Рішення № 117624645, 12.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/699/24

Провадження № 2-а/711/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Скляренко В.М.

при секретарі: Копаєвій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1269166 від 19.01.2024р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що позивача притягнуто до відповідальності за те, що він, керуючи автомобілем перетнув подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху України. Натомість позивач зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні і допустимі докази його вчинення, а оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, яким зафіксовано подію правопорушення. В той же час на відеозаписах з автомобільного відеореєстратора поліцейського відсутня фіксація позивачем правил ПДР, а всі висновки про наявність у діях позивача складу правопорушення здійснені виключно на підставі припущень інспектора. Позивач вказує, що оскаржувана постанова за своїм змістом не відповідає вимогам закону, оскільки в ній: 1) відсутні посилання на докази, які підтверджують обставини події правопорушення; 2) не вказано фактичного місця вчинення правопорушення, оскільки зазначена в постанові адреса (вул. Самійла Кішки, 221, м. Черкаси) відсутня на карті міста Черкаси, а за змістом пояснень інспектора під час розгляду справи про адміністративне правопорушення порушення ПДР мало місце під час виїзду автомобіля позивача з вул. В`ячеслава Галви на просп. Хіміків. Також позивач зазначає про порушення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, оскільки позивачу не роз`яснювались його права, а розгляд справи здійснений інспектором неповно та не об`єктивно.

06.02.2024р. судом відкрито провадження у справі.

26.02.2024р. на адресу суду надійшов відзив відповідача проти позову, в якому вказується про необхідність ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог у відзиві зазначено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та процес розгляду справи зафіксовано на відеозаписах з портативного відеореєстратора інспектора №472048 та автомобільного відеореєстратора. Відеозапис з автомобільного відеореєстратора, на якому зафіксовано момент події порушення позивачем ПДР, демонструвався позивачу під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи відносно позивача інспектором було дотримано всіх вимог закону щодо процедури розгляду справи та складання оскаржуваної постанови, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та п. 5 розділу ІVІнструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395. Аналіз всіх наявних у справі про адміністративне правопорушення доказів свідчить, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, доведений в повній мірі. Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовують факту порушення ним Правил дорожнього руху і не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

В судове засідання сторони не з`явились, про причини неявки не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Натомість від позивача та представника відповідача - Лисенко Р.С., який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 01.11.2023р., - на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою інспектора УПП в Черкаській області Кошман Н.С. від 19.01.2024р., серія ЕНА №1269166, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАПу виді штрафу в розмірі 340 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 18.01.2024 о 23 год. 03 хв. в м. Черкаси по вул. Самійла Кішки 221, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.

Вважаючи вказані обставини недоведеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, регулюється положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі - Закон №580), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395 (далі - Інструкція №1395) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №580 поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п. 1 розділу IV Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції №1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 34 ПДР горизонтальна дорожня розмітка 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами, і таку лінію розмітки перетинати забороняється.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За обставинами події, що стала підставою винесення оскаржуваної позивачем постанови, судом встановлено, що під час патрулювання в складі патрульного екіпажу на території м. Черкаси, до складу якого входила інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №1 управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Кошман Н.С. (далі - інспектор Кошман Н.С.), о 23год 03хв 18.01.2024р. по проспекту Хіміків в м. Черкаси екіпажем поліції було помічено, як водій, керуючи транспортним засобом білого кольору марки RENAULT MEGANE, державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, здійснюючи виїзд з вул. В`ячеслава Галви на проспект Хіміків у напрямку руху до вул. Самійла Кішки. Зазначена обставина стала підставою для переслідування екіпажем патрульної поліції такого транспортного засобу та його зупинки, що відбулось за адресою вул. Самійла Кішки, 221, м. Черкаси.

Всі зазначені факти підтверджуються наданими суду відеозаписами з бодікамери інспектора та автомобільного відеореєстратора патрульного автомобіля.

Зважаючи на доводи позивача щодо допустимості відповідних відеозаписів суд зауважує наступне.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Право та порядок використання поліцейським нагрудної відеокамери передбачено пп. 2 п. 4.1 розділу IV Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016р. за № 4/1, та ст.ст. 31, 40 Закону №580.

Відповідно до ст. 40 №580 поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати, зокрема, фото- і відеотехніку, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також використовувати інформацію, отриману з баз даних Національної поліції, якими користувався поліцейський в ході розгляду справи.

В оскаржуваній постанові зазначено, що до постанови додаються відомості з бодікамери №472048. На відеозаписі з бодікамери поліцейського, які надані суду відповідачем на ДВД-диску і підписані цифровим підписом, зафіксовано момент виявлення екіпажем патрульної поліції події правопорушення та всі послідуючі дії поліцейських: зміна маршруту руху екіпажу; вжиття заходів для зупинки та зупинка транспортного засобу позивача; спілкування з позивачем; пояснення обставин порушення вимог дорожньої розмітки; процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано роз`яснення позивачу, що подія порушення доводиться відеозаписом з автомобільного відеореєстратора поліцейського автомобіля. До того ж під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспекторами поліції демонструвався позивачу відеозапис з автомобільного відеореєстратора поліцейського автомобіля і позивач висловлював свої заперечення щодо змісту такого відеозапису, оскільки на ньому недостатньо чітко видно номер автомобілю, який виїжджав з вул. В.Галви, а також відсутній безпосередній момент перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відеозапис з автомобільного відеореєстратора патрульного автомобіля досліджувався під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і винесення оскаржуваної постанови. Наявність такого відеозапису, ознайомлення позивача з його змістом та дослідження його змісту інспектором Кошман Н.С. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, відомості про яку зазначені в оскаржуваній постанові. За таких обставин в контексті положень ст.ст. 251, 283 КУпАП, ст.ст. 69, 70, 77 КАС України надані відповідачем суду відеозаписи з бодікамери поліцейського та з автомобільного відеореєстратора поліцейського автомобіля суд приймає, як належні та допустимі докази.

Аналіз змісту наданих суду відеозаписів у файлах «IMG_4332.mp4», «IMG_4333.mp4»«clip-0.mp4»свідчить, що такі докази з достатньою мірою чіткості та об`єктивності підтверджують факт вчинення позивачем порушення ПДР, яке стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови. По-перше, під час первинного спілкування з інспекторами сам позивач не заперечував обставин маршруту його руху (виїзд з вул. В. Галви на проспект Хіміків в напрямку вул. Самійла Кішки з подальшим поворотом на вул. Самійла Кішки), а по-друге, факт порушення дорожньої розмітки підтверджується змістом відеозаписів, на яких хоча і не зафіксовано безпосередньо моменту перетинання позивачем дорожньої розмітки 1.3, але зміст спілкування та аналіз зафіксованої дорожньої обстановки в контексті просторово-часових критеріїв(наявність дорожньої розмітки 1.3 на проїзній частині по пр-ту Хіміків, в місці де до проїзної частини примикає вул. В.Галви; маршрут руху поліцейського автомобіля; розміщення транспортного засобу позивача, що виїжджав з вул. В.Галви на проспект Хіміків без увімкненого правого покажчика повороту; розміщення інших транспортних засобів на проїзній частині; час, протягом якого автомобіль позивача подолав відстань від вул. В.Галви до світлофора на перехресті проспекту Хіміків та вул. Самійла Кішки; зміст спілкування позивача та інспектора тощо) свідчить про те, що відповідна подія мала місце.

Отже, цілком доведеним є та обставина, що позивачем було порушено вимоги дорожньої розмітки 1.3 при виїзді з вул. В.Галви на проспект Хіміків в напрямку руху до вул. Самійла Кішки, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а відтак твердження позивача про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою є необґрунтованим.

За матеріалами справи судом встановлено, що виявивши порушення ПДР, інспектором Кошман Н.С. було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення із дотриманням порядку, передбаченого КУпАП та у відповідності до вимог розділу ІІІ Інструкції.

Стосовно доводів позивача щодо порушення інспектором Кошман Н.С. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд звертає увагу, що позивачеві були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та запропоновано заявити будь-які клопотання, пов`язані з розглядом справи про адміністративне правопорушення, а також надати додаткові докази. Під час розгляду справи позивачеві демонструвались всі наявні у поліцейських докази (відеозапис з автомобільного відеореєстратора). Натомість позивач не мав ніяких клопотань та доказів, а лише заперечив факт порушення Правил дорожнього руху та результат оцінки інспектором доказів його вчинення саме позивачем.

Щодо доводів позивача про вказівку в оскаржуваній постанові, що подія адміністративного правопорушення мала місце за адресою вул. Самійла Кішки, 21, м. Черкаси, то слід звернути увагу на наступне.

За матеріалами справи про адміністративне правопорушення та дослідженими відеозаписами судом встановлено, що подія порушення позивачем вимог дорожньої розмітки 1.3 мала місце на перехресті проспект Хіміків та вул. В.Галви в м. Черкаси. Натомість зупинка екіпажем патрульної поліції транспортного засобу позивача у зв`язку з виявленим правопорушенням мала місце за адресою вул. Самійла Кішки, 221, м. Черкаси. В цьому контексті суд звертає увагу, що за картографічними онлайн-сервісами мережі Інтернет місце розташування такої адреси за GPS-координатами відповідає місцю зупинки транспортного засобу позивача, зафіксованому на відеозаписі з бодікамери поліцейського. Отже в постанові вказано адресу не місця події правопорушення, а місце його виявлення, що є найближчим перехрестям доріг до того місця, де відбулось безпосереднє порушення ПДР.

В той же час у оскаржуваній постанові вірно було зазначено дату вчинення правопорушення, час, зазначена особа, вірно кваліфіковане правопорушення та правильно зазначена санкція, а отже всі істотні умови витримані.

Таким чином, аналіз діючих правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильної адреси у місті Черкаси (не місця вчинення правопорушення, а місця його виявлення) не спростовує порушення позивачем вимог п. 34 ПДР та є опискою, оскільки як встановлено судом відповідне порушення вчинено на перехресті вул. В.Галви та проспекту Хіміків в м. Черкаси.

Отже в даному випадку основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2018р. у справі №537/1214/17.

В цьому контексті слід зазначити, що формальні недоліки процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (зокрема, неточне зазначення адреси місця вчинення правопорушення в постанові) самі по собі не нівелюють правомірності винесеного рішення суб`єкту владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки мають оцінюватись в аспекті істотності таких недоліків та змісту їх негативного впливу на реалізацію особою законних прав і свобод людини такого ступеню, що ставить під сумнів об`єктивність та обґрунтованість результату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протилежне розуміння процесуальних норм матиме ознаки надмірного формалізму, що суперечить суспільному інтересу у забезпеченні встановленого правопорядку, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання ними своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

По обставинам даної справи суду не надано доказів, які б свідчили про істотне порушення законних прав і свобод позивача, а також про необґрунтованість чи протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях інспектора Кошман Н.С. , а доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оспорюваної постанови та відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

Тож з урахуванням всіх обставин справи, перевіривши відповідність дій інспектора Кошман Н.С. вимогам ст. 2 КАС України при прийнятті постанови серії ЕНА №1269166 від 19.01.2024р., суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 9, 122, 245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 12 березня 2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко