Ухвала суду № 117587154, 12.03.2024, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/870/23

У ХВ АЛ А

12березня 2024 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити учасника справи відповідача Муніципальну інспекцію Житомирської міської ради на Житомирську міську раду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради та провідного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнка А.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Вказана заява обгрунтована тим, що Муніципальна інспекція Житомирської міської ради не має рахунків бюджетних асигнувань, з яких можна здійснити стягнення судового збору, сплаченого за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду.

В судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з`явилися. Представник Муніципальної інспекції Житомирської міської ради заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви заперечила за безпідставністю.

Судом встановлено, що 26 вересня 2023 року Романівським районним судом Житомирської області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради та провідного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнка А.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (судова справа № 290/870/23) ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову провідного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнка А.О. про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1074109316 від 24 лютого 2023 року залишено без змін.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року вищевказане судове рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Бакаєнка А.О. від 24.02.2023 серії РАП № 1074109316, а також стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Муніципальної інспекції Житомирської міської ради судовий збір у сумі 1342,00 грн.

23 листопада 2023 року Романівським районним судом Житомирської області Мельнічуку Ю.В. видано виконавчий лист.

За приписами частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четвертастатті 379 КАС України).

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Статтею 52 КАС Українизакріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270).

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Вказані правові висновки щодо правонаступництва зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виникз приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникаютьз моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір.

Якщо спір виник у відносинах, щоне пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникаютьз моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Спір у даній адміністративній справі виникміж фізичною особою ( ОСОБА_1 ) із суб`єктом владних повноважень (Муніципальною інспекцію Житомирської міської ради) щодо оскарження його рішення (постанови про накладення адміністративного стягнення).

Будь-яких подій, що відбулися із вищезазначеним суб`єктом владних повноважень, які б були підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції), матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявником не доведено фактичну неможливість виконання сторонами у цій справі судового рішення, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 295, 379 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її проголошення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя М.В. Ковальчук