Ухвала суду № 117611258, 29.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9430/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_5 ,

підозрюваної: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконеференції клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000441 - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000441 - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 року.

Клопотання мотивує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12020000000000441 по підозрі ОСОБА_6 за ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля визначається як поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею (ст. 1 Закону України «Про охорону земель»).

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Водночас, у ст. 5 Лісового кодексу України зазначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до Закону.

Зокрема, ст. ст. 7, 8 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній і приватній власності.

Відповідно до п. 24 розділу 10 «Перехідні положення» ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення.

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування (ст. 54 ЛК України).

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ст. 45 ЛК України).

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. (ст. 48 ЛК України).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.06.2021 № 351, ДП «Ворохтянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 20562421) засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.06.1995 № 57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 07.02.1996 № 85 «Про надання у постійне користування земель лісового фонду», ДП «Ворохтянський лісгосп» надано у постійне користування землі лісового фонду в адміністративних межах Яремчанської міської ради загальною площею 11 746 га.

Межі Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп» визначені Планово-картографічні матеріалами лісовпорядкування Поляницького лісництва, Планом лісонасаджень Поляницького лісништва ДП «Ворохтянський лісгосп» Івано-Франківської області, лісовпорядкування 2009 року, масштаб 1:25000, Картою схемою лісових насаджень та схемою схема лісовпорядкування ДП «Ворохтянський ЛДГ» Поляницьке лісництво.

Отже, в силу положень ст. ст. 19, 55, 84 ЗК України та ст. 5 ЛК України землі Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп» відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному ЛК України.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але до 16.12.2017, у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів виник прямий злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою лісогосподарського призначення, розташованої в межах Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп» державної форми власності.

На виконання злочинного плану та досягнення кінцевої мети по заволодінню бажаною земельною ділянкою, а також оформлення документів на формування земельної ділянки, визначення її площі, меж, місця розташування та оформлення права власності на неї, ОСОБА_6 у невстановленому місці та у невстановлений час, але до 16.12.2017, вирішила створити підроблений офіційний документ, а саме державний акт на право власності на землю на її ім`я, форма якого була затверджена постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 № 2201-XII, що з урахуванням значного проміжку часу з моменту його видачі, а також того що земельна ділянка передавалась до набрання чинності ЗК України, який передбачав присвоєння кадастрового номеру, унеможливить встановлення достовірності юридичних фактів, зафіксованих у акті, та допоможе таким чином приховати злочинну діяльність.

Для цього ОСОБА_6 вступила у попередню змову з невстановленою особою, яка у свою чергу погодилась підробити такий документ.

Після цього ОСОБА_6 надала невстановленій особі відомості про своє повне прізвище, ім`я, по батькові, а також бажану площу, яка повинна була бути зазначена у підробленому державному акті.

Отримавши зазначені відомості, невстановлена слідством особа, яка діяла під єдиним спільним умислом з ОСОБА_6 та в її інтересах, підробила офіційний документ, а саме Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 29.10.2001, якому присвоїла серію та номер ІФ № 089060, до якого внесла неправдиві відомості про те, що начебто ОСОБА_6 , на підставі рішення від 16.08.2001 № 24 Виконавчого комітету Поляницької сільської ради передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Поляниця, уч. Вишні. У даному акті були зазначені неправдиві відомості, тобто ті які не відповідають дійсності. Насправді державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія та номер ІФ № 089060 видавався на ОСОБА_8 , який проживає в селі Воронів Городенківського району Івано-Франківської області на земельну ділянку площею 0,9929 га у межах Незвиської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010630200761 та виданий 28.04.2006 начальником Городенківського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_9 .

Так ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, яка виготовляла підроблений Державний акт серія та номер ІФ № 089060, чітко усвідомлювали, що даний документ на ім`я ОСОБА_6 ніколи не видавався, і питання про передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га рішенням від 16.08.2001 № 24 Виконавчого комітету Поляницької сільської ради народних депутатів не приймалось.

З метою максимального приховування своєї злочинної діяльності та слідів вчинення злочину, достовірно усвідомлюючи, що їхня злочинна діяльність може бути викрита, задля унеможливлення дослідження підробленого документу у майбутньому, ОСОБА_6 виготовила копію Державного акту серії ІФ № 089060 від 29.10.2001, який тільки у такому виді в подальшому використовувався, а його підроблений оригінал знищила.

Надалі, на виконання злочинного плану та досягнення кінцевої мети по заволодінню земельною ділянкою в межах Поляницького лісництва, а також вимог п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 791 ЗК України, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», з метою оформлення права власності на земельну ділянку, ОСОБА_6 у невстановленому місці та у невстановлений час, але до 16.12.2017, звернулася до сертифікованого інженера землевпорядника (сертифікат від 24.12.2012 № 000120) ФОП ОСОБА_10 , який повинен був розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,25 га в натурі (на місцевості) по вищезгаданому підробленому акту серії ІФ № 089060 від 29.10.2001, визначивши її в межах Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп», що у кінцевому результаті надасть можливість ОСОБА_6 оформити право власності на земельну ділянку по виготовленій землевпорядній документації, на що останній погодився.

Для цього ОСОБА_6 передала ОСОБА_10 відповідну заяву на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж начебто належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,25 га, розташованої за адресою: Івано-Франківська обл., Яремчанська міська рада с. Поляниця, уч. Вишні з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарськи будівель та споруд, та копії паспорту із завідомо підробленим Державним актом серії ІФ № 089060 від 29.10.2001, тим самим використавши останній.

У період з моменту звернення ОСОБА_6 по 16.12.2017, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 , склав та видав Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж начебто належної ОСОБА_6 земельної ділянки в натурі (на місцевості), датовану 16.12.2017 зазначивши адресу земельної ділянки: с. Поляниця, урочище Вишні Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. За результатами проведеної ОСОБА_10 роботи складено технічну документацію, серед матеріалів якої також міститися копія державного акту серії та номер ІФ № 089060 від 29.10.2001.

З метою максимального приховування своєї діяльності, задля унеможливлення дослідження самих документів у майбутньому, ОСОБА_10 , діючи спільно із ОСОБА_6 виготовив електронну (скановану) копію Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.12.2017, яка тільки у такому виді в подальшому використовувалася, а її оригінал знищив, при цьому всі матеріали вказаної технічної документації в електронному форматі виконані в дуже низькій якості, що унеможливлювала ознайомитись з їх змістом шляхом прочитання та була не придатна для сприйняття.

В подальшому ОСОБА_10 , з метою виконання покладених на нього завдань як сертифікований інженер землевпорядник з метою досягнення кінцевої мети оформлення права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6 , на виконання вимог ст. 26 Закону України «Про землеустрій», у період з 16.12.2017 по 18.12.2017 надіслав до Відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області електронний примірник Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.12.2017 для її погодження та внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Вказана технічна документація потрапила на розгляд до державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_11 (Відділ № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області).

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлюються Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до ст. 9 вказаного закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор серед іншого: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

Державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється.

Державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом (ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

На виконання злочинного плану та досягнення кінцевої мети по заволодінню земельною ділянкою в межах Поляницького лісництва, а також вимог ст. 791 ЗК України, з метою оформлення права власності на земельну ділянку, ОСОБА_6 у невстановленому місці та у невстановлений час, у період з 16.12.2017 по 18.12.2017 після того як їй стало відомо що Технічна документація потрапила на розгляд до ОСОБА_11 , вступила з останнім у злочинну змову, який не дивлячись на те, що в всі матеріали Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.12.2017 у тому числі і світлокопія державного акту серії та номер ІФ № 089060 від 29.10.2001 в дуже низькій якості, що унеможливлювала ознайомитись з їх змістом шляхом прочитання та були не придатні для сприйняття, повинен був її затвердити та внести відомості про земельну ділянку по вказаній технічній документації до Державного земельного кадастру та що в кінцевому результаті надасть можливість ОСОБА_6 оформити право власності на земельну ділянку по виготовленій землевпорядній документації, на що реєстратор погодився.

Для цього ОСОБА_6 подала державному кадастровому реєстратору відповідну заяву від 18.12.2017 № ЗВ-2604032692017 з проханням зареєструвати земельну ділянку площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Івано-Франківська обл., с. Поляниця, Яремчанська міська рада, урочище Вишні.

За результатами розгляду Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.12.2017 держаний кадастровий реєстратор відділ № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_11 26.12.2017, діючи з корисливих мотивів під єдиним прямим спільним умислом з ОСОБА_6 , направленим на заволодіння останнім земельною ділянкою лісогосподарського призначення загальною площею 0,25 га державної форми власності, явно бачачи, що в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.12.2017 були матеріали технічної документації, а також світлокопія державного акту серії та номер ІФ № 089060 від 29.10.2001 в дуже низькій якості, що унеможливлювала ознайомитись з їх змістом шляхом прочитання та була не придатна для сприйняття, погодив Технічну документацію від 16.12.2017, виготовлену ФОП ОСОБА_10 .

Після цього того ж дня ОСОБА_11 діючи у змові з ОСОБА_6 вніс до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею

0,25 га, розташовану за адресою: Івано-Франківська обл., Яремчанська міська рада, с. Поляниця, урочище Вишні, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 на підставі Державного акту серії ІФ № 089060 від 29.10.2001, переданої рішенням органу виконавчої влади Поляницької сільської ради від 16.08.2001 № 24, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, із присвоєнням вказаній земельній ділянці кадастрового номеру 2611092001:22:002:2599. Натомість ОСОБА_11 після реєстрації 26.12.2017 земельної ділянки в Державному земельному кадастрі видано ОСОБА_6 витяг з Державного земельного кадастру від 26.12.2017 № НВ-2603120392017.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Таке право власності оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У зв`язку з цим, на завершення свого злочинного плану, направленого на заволодіння земельною ділянкою лісогосподарського призначення загальною площею 0,25 га державної форми власності в межах Поляницького лісництва, ОСОБА_6 вирішила здійснити державну реєстрацію свого права на земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:2599 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, для чого 12.03.2018 через довірену особу ОСОБА_12 звернулася до державного реєстратору центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_13 із відповідною заявою від 12.03.2018 № 27152955 разом із витягом із Державного земельного кадастру від 26.12.2017 № НВ-2603120392017 та копією Державного акту серії ІФ № 089060 від 29.10.2001 з проханням реєстрації речового права (власності) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:2599.

За результатами розгляду вказаної заяви державним реєстратором центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_13 14.03.2018, прийнято рішення № 40109191 про відкриття розділу та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:2599 за ОСОБА_6 , вказавши підставу для державної реєстрації: довіреність та документи подані для проведення державної реєстрації прав.

Таким чином ОСОБА_6 діючи у змові з іншими особами довела свій злочинний умисел по заволодінню земельною ділянкою лісогосподарського призначення загальною площею 0,25 га державної власності в межах Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп» до кінця, та розпорядилася вказаною земельною ділянкою в подальшому на власний розсуд.

Як установлено слідством, межі земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2599 накладаються на межі Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп».

Внаслідок таких неправомірних дій групи осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_11 відбулося незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,25 га в межах Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп», що спричинило настання матеріальних збитків державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації в розмірі 3 816 240 грн, що є особливо великим розміром.

22.02.2024 ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, слідчий вказує, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, відтак виникла необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрювана підтримала позицію своїх захисників.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної, її захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, а також усні пояснення сторін разом з доданими до них документами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12020000000000441 по підозрі ОСОБА_6 за ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

22.02.2024 ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Обгрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:

-рапорту ДВБ НП України про виявлення ознак кримінального правопорушення та долучених до нього документів;

-матеріалами отриманими співробітниками ДВБ НП України на виконання доручень слідчого в порядку ст. 40 КПК України;

-листами ДП «Ворохтянське ЛГ» № 05/205 від 17.07.2020 та № 2198 від 26.05.2021 щодо відсутності матеріально-технічного забезпечення для визначення меж земельних ділянок;

- листом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23.06.2021 № 10-9-0.41-3644/0/2-21, про те, що матеріали лісовпорядкування лісгоспу ДП «Ворохтянське ЛГ» з електронними координатами не виготовлялись;

-листами УДПЛВО «Львівська державна лісовпорядна експедиція» від 09.06.2021 № 196/01-04 та від 30.06.2021 № 252/01-04 щодо надання карти-схеми розташування ДП «Ворохтянський ЛГ» та інших відомостей;

-протоколом допиту головного інженера УДПЛВО «Львівська державна лісовпорядна експедиція» ОСОБА_14 щодо проведення лісовпорядкування земель ДП «Ворохтянський ЛГ» в умовній системі координат без прив`язки до конкретних координатів точок в 2008-2009 роках;

-протоколом допиту свідка головного лісничого ДП «Ворохтянський ЛГ» ОСОБА_15 про те, що у зв`язку з відсутністю електронних систем координат земель Ворохтянського лісгоспу не можливо визначити розташування на таких землях земельних ділянок з конкретними кадастровими номерами;

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23.04.2021, щодо вилучення документів в ГУ Держгеокадастрі в Івано-Франківській області та вилученими там документами;

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 08.08.2022, щодо вилучення документів в ДП «Ворохтянське ЛГ» та вилученими там документами;

-матеріалами технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_6 , виготовленої сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП « ОСОБА_10 »;

-витягами з Державного земельного кадастру сформованим ОСОБА_11 , відповідно яких, фігуруючим земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери;

-матеріалами поземельних книг по земельних ділянках з кадастровими номерами 2611092001:22:002:2648, 2611092001:22:002:2599, 2611092001:22:002:2598, 2611092001:22:002:2600.

-графічними зображеннями державних актів на підставі яких з державної у приватну власність виведено земельні ділянки лісогосподарського призначення;

-копіями державних актів, які дійсно були видані фізичними особами в інших регіонах;

-витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:2648, 2611092001:22:002:2599, 2611092001:22:002:2598, 2611092001:22:002:2600 вибули в приватну власність на підставі визначених державних актів на право приватної власності на землю;

-висновком експерта від 10.05.2023 №КСЕ-19-22/33935 ДНДЕКЦ МВС України, відповідно якого межі земельних ділянок з кадастровими номерами: 2611092001:22:002:2648, 2611092001:22:002:2599, 2611092001:22:002:2598, 2611092001:22:002:2600накладаються на межі Поляницького лісництва Державного підприємства «Ворохтянське ЛГ», що відображено в матеріалах дослідження, із зазначенням ринкової вартості ділянок;

-іншими доказами, які відповідно до ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність обгрунтованих ризиків, визначених ст.177 КПК України, разом з тим для їх запобігання достатнім є застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Застосовуючи відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя вважає за необхдіне покласти на нього передбачені ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000441 - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 року - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гвіздець, Коломийського району, Івано-Франківської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити з часу застосування особистого зобов`язання та покладення вказаних обов`язків ухвалою слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 21.04.2024 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Підозрювану письмово під розпис повідомити покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме у провадженні суду - на прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено о 11 год. 20 хв. 05.03.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1