Ухвала суду № 117591410, 11.03.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

11 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/32509/23

категорія 112050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши питання поновлення строку звернення до суду з позовом в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання незаконними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, в якому просить:

- визнати незаконними дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдови померлого ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова (житлову комісію) поновити ОСОБА_1 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдову померлого ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вона має право на отримання житлового приміщення на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як вдова звільненого з військової служби в запас ОСОБА_2 , якого незаконного виключили зі списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у Житомирському військовому інституті ім.С.П.Корольова. Поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку у Житомирському військовому інституті ім.С.П.Корольова повинно відбуватися на тих самих умовах, на яких на квартирному обліку перебував ОСОБА_2 , тобто з 28.09.1994. З метою поновлення в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті ім.С.П.Корольова з 28.09.1994, ОСОБА_1 28.07.2023 звернулась із заявою до Житомирського військового інституті ім.С.П.Корольова. Однак листом від 25.08.2023 ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні на квартирному обліку. Позивач вважає, протиправним таке рішення відповідача, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.12.2023 на адресу суду надійшов відзив вх. №84958/23.

19.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом поза межами шестимісячного строку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

У період з 01.01.2024 до 19.01.2024 включно суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 03.01.2024 вх. №454/24. Продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023.

09.02.2024 на адресу суду представником позивача на виконання вимог вищевказаної ухвали суду надіслано пояснення вх. №8437/24. В яких представник позивача, в обґрунтування поважності причин пропуску строку вказує, що права позивача на поновлення загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдови померлого ОСОБА_2 не могли бути порушеними 21.03.2019, оскільки на цей час ОСОБА_2 був живий і саме ОСОБА_2 звернувся до суду щодо відновлення його порушеного права на поновлення в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994. У подальшому під час розгляду справи ОСОБА_3 була залучена до участі у справі в якості правонаступника позивача.

Під час розгляду справи №295/10104/20 за позовом ОСОБА_2 до Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, яка розглядалась в порядку цивільного судочинства, предметом позову було визнання незаконним та скасувати рішення житлової комісії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, оформлене протоколом засідання житлової комісії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова від 21.03.2019 №6, в частині виключення ОСОБА_2 із списків квартирного обліку (загальна черга). Зобов`язання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (житлову комісію) поновити ОСОБА_2 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) з 28.09.1994.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову в кінцевій редакції були заявлені наступні позовні вимоги: визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, оформлене протоколом засідання житлової комісії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова від 21.03.2019 №6, в частині виключення ОСОБА_2 зі списків квартирного обліку (загальна черга); зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова (житлову комісію) поновити ОСОБА_1 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) з 28.09.1994, як вдову померлого ОСОБА_2 .

Таким чином, представник позивача зазначає, що дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 у загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдови померлого ОСОБА_2 не були предметом судового розгляду, оскільки ОСОБА_1 не зверталась до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, як вдова померлого військовослужбовця з метою реалізації свого права на отримання житла. Під час розгляду справи №295/10104/20 досліджувались питання щодо правомірності виключення ОСОБА_2 з квартирного обліку, а не відмови у постановці на квартирний облік ОСОБА_1 .

З метою реалізації свого права на отримання житла ОСОБА_1 , як вдова померлого військовослужбовця, звернулась 28.07.2023 з відповідним листом до Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова.

Листом від 25.08.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні на квартирному обліку.

Таким чином, на думку представника позивача, саме з 25.08.2023 необхідно обраховувати тримісячний строк для звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду, так як саме з цього часу, їй, як вдові померлого військовослужбовця, було відмовлено у постановці на чергу на отримання житла. До 25.08.2023 відповідачем не приймалося жодних рішень, які би свідчили про відмову в постановці ОСОБА_1 на облік, як особи, яка потребує покращення житлових умов.

Діючим законодавством передбачено право вдови померлого військовослужбовця на отримання житла, однак відсутні норми, які би регламентували час, протягом якого дана особа повинна звернися для постановки на облік, тому представник позивача вважає, що права ОСОБА_1 були порушені саме з моменту прийняття Житомирським військовим інститутом імені С.П.Корольова рішення про відмову в постановці її на облік, як особи, яка потребує покращення житлових умов.

Оскільки позивач отримала рішення про відмову в постановці її на облік осіб, які потребують покращення житлових умов 25.08.2023, а звернулась з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду 17.11.2023, то, на думку представника позивача, позов подано в межах тримісячного строку та строк звернення позивач до суду з цим позовом не був порушений.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

З позовної заяви, з урахуванням поданих уточнень, вбачається, що спір стосується правомірності дій Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо відмови в поновленні ОСОБА_1 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдови померлого ОСОБА_2 .

Представник позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом вказує, що суд помилково дійшов висновків, що право позивача було порушено з 21.03.2019, оскільки ОСОБА_2 був ще живий та предметом розгляду у справі №295/10104/20 було порушення прав саме ОСОБА_2 .

На думку представника позивача, право ОСОБА_1 було порушене з 25.08.2023, тобто з моменту, коли позивач отримала рішення про відмову в постановці її на облік осіб, які потребують покращення житлових умов, датоване 25.08.2023.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, оскільки позивач хоча і отримала рішення про відмову в постановці її на облік осіб, які потребують покращення житлових умов, датоване 25.08.2023, та стверджує про порушення її прав саме з цієї дати, однак її позовні вимоги у справі №240/32509/23 викладені не у вигляді визнання протиправним рішення Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про відмову в постановці її на облік осіб, які потребують покращення житлових умов від 25.08.2023, а викладені у вигляді зобов`язання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (житлової комісії) поновити ОСОБА_1 в загальній черзі на отримання житла (на квартирному обліку) в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 28.09.1994, як вдову померлого ОСОБА_2 .

Отже, як вбачається з позовної заяви, з врахуванням поданих уточнень, позивач просить поновити її право не з дати звернення до відповідача з заявою від 28.07.2023, за результатами розгляду якої позивачу відмовлено в постановці її на облік осіб, які потребують покращення житлових умов від 25.08.2023, а з 28.09.1994, тобто на умовах, яких перебував її померлий чоловік у цій черзі, хоча і стверджує, що під час розгляду справи №295/10104/20 досліджувались питання щодо правомірності виключення ОСОБА_2 з квартирного обліку, а не відмови у постановці на квартирний облік ОСОБА_1 .

З прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить відновити її право з 28.09.1994, однак позивач почала вчиняти дії на поновлення порушеного права лише з 28.07.2023, коли строк на звернення до суду вже сплинув.

З цим позовом позивач звернулась до суду 17.11.2023, що вказує на пропуск строку звернення до суду.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Вказані представником позивача у заяві про поновлення строку доводи суд вважає безпідставним та нічим не обґрунтованими.

При цьому, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, судом встановлено, що активні дії щодо постановки на облік осіб, які потребують покращення житлових умов позивач розпочала здійснювати лише з 28.07.2023, шляхом звернення до відповідача із відповідною заявою, на яку було отримано відмову датовану 25.08.2023, що свідчить про те, що отримання позивачем відмови 25.08.2023 не може бути прийнято, як доказ поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки станом на 28.07.2023 (дату звернення з заявою до відповідача) строк звернення до суду вже був пропущений.

За змістом частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено судом після відкриття провадження в даній адміністративній справі, викладені представником позивача доводи у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, судом визнаються неповажними, суд вважає, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання незаконними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін