Рішення № 117619259, 04.03.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24638/23

Провадження № 2/686/114/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

04 березня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницькогоцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, 31.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4345809601.

27.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги №20230127, у відповідності до умов якого,ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» права грошової вимоги до Боржників за кредитними Договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» і боржниками.

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» - додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги №20230127від 27.01.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 207755, 58 грн., з яких: 135765,18 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17318, 25 грн. - сума заборгованості за річними відсотками; 54672, 05 грн. - сума заборгованості за щомісячними відсотками.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 27.01.2023 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 4345809601 від 31.12.2021 р. в розмірі 207755, 58 грн., з яких: 135765,18 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17318, 25 грн. - сума заборгованості за річними відсотками; 54672, 05 грн. - сума заборгованості за щомісячними відсотками.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

З врахуванням наведеного, позивач просить: стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 4345809601 від 31.12.2021 р. в розмірі 207755, 58 грн., з яких: 135765,18 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17318, 25 грн. - сума заборгованості за річними відсотками; 54672, 05 грн. - сума заборгованості за щомісячними відсотками, а також понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4345809601, згідно умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 135765,18 гривень на строк 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами: 2% при наданні кредиту; 3,19% - щомісячні проценти від суми кредиту; загальні 11,99% - від суми боргу.

27.01.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20230127, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий кредитор заміняє кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог кредитор за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Згідно п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги, кредитор гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

Згідно п. 6.2.3. Договору відступлення прав вимоги, Права Вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №20230127 від 27.01.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4345809601 від 31.12.2021 р. в сумі 207755, 58 грн., з яких: 135765,18 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17318, 25 грн. - сума заборгованості за річними відсотками; 54672, 05 грн. - сума заборгованості за щомісячними відсотками.

Вказані обставини підтверджуються: кредитним договором № 4345809601 від 31.12.2021 р.; паспортом кредиту; договором відступлення прав вимоги №20230127 від 27.01.2023 р.; додатком № 1 до Договору відступлення прав вимоги №20230127 від 27.01.2023 р.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, якщо кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, до встановлених правовідносин мають застосовуватись приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» в яких зараз встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, вбачається, що 31.12.2021р. між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №4345809601, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 135765,28грн. на будь-які цілі, строком на 60 місяців, безготівковим шляхом.

Відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи по вказаному кредитному договору позичальником (відповідачем по справі) оплата періодичних платежів здійснювалась, що підтверджується розрахунком заборгованості

Позивач, враховуючи відсутність сплати червоних платіж за договором зі сторони позичальника вважає, що має право на дострокове повернення кредитних коштів за вказаним кредитним договором.

Однак, оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», кредитор повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України «Про споживче кредитування» взаємодія кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, при врегулюванні простроченої заборгованості може здійснюватися виключно шляхом надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

Проте, кредитодавець не направив відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця його проживання та реєстрації, як споживачу, вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, як передбачено частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Матеріали справи таких відомостей не містять, а позивач доказів на підтвердження чи спростування зазначеної обставини суду не надав.

Отже, позивачем не доведено дотримання порядку дострокового повернення кредиту за вимогою кредитора, а тому термін повернення кредиту в повному обсязі не настав.

Не надано позивачем і обґрунтованого розрахунку нарахованих річних та щомісячних відсотків з врахуванням умов кредитного договору, що щомісячні проценти - 3,19% нараховуються від суми кредиту, згідно з графіком платежів, а загальні 11,99% від суми боргу за договором. А наданий позивачем розрахунок не відповідає графіку платежів та не містить відомостей суми боргу на певну дату чергового платежу, на яку проводилося нарахування загальних річних процентів.

Таким чином, враховуючи те, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, при цьому позичальник, отримавши кредитні кошти, не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача простроченої заборгованості за тілом кредиту по вересень 2023 року включно ( на дату звернення позивача з позовними вимогами до суду).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 4345809601 від 31.12.2021р. в розмірі 36613,54 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу по вересень 2023 року включно. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити за їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 549,10 грн. (207755,58/100 = 2077,56; 36613,54 / 2077,56= 17,62; 3116,33/100 х 17,62= 549,10).

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст.512,514,516,526,549, 599, 627,629,1048,1049, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»(кодЄДРПОУ 35625014,адреса:01032,м.Київ,вул.Симона Петлюри,30)заборгованість закредитним договором№4345809601від 31.12.2021року в розмірі 36613,54 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу по вересень 2023 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір в розмірі 549,10 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення суду 11.03.2024 року.

Суддя: