Рішення № 117617219, 13.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/22502/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Цмур В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути за кредитним договором № 584594489 заборгованість в розмірі 28904,00 грн., з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20404,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 16.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 584594489, за умовами якого позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку передбаченому договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №29062023. Відповідно до Реєстру боржників від 29.06.2023 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. 31.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01. Відповідно до реєстру боржників №129 від 13.04.2021 до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №584594489. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28904 грн., з яких 8500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20404 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач свого зобов`язання з повернення грошових коштів не виконав.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.01.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому разом з позовом подав суду клопотання, в якому просить суд розглянути заочно вказану справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав. Заявою від 01.03.2024 представник відповідача просила розглянути справу в порядку письмового провадження, надала письмові пояснення, згідно з якими вказала, що договір факторингу був укладений скоріше кредитного договору, передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору (вказане узгоджується з правовою позицією у постанові ВС від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц). Вказує, що паперова копія електронного доказу не є письмовим доказом, суду не надано жодного первинного документа на підтвердження позиції позивача стосовно виникнення заборгованості, зазначає про нарахування відсотків поза межами кредитування.

Судом відкладено розгляд даної справи на 13.03.2024 з метою надання можливості представнику позивача скористатися правом на захист.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

16.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 584594489, згідно з яким товариство надає позичальнику кредит в розмірі 8500 грн. на умовах строковості, зворотності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, визначених цим договором, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 договору). Згідно з п. 1.3 договору сторони погодили строк дисконтного періоду та порядок сплати процентів за такий, та проценти після закінчення дисконтного періоду. Кредит надається строком на 21 день (п. 1.2 договору). Договір підписано з використанням електронного підпису. Згідно з підписаним додатком №1 до даного договору сторони визначили графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту за період по 09.03.2022, що становить 8500 грн. суми кредиту та 2391,00 грн. процентів за користування кредитом. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. До матеріалів справи додано платіжне доручення від 16.02.2021 на суму 8500 грн.

Так, зокрема, Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Дані договори укладені зазначеними учасниками цивільних правовідносин, що підтверджується поданими документами, зокрема, підписання договору позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV235MY.

Між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яким договір викладено у новій редакції. Згідно п. 2.1. договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити факторові право вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнту за плату на умовах, визнаених цим договором. Згідно з п. 4.1 договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

До матеріалів справи не додано доказів підписаного реєстру прав вимоги до відповідача за договором від 16.02.2021 згідно з умовами даного договору у редакції від 31.12.2020.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Таліон плюс» 20.12.2022 укладено договір факторингу №20102022, згідно з доданим витягом з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ОСОБА_1 вказана боржником по кредитному договору №584594489 на суму 28904 грн., в тому числі 8500 грн заборгованість по основному боргу та 20404 - заборгованість по відсотках.

До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 21.10.2022 по 30.11.2023, копію виписки про державну реєстрацію юридичної особи позивача, ТОВ «Таліон плюс», свідоцтва про реєстрацію фінансової установи позивача, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23.03.2017 №691, №4234 від 07.11.2017, протокол №06/09 загальних зборів учасників ТОВ «Іскора-інвестлайн» від 06.09.2018, витяг із статуту ТОВ «ЄАПБ», протокол №41 загальних зборів засновників позивача, копію наказу позивача від 02.07.2014 №ФК125-к.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач стверджує, що на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №584594489.

Проте, суд вказані доводи сторони позивача приймає критично з урахуванням наступного.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України стороною позивача не надано суду доказів отримання позивачем права вимоги за договором кредиту та суми боргу, яка передана за договором факторингу.

Письмові матеріали справи не містять договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, на який позивач посилається у позовній заяві, так і доказів на виконання п. 4.1 додаткової угоди № 26 до договору факторингу № 28/111/-012 від 28.11.2018, на підставі яких можна дійти висновку про перехід права вимоги за договором кредиту №584594489 до ТОВ «Таліон Плюс».

20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28904 грн., з яких: 8500 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 20404 грн. - сума заборгованості по відсоткам, проте суд вказане до уваги не приймає, оскільки відсутні докази на виконання вимог п. 4.1 додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, що свідчили б про передачу права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», а в подальшому до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року, справа №914/868/17, також вказано, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Позивачем не доведено факту відступлення права дійсної грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №584594489 від 16.02.2021 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі реєстру прав вимоги.

Таким чином, позивач в даному випадку не довів порушення своїх прав відповідачем, а відтак позов задоволенню не підлягає.

За таких підстав, судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача, з урахуванням відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.09.2014, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13.03.2024.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда