОБА_7 потерпілих та свідків у справі, що розглядається Бучацьким районним судом про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 та ч.2 ст. 15 - ч.3 ст. 289 КК України, до давання завідомо не правдивих показань.

Покази, дані свідком ОСОБА_27 підтверджують покази ОСОБА_5, що в вечір 05 серпня 2008 року ОСОБА_5 був одягнутий в шорти та футболку, коли сідав в автомобіль до ОСОБА_7, а через декілька днів, тобто 08 серпня 2008 року, прийшовши до ОСОБА_27 був одягнутий в сірий костюм, який йому дав ОСОБА_7

Вилучення патрона за місцем проживання ОСОБА_7 дає підстави вважати, що останній дійсно під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_5 примушував останнього до давання завідомо неправдивих показань, погрожуючи позбавленням життя, тобто вбивством, в разі невиконання його вимог, приставивши при цьому до його голови предмет, зовнішнім виглядом схожий на пістолет «ТТ», про який в своїх показаннях вказує потерпілий ОСОБА_5

Покази, дані свідком ОСОБА_34 підтверджують покази потерпілого ОСОБА_5 та спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_7 в тому, що останній якби не зустрічався з ОСОБА_5. Також ОСОБА_34 підтвердив, що ОСОБА_7 при зустрічі висловлював погрози ОСОБА_5 а також спростовують покази потерпілого ОСОБА_5, якими він повністю відмовився від показів даних як на досудовому слідстві та і в судовому засідання 19 червня 2009 року.

Покази, дані ОСОБА_34, підтверджують показами, даними потерпілим ОСОБА_5 в судовому засіданні 19 червня 2009 року та спростовують покази підсудного ОСОБА_7 в тому, що останній ніби-то не зустрічався з ОСОБА_5 та підтверджують той факт, що ОСОБА_7 при зустрічі висловлював погрози ОСОБА_5

Суд не приймає до уваги показів свідків ОСОБА_48, ОСОБА_49 , як такі, що не містять доказової значимості.

Суд не приймає, як доказ, запис розмови ОСОБА_5, відібраної ОСОБА_7 , як такий , що немає доказової сили, оскільки він отриманий незаконним методом та ОСОБА_5 не попереджений про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показів.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03 листопада 2008 року прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_52 в порушенні кримінальної справи стосовно слідчого ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_42, працівників УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, експерта Чортківського РВ УМВСУ в Тернопільській області за фактами, викладеними в зверненнях підсудного ОСОБА_7 про вчинення щодо нього неправомірних дій відмовлено за відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 372 КК України.

Судом також встановлено, що 23 листопада 2010 року начальником відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією прокуратури Тернопільської області ОСОБА_56 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_58 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Тернопільської області ОСОБА_52 за фактами, викладеними у зверненнях ОСОБА_5 про висловлювання погроз та примушування його до дачі неправдивих показань щодо ОСОБА_7 відмовлено за відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених ст.ст.364,365,373 КК України.

Згідно висновку службового розслідування по факту розгляду заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_59 щодо неправомірних дій зі сторони працівників Чортківського РВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_31 та ОСОБА_32 від 5 грудня 20098 року старшого оперуповноваженого в ОВС 20-го ВВБ (в Тернопільській області) СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_60, який затверджений начальником 20го відділу внутрішньої безпеки (в Тернопільській області) СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_61 вбачається, що службове розслідування по заявах ОСОБА_5 та ОСОБА_59 рахувати завершеним, а викладені факти такими, що не знайшли свого підтвердження.

Згідно з витягу з вироку Бучацького районного суду від 18 травня 2009 року, копії вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2009 року та Ухвали колегії судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 лютого 2010 року вбачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 засуджені до різних термінів позбавлення волі за скоєні ними злочини, в яких ОСОБА_5, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проходили потерпілими , а ОСОБА_37, ОСОБА_27, ОСОБА_36- свідками.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.129, ч.2 ст.146, ст.386 КК України, а саме у погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози; у незаконному позбавленні волі людини, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань та здійснене впродовж тривалого часу, а також у примушуванні потерпілих до дачі завідомо неправдивих показань у суді шляхом погрози вбивством, насильством, а також підкуп потерпілих та свідків з метою давання завідомо неправдивих показань в суді та дії підсудного вірно кваліфіковані за згаданими вище статтями.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_41, ОСОБА_33, ОСОБА_62, ОСОБА_14 про обставини справи та вважає їх такими, що спрямовані на допомогу уникнення відповідальності за вчинені злочини підсуднім. При цьому, суд дає критичну оцінку й показам потерпілого ОСОБА_5, які він неодноразово змінював, як під час досудового слідства, так і будучи допитаним в судовому засіданні, зокрема, 19.06.2009 року та пізніше змінивши свої покази в судовому засіданні на протилежні, повністю спростовуючи попередні, хоча був попереджений судом кожного разу про кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину та завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного вважає призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 129 КК України у вигляді арешту, в межах санкції ч.2 ст. 146 КК України у вигляді позбавлення волі; в межах санкції ст.386 КК України у вигляді арешту.

Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі у вигляді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну сили відносно ОСОБА_7 залишити попередньою підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної, балістичної та почеркознавчої експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу, а саме:

золоті вироби вилучені під час обшуку в АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_63;

гроші в сумі 700 гривень, видані потерпілим ОСОБА_3 конфіскувати в дохід держави;

Сліди пальців рук вилучені під час огляду житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, які знаходяться при кримінальній справі №1200416 залишити при матеріалах справи, патрон, вилучений під час обшуку за адресою АДРЕСА_1, використано під час проведення експертизи знищити.

- Предмети та документи, вилучені під час обшуку за адресою АДРЕСА_1, а саме:

Діловий щоденник 2000 синього кольору; блокнот рожевого кольору; учнівський зошит в лінійку з зображенням Лесі Українки; Поштовий конверт з рукописними записами виконаними барвником синього кольору „ІНФОРМАЦІЯ_2; аркуш паперу Ф. А-4 з рукописним записом виконаним барвником чорного кольору, який починається словами „Я ОСОБА_65 продаю автомобіль. закінчується словами вказаний автомобіль собі (5,300 доларів США) (підпис) 04.08.2004 р.; поштовий конверт адресований ОСОБА_19 від ОСОБА_7, які долучені, як речові докази і зберігаються в камері схову СУ УМВС України в області знищити.

Документи та предмети , а саме:

довіреність серія НОМЕР_9 від третього серпня 2007 року; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей серія НОМЕР_10 до довіреності НОМЕР_9 від третього серпня 2007 року; посвідчення водія серія НОМЕР_11 на ім”я ОСОБА_7; талон до посвідчення водія серії НОМЕР_11; закордонний паспорт на ім”я ОСОБА_7 серія НОМЕР_12 від 25 жовтня 2005 року; паспорт громадянина України на ім”я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_13 від 09 жовтня 2001 року виданий Чортківським РВ; мобільний телефон „Самсунг С130”, сіро-чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_14. Сім-карту „ACE-BASE”повернути засудженому ОСОБА_7; візитна картка на імя ОСОБА_66; повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене 11.09.08 на ім.”я ОСОБА_15 АДРЕСА_5. Відправник ОСОБА_7; візитна картка „Ореол” Чортківське радіо таксі; два аркуші Ф.А-4 „Прайс-лист» Ювелірне обладнання і інструменти, АДРЕСА_6; аркуш паперу „Освіта в сфері експертизи коштовного каміння та пам”яток культури”; Візитна картка ОСОБА_67, експертиза та оцінка; аркуш паперу в клітинку вирваний з блокнота з рукописними записами виконаними барвником синього кольору, які відношення до справи не мають; аркуші Ф.А-4 „Обвинувальний висновок по кримінальній справі №1155222, номера аркушів 1-2, 41-42, 53-54, 73-74. На сторінці 73, де вказані потерпілі обведено кульковою ручкою синього кольору наступні прізвища ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_27, 86 стор, 91 стор; копія постанови про притягнення як обвинуваченого від 07.12.2007 року; аркуш паперу складений в декілька разів з рукописними записами виконаними барвником синього та червоного кольорів, які відношення до справи не мають - повернути ОСОБА_7

Документи, а саме: Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_15 на автомобіль „Ауді-100 д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_26.

- Костюм виданий ОСОБА_5, який йому надав ОСОБА_7 для того, щоб ОСОБА_5 одягнув його на суд і який знаходиться в камері схову СУ УМВС України в області повернути ОСОБА_7

- Диск „CD-RW Verbatim 700 MB HLD673MF28012269 BO4, ZC5580CDRW Q80D з записами розмов ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та відеокасету з записами слідчих дій залишити при кримінальній справі.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним за ч.1 ст. 129 КК; України, ч.2 ст.146 КК України, ст. 386 КК України і призначити йому покарання :

за ч.1 ст. 129 КК України у вигляді 5 місяців арешту;

за ч.2 ст. 146 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

за ст. 386 КК України у вигляді 6 місяців арешту.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

В строк відбування покарання ОСОБА_7 зарахувати строк тримання його під вартою з 13 жовтня 2008 року (часу затримання в порядку ст. 115 КК України) по 23 жовтня 2008 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну сили відносно ОСОБА_7 залишити попередньою підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної, балістичної та почеркознавчої експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу, а саме:

золоті вироби вилучені під час обшуку в АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_63;

гроші в сумі 700 гривень, видані потерпілим ОСОБА_3 конфіскувати в дохід держави;

Сліди пальців рук вилучені, під час огляду житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, які знаходяться при кримінальній справі №1200416 залишити при матеріалах справи, патрон, вилучений під час обшуку за адресою АДРЕСА_1, використано під час проведення експертизи знищити.

- Предмети та документи, вилучені під час обшуку за адресою АДРЕСА_1, а саме:

Діловий щоденник 2000 синього кольору; блокнот рожевого кольору; учнівський зошит в лінійку з зображенням Лесі Українки; Поштовий конверт з рукописними записами виконаними барвником синього кольору „ІНФОРМАЦІЯ_2; аркуш паперу Ф. А-4 з рукописним записом виконаним барвником чорного кольору, який починається словами „Я ОСОБА_65 продаю автомобіль. закінчується ловами вказаний автомобіль собі (5,300 доларів США) (підпис) 04.08.2004 р.; поштовий конверт адресований ОСОБА_19 від ОСОБА_7, які долучені, як речові докази і зберігаються в камері схову СУ УМВС України в області знищити.

Документи та предмети , а саме:

довіреність серія НОМЕР_9 від третього серпня 2007 року; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей серія НОМЕР_10 до довіреності НОМЕР_9 від третього серпня 2007 року; посвідчення водія серія НОМЕР_11 на ім”я ОСОБА_7; талон до посвідчення водія серії НОМЕР_11; закордонний паспорт на ім”я ОСОБА_7 серія НОМЕР_12 від 25 жовтня 2005 року; паспорт громадянина України на ім”я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_13 від 09 жовтня 2001 року виданий Чортківським РВ; мобільний телефон „Самсунг С130”, сіро-чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_14. Сім-карту „ACE-BASE” повернути ОСОБА_7;

візитну картку на імя ОСОБА_66; повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене 11.09.08 на ім.”я ОСОБА_15 АДРЕСА_5. Відправник ОСОБА_7; візитна картка „Ореол” Чортківське радіо таксі; два аркуші Ф.А-4 „Прайс-лист» Ювелірне обладнання і інструменти, АДРЕСА_6; аркуш паперу „Освіта в сфері експертизи коштовного каміння та пам”яток культури”; Візитна картка ОСОБА_67, експертиза та оцінка; аркуш паперу в клітинку вирваний з блокнота з рукописними записами виконаними барвником синього кольору, які відношення до справи не мають; аркуші Ф.А-4 „Обвинувальний висновок по кримінальній справі №1155222, номера аркушів 1-2, 41-42, 53-54, 73-74. На сторінці 73, де вказані потерпілі обведено кульковою ручкою синього кольору наступні прізвища ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_27, 86 стор, 91 стор; копія постанови про притягнення як обвинуваченого від 07.12.2007 року; аркуш паперу складений в декілька разів з рукописними записами виконаними барвником синього та червоного кольорів, які відношення до справи не мають - повернути ОСОБА_7

Документи, а саме: Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_15 на автомобіль „Ауді-100 д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_26.

Костюм, виданий ОСОБА_5, який йому надав ОСОБА_7 для того, щоб ОСОБА_5 одягнув його на суд і який знаходиться в камері схову СУ УМВС України в області повернути ОСОБА_7

Диск „CD-RW Verbatim 700 MB HLD673MF28012269 BO4, ZC5580CDRW Q80D з записами розмов ОСОБА_7 Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної, балістичної та почеркознавчої експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7

Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної, балістичної та почеркознавчої експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7

Стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВСУ р Т/о код 24524727 банк одержувач УКД в Т/о МФО 838012 розр./ рахунок 352210030000215 за проведення дактилоскопічної експертизи (за експертизу № 1-928/08 від 21.10.2008 року) - 150 (сто п»ятдесят) гривень 24 копійки; за проведення балістичної експертизи (за експертизу « 1-1019/08 від 03.12.2008 року) 150 (стоп»ятдесять) гривень 24 копійки; за проведення почеркознавчих експертиз (за експертизи № 1-1020/08 від 27.11.2008 року та № 1-1091/08 від 22.12.2008 року) 638 (шістсот тридцять вісім гривень) 90 копійок.

Строк оскарження вироку 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд.

Копія вірна:

Суддя Чортківського

Районного суду : Л.М.Запорожець