Рішення № 117610552, 11.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7836/23

Провадження № 2/711/873/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», яке діє в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», зверталось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, внесках, а також інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних.

В обґрунтування позову вказує, що ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», на підставі відповідної ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та рішення Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000 року забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у місті Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в буд. АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».

Зазначає, що в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири. У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послугу здійснювалися згідно п.п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, а саме у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.

У квартирі АДРЕСА_2 не встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому відповідно до п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалювальній площі (об`єму) приміщення споживача, відповідно до Методики розподілу, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315.

Відповідно до п. 26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1182, обсяг спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами, відповідно до Методики розподілу, згаданої вище.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг, згідно із зазначеними вище постановами № 830 та № 1182, опубліковані на офіційному веб-порталі підприємства.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та між опалювальний період пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Разом з тим, відповідачі, фактично споживши зазначені вище послуги, не надсилали товариству жодних скарг чи претензій (передбачених п. 37 Правил надання послуг, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року та ст.ст. 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

До того ж, зазначена вище квартира не від`єднана від мереж централізованого опалення з додержанням вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом № 4 від 22.11.2005 року Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (та Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом № 169 від 26.07.2019 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідачі своєчасно та у повному обсязі із січня 2013 року не вносили плату за отримані послуги централізованого опалення (постачання теплової енергії), а також не здійснювали оплату внесків за встановлення обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 року (далі Внески), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2023 року складає 25 118 грн. 17 коп., що підтверджується листом-розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

До того ж, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні втрати у сумі 10 339 грн. 06 коп. та 3 % річних, що становить 2422 грн. 23 коп.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд, - стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення та Внески у загальній сумі 25118 грн. 17 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 10339 грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 2 422 грн. 23 коп., а всього 37879 грн. 46 коп. Крім того, просив стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати у сумі 2684 грн.

Заочним рішенням від 29.11.2023 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та Внески станом на 01.06.2023 року в загальній сумі 25118 грн. 17 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 10 339 грн. 06 коп. та 3% річних у розмірі 2422 грн. 23 коп., а всього 37879 грн. 46 коп. Також стягнуто із відповідачів на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», в рівних частках судовий збір в розмірі 2 684 грн., тобто по 894 грн. 67 коп. з кожного.

02.02.2024 року відповідачка ОСОБА_4 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про поновлення строку на перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.02.2024 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Поновлено ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 року у справі №711/7836/23. Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2023 року у справі №711/7836/23 скасоване, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників процесу.

В судовому засіданні представник позивача, за довіреністю Проскура Т.О., позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, стягнути із відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) в загальній сумі 25037 грн. 04 коп. та заборгованість зі сплати Внесків в загальній сумі 81 грн. 13 коп., а всього 25118 грн. 17 коп. Також просила стягнути із відповідачів на користь позивача інфляційні втрати в сумі 10 339 грн. 06 коп. та 3 % річних в сумі 2422 грн. 23 коп., які були нараховані відповідачам станом на 31.01.2022 року, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Черненко В.А. позовні вимоги визнав частково, а саме в частині основного боргу з централізованого опалення та внесків, в межах строку позовної давності. Просив суд, при прийнятті рішення, врахувати строки позовної давності, як до основного боргу, так і до інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_4 адвоката Черненка В.А., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст.ст. 67-68, 162ЖКУкраїни наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату заспожиті житлово-комунальні послуги щомісяця,якщо інший порядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

У судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 року №374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 року №2444) та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 року, № 1480 від 31.10.2007 року, є надавачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання до житла за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду за №295236 від 30.10.2023 року відповідачка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 14.11.2007 року в по даний час. Згідно відомостей Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» від 03.11.2023 року (надійшли до суду 09.11.2023р.) за вказаною вище адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.08.1989 року і по даний час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.07.1991 року і по даний час.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 являються споживачами послуг з централізованого опалення, які їм надає ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» за вказаною вище адресою.

З листа-розрахунку о/р 31233038 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що за період з 01.01.2013 року по 01.06.2023 року відповідачі мають заборгованість перед ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» за надані їм послуги з централізованого опалення та Внесках в загальній сумі 25 118 грн. 17 коп., оскільки оплата послуг за вказаний період ними проводилась періодично та не в повному обсязі, а з лютого 2019 року не проводилася взагалі.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу виконання грошового зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК), Житлового кодексу України (далі - ЖК), Закону України від 09.11.2017р. №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 (далі Постанова №630) тощо.

Надаючи оцінку доводам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Статтями 7, 8 Законі України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону).

Відповідно до ст. 67 ЖК плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №2189 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189 споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що позивач здійснював надання послуг з централізованого опалення до квартири відповідачів. Нарахування вартості послуг здійснювалось позивачем на підставі тарифів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому розмір платежів з оплати послуг централізованого опалення здійснювався з урахуванням показань будинкового лічильника обліку теплопостачання пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири, тобто у відповідності до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.

Щодо наявності у відповідачів обов`язку з оплати комунальних послуг при відсутності між сторонами відповідного договору, то слід звернути увагу на наступне.

Згідно зі статтею 12 Закону №2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг покладений як на виконавця (п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону №2189) так і на споживача (п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК передбачено, що договір є складеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даною виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основним обов`язком споживача. Відсутність договору на постачання теплової енергії само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 20.04.2016р. по справі №6-2951цс15).

За таких обставин суд доходить висновку, що з огляду на період надання послуг, то спірні правовідносини регулюються між сторонами на умовах типового договору про надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, передбаченого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.

Згідно з п. 3 постанови №630 послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 18 постанови №630 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 постанови №630).

Відповідно до п. 24, 25 постанови № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що в квартирі відповідачів відсутній квартирний засіб обліку теплової енергії, а тому нарахування плати за надані послуги здійснювалось позивачем згідно встановлених нормативів та тарифів, які визначались постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення ПАТ «Черкаське хімволокно» №573 від 23.05.2014р., №650 від 06.06.2014р., №725 від 13.06.2014р., №1171 від 31.03.2015р., №356 від 17.03.2016р., №1352 від 04.08.2016р., №1206 від 05.10.2017р., №405 від 14.06.2018р., №1811 від 11.12.2018р., рішенням Черкаського міського виконавчого комітету №1094 від 07.10.2021р., 299 від 12.04.2022р, №320 від 28.04.2022р.

Крім того, рішенням №1021 від 17.09.2019р. виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про встановлення розміру внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПРАТ «Черкаське хімволокно»», встановлено розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПРАТ «Черкаське хімволокно» в розрізі кожної будівлі окремо згідно з додатком.

Згідно Додатку, затвердженого рішенням виконкому Черкаської міської ради від 17.09.2019 №1021, розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПРАТ «Черкаське хімволокно», а саме будинку АДРЕСА_1 на 1 приміщення складає: в рік 46 грн. 37 коп.; в квартал 11 грн. 59 коп.

З урахуванням встановлених тарифів розрахунок вартості наданих позивачем відповідачам послуг арифметично здійснений вірно. Згідно наданого позивачем розрахунку за особовим рахунком відповідачів № НОМЕР_1 станом на 01.06.2023р. обліковується заборгованість з оплати послуг централізованого опалення в сумі 25 037 грн. 04 коп. та заборгованість зі сплати Внесків в сумі 81 грн. 13 коп. Таким чином, загальна сума боргу складає 25 118 грн. 17 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відтак, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачами практично не оплачувалися надані їм послуги з централізованого опалення та не сплачувалися внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, в результаті чого станом на 01.06.2023 року у них утворилась заборгованість за отримані послуги в загальній сумі 25 118 грн. 17 коп., що підтверджується листом-розрахунком по о/р № 31233038, тому вказана заборгованість мала б підлягати до стягнення із відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.

Разом з тим, суд враховує і наступне. Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідачів вказану вище заборгованість в сумі 25 118 грн. 17 коп. за період із січня 2013 року по 01.06.2023 року.

Відповідачкою у даній справі - ОСОБА_4 в заяві про перегляд заочного рішення зазначалося про те, що позивачем пропущені строки позовної давності, оскільки заборгованість нарахована саме з 01.01.2013 року.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Черненко В.А. також просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову позивача в тій частині, яка знаходиться поза межами строків давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 ЦК Українивстановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки всудовому засіданнівстановлено щоплату занадані відповідачампослуги зцентралізованого опаленнята внескивідповідачі мализдійснювати щомісячноза виставленимиїм позивачемрахунками,то правопозивача наотримання такоїплати вважаєтьсяпорушеним змоменту недотриманнявідповідачами строкупогашення кожногочергового (щомісячного)платежу,а томуй початокперебігу позовноїдавності закожний черговийплатіж пооплаті послугз централізованогоопалення тавнесків починаєтьсяз моментупорушення строкуйого погашення. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачами кожного чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України строк позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Таким чином, усвідомлена оплата боргу за попередній період є підставою для переривання строку позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, з даним позовом позивач звернувся до суду 27.10.2023 року. З розрахунку заборгованості по о/р № НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) та встановлених в судовому засіданні обставин вбачається, що відповідачами вносилася оплата за надані їм послуги централізованого опалення за період із січня 2013 року по 01.06.2021 року лише шість разів, а саме: у жовтні 2017 року в сумі 3 000 грн.; у січні 2018 року в сумі 1493 грн. 59 коп.; у лютому 2018 року в сумі 2 365 грн. 16 коп.; у березні 2018 року в сумі 1615грн.; в листопаді 2018 року в сумі 1000 грн. та у січні 2019 року в сумі 610 грн. Після січня 2019 року відповідачами заборгованість за послуги з централізованого опалення не сплачувалася взагалі, як і не сплачувалися внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води, тому строк позовної давності не переривався та відповідно підлягає до застосування.

За таких підстав, до вказаних нарахувань підлягає до застосування строк позовної давності і заборгованість підлягає до стягнення лише в межах строку позовної давності, а саме з 27.10.2020 року по 01.06.2023 року (кінцева дата по яку нарахована заборгованість), а саме: за послуги з централізованого опалення 11883 грн. 71 коп.; внески 34 грн. 77 коп.

Разом з тим, суд приходить до висновку і про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів інфляційних та 3% річних, виходячи із наступного.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд до основного зобов`язання застосував вимоги ст. 267 ЦК України (наслідки спливу строку позовної давності), відповідно вказані вимоги підлягають до застосування і до нарахування інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми. При цьому, суд враховує, що інфляційні втрати та 3% річних мали сплачуватися також щомісячно від простроченої суми, але не сплачувалися оскільки таких вимог до відповідачів не пред`являв позивач, і з даним позовом він звернувся до суду 27.10.2023 року, тому, відповідно до стягнення з відповідачів підлягають інфляційні та три проценти річних в межах строку позовної давності, тобто за період з 27.10.2020 року по 31.01.2022 року (кінцева дата, по яку позивачем нараховані інфляційні та три проценти річних). А саме, підлягають до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 390 грн. 46 коп. та три проценти річних в загальній сумі 130 грн. 85 коп.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та із застосуванням строку позовної давності, всього до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та Внески в загальній сумі 11 918 грн. 48 коп., інфляційна складова боргу в загальній сумі 390 грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 130 грн. 85 коп., а всього 12439 грн. 79 коп.

Щодо стягнення із відповідачів на користь позивача судових витрат, а саме судового збору в розмірі 2 684 грн., то суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн., що стверджується платіжним дорученням № 734 від 19.10.2023 року. Позовні вимоги позивача задоволені частково на загальну суму 12439 грн. 79 коп., тобто на 32,84% від ціни позову. Відповідно, пропорційно до задоволених позовних вимог, до стягнення із відповідачів підлягає судовий в розмірі 881 грн. 43 коп., тобто по 293 грн. 81 коп. із кожного.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в грудні 2023 року на користь позивача вже сплачений судовий збір по 808 грн. кожною. Загальна сума сплаченого відповідачами у даній справі судового збору складає 1616 грн. Вказана обставина визнана представником позивача в судовому засіданні.

За таких підстав, враховуючи, що відповідачами в грудні 2023 року вже сплачено на користь позивача судовий збір в загальному розмірі 1616 грн., тобто в більшому розмірі, ніж підлягає до стягнення за наслідками розгляду даної справи, тому підстав для стягнення з відповідачів судового збору в судовому порядку немає.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 66, 67, 68, 162 ЖК України, ст. ст. 11, 15, 16, 256, 257, 230, 382, 509, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 257, 263-266, 273 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП відомості відсутні, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП відомості відсутні, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (місцезнаходження за адресою: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, IBAN НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк»), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та Внески в загальній сумі 11 918 грн. 48 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 390 грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 130 грн. 85 коп., а всього 12439 грн. 79 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 11.03.2024 року.

Головуючий : В.М. Скляренко