Рішення № 117591010, 11.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 рокуСправа №160/379/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «ТЕХМАШ» (49022, місто Дніпро, вул. Сонячна Набережна, будинок 94-б, ЄДРПОУ 13437402) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «ТЕХМАШ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 №0367440408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки було виявлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ПАТ «ТЕХМАШ», однак, як зазначає представник позивача, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з абз. 1 п. п. 69.1 п. 69 якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Означене, на думку представника позивача, призвело до ухвалення необґрунтованого та протиправного податкового повідомлення-рішення, що, на думку позивача, підлягає скасуванню в повному обсязі.

09.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

31.01.2024 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що нормою підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка застосовується починаючи з 27 травня 2022 року, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303; далі - Порядок №225). Відповідач вважає, що підстави для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних відсутні.

05.02.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив податкового органу є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «ТЕХМАШ» (код ЄДРПОУ 13437402) щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість.

За результатом камеральної перевірки складено акт від 26.10.2023 року №39440/04-36-04-08/13437402, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16; пункту 203.2 статті 203; пункту 57.1 статті 57 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачена статтею 124 Кодексу.

15.11.2023 року представник ПАТ «ТЕХМАШ» подав письмові зауваження і заперечення на акт від 26.10.2023 року №39440/04-36-04-08/13437402, за вих. № 213 від 14.11.2023 року.

За результатами розгляду заперечень контролюючим органом складено лист за вих. №79839/6/04-36-04-08 від 05.12.2023 року, яким повідомлено позивача, що висновки контролюючого органу в частині зазначення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за звітні періоди за січень, лютий, березень, квітень та травень 2022 року підлягають коригуванню. Інші висновки, викладені в Акті перевірки щодо суми несвоєчасного погашення податкового боргу є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

07.12.2023 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» № 0367440408, яким застосовано до ПАТ «ТЕХМАШ» штраф у розмірі 5% у сумі 183 410,18 грн.

Відтак, правомірність винесеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість №9035172663 від 18.02.2022 (граничний термін сплати 02.03.2022), №9044266438 від 25.03.2022 (граничний термін сплати 30.03.2022), №9046965161 від 18.04.2022 (граничний термін сплати 02.05.2022), №9053578067 від 20.05.2022 (граничний термін сплати 30.05.2022), №9088207852 від 21.06.2022 (граничний термін сплати 30.06.2022), №9133888819 від 20.07.2022 (граничний термін сплати 01.08.2022).

Вказані податкові декларації з податку на додану вартість подані ПАТ «ТЕХМАШ» за періоди лютий липень 2022 року.

03.08.2022 року позивачем фактично сплачено грошові зобов`язання за вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд встановив, що позивачем не заперечується факт пропуску терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Разом з цим позивач вважає, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПК України за пропуск терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ, оскільки згідно з абз. 1 п. п. 69.1 п. 69 якого, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні

Щодо таких доводів представник позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (в редакції Закону України від 24.03.2022р. №2142-ІХ) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платники податків, які не мають можливості своєчасного виконання податкового обов`язку, повинні забезпечити виконання податкового обов`язку протягом 6 місяців після припинення або скасування правового режиму воєнного стану.

З 27.05.2022 року згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, з 27.05.2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів (слід розуміти задекларованих у цих документах у строк не пізніше 31.07.2022).

Поряд із цим, з 27.05.2022 року платники податків, які не мають можливості виконання згаданих вище обов`язків, мають письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган системи Державної податкової служби України.

Водночас, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) також було введено у дію нове правило, згідно з яким платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Так, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ, з 27.05.2022 року був відновлений перебіг строків подання звітності та строків сплати податків та зборів.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Порядок №225).

Згідно із пунктами 3, 4, 6 та 7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви в довільній формі та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження пункту 7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із заявою довільної форми щодо відсутності можливості виконання податкового обов`язку зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. Таких доказів відповідачем суду не надано.

З аналізу вищевикладеного, суд робить висновок, що позивач не скористався наданим підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 правом підтвердити неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, що вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів представник позивача.

А отже, суд зазначає, що згідно з п. 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21.

При цьому, суд зазначає, що окремі посилання позивача на неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, як обставину, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, є також необґрунтованими та безпідставними, оскільки такий довід представника позивача пов`язаний виключно із підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає певні окремі дії платника податку, що передбачені податковим законодавством, а інших доказів чи доводів, які б вказували на правомірність дій та добросовісність ПАТ «ТЕХМАШ», як платника податків, представником позивача не зазначено.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Ураховуючи наведене, суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому повністю відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Виробниче підприємство «ТЕХМАШ» (49022, місто Дніпро, вул. Сонячна Набережна, будинок 94-б, ЄДРПОУ 13437402) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський