Ухвала суду № 117624580, 13.03.2024, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

13 березня 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дзензелівка Уманського району Черкаської області у віці 92 років померла ОСОБА_2 , про що 18.10.2022 року складено відповідний актовий запис за №351, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.10.2022 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області від 21.11.2023 року №450 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем померлої ОСОБА_2 за законом є син ОСОБА_3 , спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .

Також дана довідка інформує, що на час смерті спадкодавець проживала в житловому будинку сина ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 .

Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівським старостинським округом 12 липня 2022 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №20. Інформацією про інших спадкоємців Маньківська селищна рада не володіє.

Заповітом від 12 липня 2022 року за р.№20 спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповітне розпорядження на випадок своєї смерті, яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ЧР №021751, площею 1,8735 га., кадастровий номер 7123185100:02:002:0024, заповіла своїй правнучці ОСОБА_1 .

Таким чином, за життя спадкодавець ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, яким на випадок своєї смерті заповіла належне їй майно вказаному конкретному спадкоємцеві за заповітом.

Наявність заповіданого спадкового майна підтверджується копією вказаного державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №021751 від 26.07.2002, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2021, повідомленням державного кадастрового реєстратора від 15.12.2023, згідно якого вбачається, що у зв`язку з допущеною помилкою у державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №021751 від 26.07.2002, змінено кадастровий номер земельної ділянки та присвоєно новий номер 7123181500:02:001:0551.

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за її заявою заведено спадкову справу №19/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71759590 від 11.03.2023 року. При цьому, син покійної (чоловік позивача рідної баби) ОСОБА_3 , відмовився від прийняття спадщини після смерті матері.

В процесі здійснення дій, направлених на оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , після спливу встановленого строку на прийняття спадщини, вона звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., за місцем заведення спадкової справи із заявою щодо видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на заповідане її нерухоме майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8735 га., яка розташована в межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР №021751 від 26.07.2002.

Постановою від 18.11.2023 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 .

Даною постановою повідомлено, що на підставі заяв ОСОБА_1 про прийняття спадщини та ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа №19/2023 від 11 березня 2023 року. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт посвідчений Дзензелівською сільською радою Уманського району Черкаської області 12 липня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за №20, від імені спадкодавця на ім`я правнучки ОСОБА_1 . Спадкоємицею ОСОБА_1 повідомлено, що вона не являється рідною правнучкою, і в заповіті помилково зазначено, що вона є правнучкою. На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_2 , заявником не надано жодних документів.

Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно пункту 4.1 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Згідно пункту 4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

Оскільки в заповіті, посвідченому Дзензелівською сільською радою Уманського району Черкаської області 12 липня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №20, який посвідчений на ім`я ОСОБА_1 , допущено помилку, а саме: в заповіті помилково вказано «правнучка», виходячи з вищевикладеного та керуючись Законом України "Про нотаріат" та главою 13 розділу І та главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з помилкою, допущеною в заповіті.

Таким чином, за сукупністю інформації, за сукупністю інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області від 21.11.2023 року №450, у заповіті ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року, зареєстрованому в реєстрі нотаріальних дій за №20, у постанові приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхи О.В., від 18.11.2023 року, з урахуванням відмови від прийняття спадщини ОСОБА_3 , вбачається, що єдиним спадкоємцем заповіданого майна, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.

При цьому, у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відсутня можливість оформлення спадщини у іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що майно згідно заповіту від імені ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року за р.№20, дійсно заповідано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, у заповіті від імені спадкодавця - ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року, який посвідчено уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області за р.№20, зокрема вказано, що ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ЧР №021751, площею 1,8735 га., кадастровий номер 7123185100:02:002:0024, заповідає своїй правнучці ОСОБА_1 .

Про наявність цього заповіту її було відомо, за життя спадкодавець цього ні від кого не приховувала, та всім казала, що заповіла належне майно ОСОБА_1 , своїй правнучці, так вона її називала. Очевидно, тому саме так з її ж слів і вчинено такий запис у заповіті, адже заповіт записується зі слів заповідача - спадкодавця за буквальною волею саме заповідача, не змінюючи формулювання слів заповідача.

Фактично, ОСОБА_2 доводилась її названою прабабою, її рідна баба по матері є дружиною ОСОБА_3 , який у свою чергу є сином ОСОБА_2 . Відповідно, позивач доводиться названою правнучкою, ОСОБА_2 називала її весь час правнучкою. Однак, в даному випадку цей факт родинних відносин є побічним, оскільки спадкування здійснюється за заповітом.

Факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , дійсно доводиться не рідною (названою) правнучкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дзензелівка Уманського району Черкаської області, яка постійно проживала до смерті в будинку АДРЕСА_1 , підтверджується письмовими заявами жителів села Дзензелівка Уманського району Черкаської області - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Дзензелівського старостинського округу Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області.

Також даними заявами підтверджується, що насправді ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які є жителями АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 доводиться рідним сином померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , та не являється рідним дідом ОСОБА_1 . Також цими заявами підтверджується, що за життя ОСОБА_2 постійно називала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєю правнучкою, та казала, що заповіла їй свій земельний пай.

Також це підтверджується письмовою заявою ОСОБА_3 , сином покійної ОСОБА_2 , якою він повідомляє та підтверджує, що йому відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дзензелівка Уманського району Черкаської області померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка постійно проживала і була зареєстрована до смерті в АДРЕСА_1 . Даною заявою підтверджує, що спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , він не приймав і приймати не буде, звертатись до суду за отриманням додаткового строку на подання зави про прийняття спадщини також не буде. Також підтверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , дійсно доводиться не рідною (названою) правнучкою його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 є рідною онукою його дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а йому доводиться названою внучкою.

Також підтверджує, що йому відомо, що за життя його мати ОСОБА_2 постійно називала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєю правнучкою, та заповіла їй свою земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що йому особисто повідомила.

Також цей факт підтверджується власне і довідкою виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області від 21.11.2023 року №450. Згідно наведеної у даній довідці інформації підтверджується, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом є ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.

Таким чином, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на дефект правочину - заповіту, з роз`ясненням права на оформлення спадкових прав в судовому порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом.

При розгляді заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

Належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується власне Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №021751 від 26.07.2002 року.

Тобто, цим самим за сукупністю підтверджується належність спадкового майна спадкодавцеві, на підставі вказаних даних правовстановлюючого документа заповідачем - спадкодавцем вчинено заповіт на ім`я позивача, який посвідчено уповноваженою посадовою особою Дзензелівського старостинського округу Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №20.

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з мотивів того, що у заповіті допущено помилку, а саме, що заповіт посвідчено на ім`я правнучки, при цьому вказано конкретну ідентифіковану особу.

Разом з тим, хоча у даному випадку має місце певний дефект правочину (заповіту як одностороннього правочину), який не дає можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку у зв`язку з відмовою у вчиненні нотаріальної дії, ця обставина не спростовує належність власне факту заповітного розпорядження, вчиненого саме на ім`я позивача на належне вказане заповідачем майно, та не позбавляє права на спадкування, на що слід зазначити наступне.

За наявних обставин позивач звернулася до суду із даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/312/24 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 27 березня 2024 року о 8 годині 50 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 27 березня 2024 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 березня 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський