Рішення № 117626703, 08.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 березня 2024 рокуСправа №160/32066/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по даній справі, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі та ухвалено:

- визнати протиправною та скасувати відмову у видачі містобудівних умов та обмежень Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» на забудову земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК) за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. № 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, яка викладена у листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.05.2022 № А2839362391811033079, наказі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.05.2022 № 123 «Про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень», листі головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 21.04.2023 № 7/20-197 (А3084199324628813634) та наказі департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 21.04.2023 № 69 «Про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень»;

- зобов`язати департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради прийняти рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК) за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. № 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, відповідно до наданого ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» містобудівного розрахунку, затвердженого протоколом містобудівної ради від 09.10.2020 за № 175.

26.02.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому заявник просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» з департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8833,33 грн.

27.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви щодо розподілу судових витрат в порядку письмового провадження з 08.03.2024 року.

08.03.2024 року від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надійшли заперечення на клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки вони є завищеними, з огляду на те, що адвокат представляв інтереси позивача у справі з аналогічним предметом спору. Також, щодо адвокатських запитів від 05.06.2023 року №18-АК, від 13.07.203 року №31-АК та від 14.07.2023 року №32-АК зазначено, що вони адресовані одному адресату та стосуються одних і тих самих правовідносин, а тому їх навмисно розділено для збільшення відповідних витрат. Крім того, зазначено, що у разі задоволення клопотання про стягнення судових витрат, ці кошти будуть відшкодовуватись з бюджету територіальної громади міста Дніпра, які є значними витратами для бюджету міста.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» та Адвокатом Крюковою Дар`єю Олександрівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5177 від 26.09.2018) 02.01.2023 укладено договір № 1-020123 про надання правової допомоги. У вказаному договорі зафіксовано, що винагорода Адвоката розраховується за кожне судове засідання і погодинно за підготовку процесуальних документів, проведення консультацій, підбір нормативно-правової бази тощо, із розрахунку: кількість затраченого адвокатом часу на виконання послуги помножену на вартість однієї години витраченого робочого часу Адвоката, яка становить 1 000 грн. на годину.

За результатами надання правових послуг сторонами 23.01.2024 підписано Акт приймання передачі правових послуг по справі № 160/32066/23, за яким загальна сума, що підлягає оплаті за надані послуги складає 8 833,33 грн. згідно якого адвокатом надано наступні юридичні послуги позивачу:

- предметна консультація з вивченням, аналізом наявної у замовників документації та змісту документів, що потребують оскарження в адміністративному процесі. Зустріч з клієнтами (05.06.2023, 13.07.2023 2 години) 2 000,00 грн;

- підготовка адвокатського запиту від 05.06.2023 № 18-АК (05.06.2023 30 хвилин) 500,00 грн;

- підготовка адвокатського запиту від 13.07.2023 № 31-АК (13.07.2023 20 хвилин) 333,33 грн;

- підготовка адвокатського запиту від 14.07.2023 № 32-АК (14.07.2023 30 хвилин) 500,00 грн;

- підготовка позовної заяви (04.12.2023 3 години) 3 000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (05.01.2024 1 година) 1 000,00 грн;

- підготовка клопотання про стягнення судових витрат (08.01.2024 1 година) 1 000,00 грн;

- підготовка клопотання про ухвалення у справі № 160/32066/23 додаткового рішення (23.02.2024 30 хвилин) 500,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокатом надано копії:

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 5177;

- договору про надання правової допомоги від 02.01.2023 року № 1-020123;

- додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 02.01.2023 № 1-020123 від 01.12.2023 року № 1;

- акту приймання-передачі правових послуг по справі № 160/32066/23 від

23.02.2024 року;

- детального опису робіт від 23.02.2024 року;

- рахунку-фактури № 1 від 23.02.2024 року;

- квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 23.02.2024 року №0.0.3491246228.1.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 6000,00 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 43449413) судові витрати у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37454258).

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв