Ухвала суду № 117605379, 13.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/229/1015/2024

ЄУН 229/2568/22

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міськийсудДонецькоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України,

встановив:

У провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 22022050000002179 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_4 ), у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбаченіст.177Кримінальногопроцесуальногокодексу України (далі КПК України), продовжують існувати на цей час, а саме: можливість переховування від суду враховуючи тяжкість покарання, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого злочину, продовження злочину, в якому обвинувачується, обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, що виключає можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який. Крім того додав, що зважаючи на поведінку обвинуваченого в судових засіданнях є обґрунтовані сумніви у виконанні ним процесуальних обов`язків в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений правом висловити позицію щодо заявленого клопотання не скористався. Захисник проти продовження строків тримання під вартою заперечував у зв`язку з недоведеністю прокурором існування ризиків, на які він посилається в клопотанні, які вже на сьогодні зменшились. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов висновку про таке.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно доглави 28 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Водночас, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.

Отже, судом лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів може бути встановлено наявність або відсутність порушень норм КПК України при їх збиранні.

Розглядаючи питання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строків тримання під вартою, суд ураховує, щоостанній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд приймає до уваги те, що обвинувачений неодружений, не працює, з його слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має місце реєстрації та проживання на території м.Бахмут Донецької області, де на разі тривають активні бойові дії, що створює ризик для життя та здоров`я в разі перебування за місцем проживання, а також його вік, обставини злочину, в якому обвинувачується (проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану).

Також установлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 липня 2022 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, дія якого ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська та Дружківського міського суду Донецької області продовжена до 18 січня 2024 року. Обираючи такий запобіжний захід та продовжуючи його дію слідчий суддя та суд дійшли висновку доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 згідно із ст. 12 КК України підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний/обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає у м. Бахмут Донецької області, поблизу якого на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може спричинити до тимчасової окупації міста та призвести до ухилення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); 2) обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, вмовлянь незаконно впливати на свідків; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких була встановлена слідчим суддею та судом при обранні запобіжного заходу та продовженні його дії, які на даний час не зменшились, та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При цьому суд ураховує наслідки кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання останнього винуватим, ставлення суспільства до даного виду злочинів, що вчинений під час воєнного стану і широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, та вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти встановленим ризикам.

Додатково суд ураховує поведінку обвинуваченого в судових засіданнях, що створює обґрунтовані сумніви у виконанні ним процесуальних обов`язків в разі застосування судом більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.

Отже,суд вважаєза можливепродовжити строктримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_4 без визначеннярозміру заставизгідно положеньч.4ст.183КПК Україниз урахуванням наявності встановлених судом ризиків, суті обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, внаслідок якого поширювана інформація могла завдати шкоди суверенітету, обороноздатності, територіальній цілісності та недоторканості України.

На підставі викладеного такеруючись ст. 177, 178, 183, 194, 278, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 10 травня 2024 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_1

13 березня 2024 р.