Ухвала суду № 117616059, 13.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1541/22

н/п 1-кс/953/1976/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Харкова заяву захисника обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130001565 від 06.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисник обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

1.1. У провадженніКиївськогорайонногосуду м.Харковаперебуваєобвинувальний актвідносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.3ст.187КК України.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022 обвинувальний акт переданий на розгляд судді Київського районногосуду м.Харкова ОСОБА_6 ..

2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

2.1. 13.03.2024 захисником обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_9 у порядку ст. 75 КПК України подано заяву про відвід судді, яка обґрунтована тим, що дії судді під час судового провадження свідчать про її упередженість, у зв`язку з чим, вона підлягає відводу від розгляду обвинувального акта.

3. Узагальнені позиції учасників судового провадження.

3.1. У судовому засіданні заявник та обвинувачені у повному обсязі підтримали доводи заяви про відвід, та просили її задовольнити.

3.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її необґрунтованість на безпідставність.

4. Релевантне законодавство.

4.1. За приписами ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: (1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; (2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; (5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 цього Кодексу визначені підстави недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

За наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України слідчий суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).

Одним з найважливіших прав людини в сучасній демократичній державі є право на справедливий суд. Забезпечення справедливого правосуддя, яке базується на верховенстві права, витікає з низки міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а отже є частиною національного законодавства, а також міжнародних зобов`язань, порушення яких призводить не лише до накладання відповідних, але й до значних репутаційних втрат, що прямо відзначаються на міжнародному положенні нашої держави та низка інших негативних наслідків. Одним з таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Статтею 2 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Цей Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (iі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24.02.1993, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

6. Мотиви і висновки суду.

6.1. Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_10 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від розглядуобвинувального актау кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12021221130001565від 06.10.2021за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.3ст.187КК України,суд дійшов висновку, що обставини, викладені заявником, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, і з наведених у заяві підстав не вбачається наявність заінтересованості судді або її упередженості у результатах судового провадження у справі № 953/1541/22 (1-кп/953/320/24).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), безсторонність суду презюмується, а наявність підстав для недовіри має бути обґрунтована відповідними доказами.

6.2. З урахуванням тієї обставини, що стверджувальні заявником судження є бездоказовими і наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований», заява про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від розглядуобвинувального актау кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12021221130001565від 06.10.2021за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.3ст.187КК України, - задоволенню не підлягає.

Керуючисьст. 75, 81, ч. 2 ст. 369, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву захисника обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130001565 від 06.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений і підписаний 13.03.2024.

Суддя - ОСОБА_1