Ухвала суду № 117595218, 12.03.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 березня 2024 року м. ЧернігівСправа № 620/7730/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши заяву позивача про визнання дій протиправними щодо виконання рішення суду у справі

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2023.

Свою заяву мотивує невиконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі № 620/7730/23, яке є обов`язковим до виконання, внаслідок чого права позивача є порушеними.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі № 620/7730/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання згідно із ч. 4 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі тримісячної пенсії ОСОБА_2 , виходячи із розміру пенсії останнього 35175,32 грн, яка була перерахована відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №620/5193/21 та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі №620/2933/22, з урахуванням раніше виплачених сум.

Так, відповідно до частин першої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14, від 19.11.2018 у справі № 804/10264/15, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

З наданого боржником до суду заперечення встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було здійснено нарахування доплати спірної допомоги з урахуванням попередньо виплаченої суми, що не заперечує і позивач.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 по справі 560/523/19, розглянувши аналогічне питання судового контролю, зазначає, що за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України встановленого порядку виконання судового рішення, рішення судів щодо накладення штрафу на керівника Головного управління за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення є передчасними, оскільки це жодним чином не захищає право особи на отримання належних їй коштів. Верховний Суд вважає, що відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення суду. Фактична ж невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що бюджетні кошти, які виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на виконання таких рішень в порядку черговості. З огляду на це, Верховний Суд постановою від 23.04.2020 по справі №560/523/19 скасував постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України за результатами розгляду звіту. Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а дійшов аналогічного висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Суд зазначає, що специфіка категорії справ, до якої належить дана справа, полягає у залежності проведення виплат від бюджетних асигнувань на відповідні цілі з Державного бюджету України. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не є розпорядником бюджетних коштів.

На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати суми заборгованості за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши аргументи та доводи позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви останнього про визнання дій відповідача протиправними.

Керуючись статтями 241-242, 248, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №620/7730/23 відмовити.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб