Рішення № 117625505, 13.03.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3719/23

Провадження №2-а/760/604/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.

з участю секретаря судового засідання - Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №991607 від 03 вересня 2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.183 КУпАП, а саме за те, що 02 вересня 2022 року о 23 год. 19 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 3400 грн.

Вважає, що постанова серії ГАБ №991607 від 03 вересня 2022 року про вчинення адміністративного правопорушення підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Позивач не погоджується з постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Пояснює, що відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили телефонувати її до лінії «102», тобто, не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув її до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що 02 вересня 2023 року завідомо неправдивого виклику поліції нею здійснено не було, оскільки у неї з співмешканцем ОСОБА_2 виник конфлікт, останній вчиняв відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, ображав та наносив тілесні ушкодження, залишив та тілі подряпини, кидався на неї. Крім того, зазначила, що чоловік мав судимість, тому мала реальну загрозу життю. Після чого позивач здійснила виклик на спеціальну лінію 102 та повідомила про конфліктну ситуацію, чоловік просив не викликати службу і обіцяв, що якщо вона відмінить виклик конфлікт буде закінчено. Враховуючи небезпеку для життя вона зателефонувала та відмінила виклик, однак працівники поліції прибули на виклик та бачили подряпини та розірваний одяг, про те не відреагували на ситуацію. Позивач відмінила виклик поліції, її виклик не можна вважати завідомо неправдивим, оскільки вона повідомила про порушення своїх прав. Вказує також про порушення правил розгляду адміністративної справи.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 лютого 2023 року для розгляду справи визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою суду від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 березня 2023 року від представника Головного управління Національної поліції України у м. Києві - Ангеліс Н. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначила про те, що поліцейським Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві правомірно винесено оскаржувану постанову, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, він не здійснив жодних порушень законних прав та інтересів відповідача, тому у задоволенні позову просила відмовити.

Відповідач ДПП відзиву не подав.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.4 ст.229 КАС України).

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в його позовній заяві, обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03 вересня 2022 року дільничим офіцером поліції Солом`янського управління поліції ГУНП в м. Києві Бакалом В.В винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, серії ГАБ №991607 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 02 вересня 2022 року о 23 год. 19 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.

Згідно відповіді Солом`янського УП ГУНП в м. Києві від 23.03.2023 року та рапорт про отримання та реєстрацію заяви в ЄО за №37816 від 02.09.2022 року, 02.09.2022 року о 23 год 19 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 , повідомила, що буянить чоловік в неадекватному стані.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.п. 1, 3, 4, 5, 5-1, 8, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходівз метоювиявлення кримінальних,адміністративних правопорушень;припиняє виявленікримінальні таадміністративні правопорушення; вживаєзаходів,спрямованих наусунення загрозжиттю таздоров`ю фізичнихосіб іпублічній безпеці,що виникливнаслідок учиненнякримінального,адміністративного правопорушення; здійснюєсвоєчасне реагуванняна заявита повідомленняпро кримінальні,адміністративні правопорушенняабо події; здійснює прийом екстрених викликів за скороченим телефонним номером 102; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, статті 183).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

В даному випадку відповідачем в постанові лише описано адміністративне правопорушення, проте жодних доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують вчинення позивачем порушення, та свідчать про наявність в її діях складу правопорушення, правомірність прийняття оскаржуваної постанови, суду не надано.

Рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) та у справі № 686/11314/17 (К/9901/15541/18) від 15 березня 2019 року.

Відповідачем не додано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП, зокрема які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу, а саме, що вона, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлювала, що вона є неправдивою, та бажала даремного виїзду на місце виклику працівників.

Натомість позивач стверджує, що приводом для виклику 03 вересня 2022 поліції став конфлікт з чоловіком, який вчиняв на думку позивача домашнє насильство, психологічного та фізичного характеру, ображав її, наносив тілесні ушкодження, залишив на тілі подряпини, кидався на неї. Крім того, зазначила, що чоловік мав судимість, тому мала реальну загрозу життю. Після чого позивач здійснила виклик на спеціальну лінію 102 та повідомила про конфліктну ситуацію, чоловік просив не викликати службу і обіцяв, що якщо вона відмінить виклик конфлікт буде закінчено. Враховуючи небезпеку для життя, вона зателефонувала та відмінила виклик.

Такі доводи позивача відповідачем не спростовані.

Стаття 280 КУпАП закріплює, серед іншого, обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки позивачем не обґрунтовано та не доведено порушення її прав відповідачем Департаментом патрульної поліції, у задоволенні позову в частині необхідно відмовити.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача - Головного управління Національної поліції України у м. Києві, який є суб`єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 536,80 грн.

Також враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено у постанові Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на звернення до суду з клопотанням про повернення переплаченого судового збору у сумі 536,80 грн (1073,60-536,8 грн).

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ГАБ №991607 від 03 вересня 2022 року, винесену дільничим офіцером поліції Солом`янського управління поліції ГУНП в м. Києві Бакалом В.В., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у м. Києві на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції України у м. Києві, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; код ЄДРПОУ 40108583;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова