Рішення № 117619192, 13.03.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1068/24

Провадження № 2-а/686/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Вусатюка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що постановою т.в.о. поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП у Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Шалина С.С. 29 грудня 2023 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що 29.11.2023 року о 22 год. 32 хв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 48, він керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме, здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 в) Правил дорожнього руху України. Позивач не погоджується із вказаною постановою, оскільки здійснюючи поворот з вул. Подільської на вул. Кам`янецьку, в ході перемикання передачі на механічній коробці перемикання передач, зіштовхнувся з проблемою не вмикання передачі в результаті чого була здійснена вимушена зупинка транспортного засобу, оскільки продовження руху за таких умов було неможливим. Позивач з`їхав праворуч на узбіччя та у відповідності до п.15.14 Правил Дорожнього руху вимушено зупинився, ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, тобто вжив заходи передбачені п.9.9 ПДР, із автомобіля не виходив. Позивач мав намір продовжити рух, однак в цей час до нього під`їхав поліцейський автомобіль, після чого поліцейський ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач вказав, що постанова складена з порушенням ст. 283 КУпАП, зокрема, зазначена дата 29.11.2023 замість правильної 29.12.2023, всупереч ст. 285 КУпАП постанова не оголошувалась, крім цього постанова складена без належних на те правових підстав та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача не вбачається складу адміністративного правопорушення, а тому просить постанову визнати протиправною та скасувати.

22.01.2024на адресусуду надійшоввідзив Управлінняпатрульної поліціїу Хмельницькійобласті дезазначено,що 29.12.2023р.,під часвиконання своїхслужбових обов`язків,поліцейським патрульноїполіції,сержантом поліціїШалиним С.С.було виявлено,що позивач(водій),керуючи транспортнимзасобом маркиMercedes-Benz200Dд.н.з. НОМЕР_1 у м.Хмельницькому повулиці Кам`янецька48,здійснив зупинкутранспортного засобув зонідії дорожньогознаку 3.34«Зупинку заборонено»з табличкою7.18«Крім інвалідів»,чим порушивп.8.4(в)Правил дорожньогоруху Українизатверджених ПостановоюКабінету міністрівУкраїни від10.10.2001р.№ 1306(надалі-ПДР України),внаслідок чогоскоїв адміністративнеправопорушення передбаченеч.1ст.122Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (надалі-КУпАП). Поліцейський підійшов до позивача, представився, він наголосив останньому, що перебуває в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», нащо позивач наголосив, що він увімкнув аварійку. Однак з відеозапису (Додаток 1, с1ір-0, час 22:28:55) чітко вбачається, що коли поліцейський підходив до транспортного засобу позивача, ніякої світлової аварійної сигналізації увімкнено не було. Тобто наступні пояснення позивача в позовній заяві: «ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, тобто вжив заходи передбачені п. 9.9 ПДР України» є неправдивими та такими, що вводять суд в оману.

Також, під час розмови з поліцейським на місці зупинки, позивач на неодноразові запитання поліцейського «для чого ви стали?» не пояснював нічого, а лише відповідав «потрібно було стати». Знову ж таки, як пояснив позивач в позовній заяві, що у нього була вимушена зупинка яка згідно п. 15.14 ПДР України дозволяє зупинку транспортного засобу при дотриманні вимог п. 9.9, 9.10 та 9.11 ПДР України. Однак на місці зупинки позивач неодноразово повідомляв лише наступну фразу: «потрібно було стати», що зафіксовано на нагрудному відеореєстраторі (Додаток 1, с1ір-0, час 22:29:03, час 22:31:23)

Звертає увагусуду,що підчас спілкуванняз позивачем,лише пасажир,який знаходивсяв транспортномузасобу назапитання поліцейського:«для чогови тутстали?»відповів «мисідали всі».Щодо усногоклопотання позивачапро перенесеннярозгляду справиу зв`язкуз тим,що мавнамір скористатисяправовою допомогою,то потрібноврахувати тойфакт,що громадянин ОСОБА_1 є адвокатом,про,що останнійзазначив підчас спілкування.Тобто позивачорієнтується вгалузі правата можесамостійно реалізуватисвоє правона захист,чим віні скориставсязвернувшись досуду. Більше того, слід звернути увагу, що безпосереднє забезпечення зазначеного права не належить до компетенції патрульної поліції і тому виходячи з завдань і ритму роботи патрульної поліції, інспектор не може і не мав можливості очікувати приїзду адвоката або представника та оформлення відповідних документів на здійснення ним представництва. В той же час позивач мав можливість отримати відповідну юридичну консультацію по телефону.

Позивач проявив намір надати пояснення вже після винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не під час розгляду справи як це вимагають положення ст. 286 КУпАП.

Постанова в повній мірі відповідає вимогам даної статті, в ній зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічний пристрій на який здійснювалась відеофіксація, а саме, 476085. Дійсно в постанові БАД№527201 від 29.12.2023 року дата вчинення правопорушення вказана 29.11.2023 замість 29.12.2023 року, однак зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильного опису обставин справи чи надання невірної кваліфікації діянню, не спростовує встановлені порушення позивачем, та не може бути самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною. Звертає увагу суду, що формальна описка в постанові а саме, в даті вчинення правопорушення ніяким чином не змінює ситуацію, оскільки кінцевий результат був би таким самим як і при зазначенні в постанові правильної дати вчинення адміністративного правопорушення, тобто кваліфікація адміністративного правопорушення не змінилася і позивача було би притягнуто до адміністративної відповідальності в обох випадках.

Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17.

Щодо проведення розгляду справи. Переглянувши відеозапис (Додаток 1, с1ір-0, час 22:31:33), можна дійти висновку, що поліцейський на місці вчинення правопорушення ознайомив позивача з статтею за якою буде притягнуто останнього, а саме ч.1 ст.122 КУпАП, з правами особи яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до ст.268 КУпАП та після складання постанови, негайно ознайомив позивача з її змістом відповідно до вимог ст. 285 КУпАП та наголосив на строки оскарження або сплати штрафу який передбачається відповідно до санкції статті.

Таким чином, заперечення позивача щодо не вчинення ним адміністративного правопорушення та безпідставність винесення постанови, спростовуються вищевказаними доказами і вказують на те, що звернення позивача до суду пов`язане не із захистом його порушених прав у сфері публічно-правових відносини, а є обранням останнім способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності. Самі лише заперечення не мають юридичної сили, оскільки свою позицію та невинуватість позивач мав би довести шляхом надання доказів на спростування обставин викладених у оскаржуваній постанові, адже відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом; ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, просить в позові відмовити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, при цьому пояснив, що ним визнається порушення Правил дорожнього руху 29.12.2023 під час здійснення зупинки транспортного засобу, разом з тим відповідач не переніс розгляд справи за клопотанням позивача для надання правової допомоги, розгляд справи відбувся формально, постанова поліцейським складена в транспортному засобі, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, позивачу не надано можливості надати пояснення по справі, а поведінка поліцейського загалом не відповідала етичним нормам.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що поліцейським не обмежувалося право позивача скористатись правовою допомогою, позивач при розгляді справи мав можливість надати свої пояснення, розгляд справи відбувся до відповідно до вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у сукупності встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою т.в.о. поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП у Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Шалина С.С. 29 грудня 2023 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП за те, що 29.11.2023 року (так зазначено в постанові) о 22 год. 32 хв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 48, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме, здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 в) Правил дорожнього руху України.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно доп.8.4ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи:

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23).

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами. місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 де вказано, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

В п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з камери 476085.

Представником відповідача надано відеозапис з нагрудної камери, якого вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz 200D д.н.з. НОМЕР_1 у м. Хмельницькому по вулиці Кам`янецька 48, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» з табличкою 7.18 «Крім інвалідів», поліцейським після зупинки транспортного засобу роз`яснено причину зупинки, після чого роз`яснено права згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, після чого винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

В м. Хмельницький по вул. Кам`янецька від перехрестя з вул. Подільською в напрямку перехрестя вул. Проскурівського підпілля, по правій стороні дороги встановлений заборонний дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» із табличкою 7.18 ПДР України, яка вказує, що зупинка забороняється усім окрім осіб з інвалідністю та 7.2.4 ПДР України, яка позначає зону дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Наведена дорожня обстановка підтверджується дислокацією технічних засобів регулювання дорожнього руху по вулиці Кам`янецька.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Щодо доводів позивача про вимушену зупинку.

Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до п.3.34ПДР України знак «Зупинку заборонено» - забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії знаку від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.

Вимушена зупинка, згідно п.1.10 ПДР України, це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Згідно п.15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил (ввімкнути аварійну світлову сигналізацію (п.9.9), разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними (п.9.10).

Пунктом 8.4 ПДР України дорожні знаки поділяються на групи. Зокрема в частині (в) виділена група «заборонні знаки», які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Таким чином судом встановлено, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», при цьому увімкнувши аварійну сигналізацію, знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними (п.9.10) не встановлював.

Щодо заявлених позивачем усних клопотань про перенесення розгляду справи та залучення ним адвоката, суд звертає увагу, що у позивача до винесення постанови інспектором поліції будь-яких обмежень, щоб зателефонувати адвокату та отримати правову допомогу не було, у зв`язку з чим поліцейський відмовив ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В оскаржувані постанові зазначено дату складання та дату вчинення правопорушення 29.11.2023 замість правильної 29.12.2023

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 14 серпня 2018 року у справі N 826/15341/15, "окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення.

Якщо відповідний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми".

Зазначення поліцейським в оскаржуваній постанові дати 29.11.2023 замість 29.12.2023, не спростовує порушення позивачем вимог п. 8.4.в Правил дорожнього руху, та є опискою.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови - відмовити.

Постанову т.в.о. поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП у Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Шалина С.С. серія БАД № 527201 від 29 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2, код ЄДРПОУ 40108646.

Дата складення повного тексту рішення: 13.03.2024.

Суддя: