Ухвала суду № 117599502, 12.03.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/655/24

1-кс/189/60/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041540000029 від 15.01.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

Старша слідчаСВ ВП№ 5Синельниківського РУПГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася досуду ізклопотанням,погодженим ізпрокурором ОСОБА_8 ,в якомупросила продовжитистрок запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах досудового розслідування.

Клопотання мотивоване тим, що необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що зазначені ризики на цей час продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні старша слідча ОСОБА_3 підтримала подане клопотання з підстав викладених в ньому, просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 з клопотанням не згодний, оскільки вважає, що може продовжувати проходити військову службу і в зв`язку із цим просить відмовити в задоволенні клопотання.

Адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання та зазначив, що стала практика ЄСПЛ говорить про те, що однієї лише підстави тяжкості злочину та можливого покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу. Крім того, він вважає підозру не обґрунтованою, оскільки не встановлено умислу. До того ж, ризики, що перелічені в клопотанні є припущеннями слідчої та не підтверджені належними та допустимими доказами. До того ж, підозрюваний ОСОБА_7 не може вплинути на отримання слідчим результатів та висновків експертиз. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку адвоката ОСОБА_6 та просив відмовити в задоволенні клопотання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 повністю підтримав клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та просив його задовольнити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

16 січня 2024 року слідчим суддею Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 04:30 години 14.03.2024 року без визначення розміру застави.

12 березня 2024 року постановою виконувача обов`язків керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 строк досудового розслідування було продовжено до 15.04.2024 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п. п. 1-11 статті 178 КПК України.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, надані органом досудового розслідування докази, а також встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного ОСОБА_7 .

Проте слідча суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_7 на свідків за провадженням, так як останній є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння чи залякування вплинути на свідків, з метою отримання від них необхідних йому показань, крім того, підозрюваний є особою, обізнаною в застосуванні та поводженні зі зброєю.

До того ж, підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також навички останнього поводження із вогнепальною зброєю як військовослужбовця, наявна характеристика на ОСОБА_7 з місця військової служби, за якою він за характером є запальним та неврівноваженим свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ч.1 ст.177КПК України визначається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_7 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під особистим зобов`язанням або під дією іншого більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_7 без будь-яких перешкод зможе чинити вплив на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183КПК України суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи п.1 ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод можливо зробити висновок, що позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу слідча суддя вважає, що частина 3 ст.176КПК України зобов`язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров`я підозрюваного, соціальні зв`язки, розбіжність між зареєстрованим та фактичним місцем проживання підозрюваного; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, приходжу до висновку про неможливість визначення підозрюваному розміру застави.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід також зазначити, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя в даному випадку не визначає розміру застави.

Як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_7 є військовослужбовцем.

Відповідно до ст.55Кримінально-виконавчогокодексу України (далі КВК України) військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На військовослужбовців, засуджених до арешту, поширюється дія вимог КВК України та Додатку 12 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Так, військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки не встановлений умисел підозрюваного, то слідча суддя зазначає наступне.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Аналізуючи положення практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.

Враховуючи наявні докази, що були додані до клопотання, слідча суддя приходить до висновку про те, що підозра ОСОБА_7 є обґрунтованою та такою, що виправдовує подальше розслідування у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041540000029 від 15.01.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115

КК України задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 33 (тридцять три) дні, тобто, з 04:30 години 14.03.2024 року до 04:30 години 15.04.2024 року включно.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали було складено, підписано та проголошено 12 березня 2024 року.

Слідча суддя ОСОБА_1