Рішення № 117626401, 11.03.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36394/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач1, ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 23.06.2023 №032550006540 про відмову у призначенні пенсії;

зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 18.05.1994;

зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області перерахувати й виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дати призначення, а саме: 12.05.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача1 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23.06.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення №032550006540 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку у зв`язку з тим, що у нього недостатній страховий стаж, зокрема, зазначено, що зараховано 29 років 01 місяць 03 днів страхового стажу при необхідному 30 років для призначення пенсії за віком. При цьому позивача було повідомлено, що період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 з 05.08.1985 по 18.05.1994 не зарахований, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Стаж на території росії було враховано по 31.12.1991 на підставі листа ПФУ №2800-030102-5/56080 від 27.12.2022 та листа Мінсоцполітики №411/0/2-23/54 від 12.01.2023.

Також позивач зазначає, що для призначення пенсії на момент звернення з урахуванням зарахованого стажу йому не вистачало 9 місяців, а тому уклав Договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) в липні 2023 року. Так, з урахуванням одноразової сплати позивачу було призначено пенсію по віку, проте стаж за період з 01.01.1992 по 18.05.1994 залишився не зарахованим.

ОСОБА_1 вважає вищевказану відмову в частині не зарахування страхового стажу безпідставною та незаконною, оскільки до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. При цьому позивач вживав всіх можливих заходів для зібрання додаткових довідок з приводу здійснення трудової діяльності за спірні періоди, зокрема звертався до трудових архівів та до органів доходів та зборів щодо діяльності роботодавця. Також наголошує, що записи в його трудовій книжці виконані розбірливо, не містять неточностей та виправлень.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 (а.с.36) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнала (а.с.40-41). В обґрунтування своєї позиції вказала наступне. Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 23.06.2023 заявнику відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та роз`яснено, що до страхового стажу не зараховано період з 05.08.1985 по 18.05.1994, оскільки організація знаходиться на території російської федерації. У липні 2023 року позивачем було укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), так як для призначення пенсії не вистачало 9 місяців страхового стажу. З урахуванням одноразової сплати ОСОБА_1 призначено пенсію по віку на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.05.2023. Згідно поданих документів страховий стаж становить 30 років 05 днів. Період роботи з 01.01.1992 по 18.05.1994 не зарахований до страхового стажу, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвані дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

З наведених підстав вважає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та необгрунтованим, дії та рішення відповідача2 щодо пенсійного забезпечення не можна вважати протиправними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства, а тому в задоволенні позову представник відповідача1 просила відмовити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача2 у позові просила відмовити з підстав, аналогічним тим, про які зазначив представник відповідача1. Додатково зазначила, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи (стажу) на території РРФСР по 31.12.1991, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято згідно вимог чинного законодавства (а.с.47-51).

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.06.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.64-65).

23.06.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення №032550006540 про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення мотивоване тим, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації з 05.08.1985 по 18.05.1994, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, стаж на території даної держави враховується по 31.12.1991 (лист ПФУ №2800-030102-5/56080 від 27.12.2022 та лист Мінсоцполітики №411/0/2-23/54 від 12.01.2023). Згідно з наданими документами страховий стаж становить 29 років 1 місяць 3 дні (а.с.10).

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 28.06.2023 повідомило позивача, що йому пенсія за віком не буде призначатись через відсутність необхідного страхового стажу, який становить 30 років. Право на призначення пенсії виникає в 63 роки, тобто з 12.05.2026.

У липні 2023 року між ОСОБА_1 та Державною податковою службою України був укладений договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), на підставі якого позивач сплатив за 9 місяців (жовтень 2022 по червень 2023) єдиний внесок у розмірі 26532,00 грн (а.с.10зворот 11).

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 03.10.2023 про перерахунок пенсії позивачу призначено пенсію за віком з 12.05.2023 (а.с.61) без урахування спірного періоду, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

За правилами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Отже, право на призначення пенсії за віком протягом 2023 року мають особи, які досягнули віку 60 років та за умови наявності у таких осіб страхового стажу не менше 30 років.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з відмовою пенсійного органу у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи позивача на території росії з 01.01.1992 по 18.05.1994.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 (а.с.18-25) слідує, що ОСОБА_1 зокрема:

05.08.1985 - прийнятий на роботу Управління «Піврибхолодфлот» в штат флоту матросом без класу у/с «Кола» по переводу з в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ;

06.10.1992 Управління «Піврибхолодфлот» перетворено в АТ «Піврибхолодфлот»;

18.05.1994 звільнений за власним бажанням.

Судом встановлено, що зазначені записи у трудовій книжці позивача завірені печатками та підписом відповідальних осіб.

Разом з тим, період роботи позивача з 01.01.1992 по 18.05.1994 не зарахований відповідачами до страхового стажу у зв`язку з припиненням участі російської федерації з 01.01.2023 в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-ІV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно зі статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно із статтею 11 зазначеної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Крім того, частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

29.11.2022 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі - Постанова №1328), яка набрала чинності 02.12.2022 та якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Разом із тим, відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, положення Постанови №1328 підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання нею чинності, тобто з 02.12.2022.

Крім того, дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року №290/95-ВР, зупинено у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону України №3192-IX від 29.06.2023 «Про зупинення у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року» (набуття чинності 21.07.2023).

Отже, на момент прийняття відповідачем2 спірного рішення (23.06.2023) вказана Угода була чинною.

Відтак, з огляду на те, що записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача у період з 01.01.1992 по 18.05.1994, то такий спірний період підлягає зарахуванню до загального стажу роботи ОСОБА_2 в силу норм міжнародних договорів, які були чинними у вказані періоди.

На думку суду, неврахування пенсійним органом періоду роботи позивача на території рф, які підтверджені записами в трудовій книжці, з посиланням на припинення участі рф в Угоді не повинно порушувати законні права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення.

Більше того, з матеріалів справи слідує, що з урахуванням спірного періоду з 01.01.1992 по 18.05.1994 позивач на момент укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) набув страхового стажу більше 30 років.

Відповідач ГУ ПФУ в Івано-Франківській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 23.06.2023 №032550006540 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із не зарахуванням позивачу спірного періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії за віком прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги, що позивачу на момент розгляду справи вже призначена пенсія ГУ ПФУ у Волинській області з 12.05.2023 без урахування спірного періоду.

Також судом враховано, що за приписами Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому, на думку суду, позовні вимоги зобов`язального характеру щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській здійснити перерахунок й виплачувати пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 18.05.1994 з дати призначення пенсії також підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належать до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 23.06.2023 №032550006540 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області перерахувати й виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати призначення, а саме: 12.05.2023, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 18.05.1994,.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача2, яким прийнято спірне рішення, судовий збір в сумі 1073,60 грн, що сплачений відповідно до квитанції від 20.12.2023 (а.с.6).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.06.2023 №032550006540 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перерахувати й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати призначення пенсії - 12.05.2023, зарахувавши до страхового стажу період його роботи з 01.01.1992 по 18.05.1994,.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826);

Відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76000, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій