Рішення № 117583252, 12.03.2024, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2024р. Справа №905/35/24

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., розглянув матеріали справи №905/35/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн», м.Дніпро,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка, Донецька область,

про стягнення заборгованості в розмірі 106 076,91грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн», звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 106 076,91грн, з яких, 68 040,00грн - сума основного боргу, 14 968,80грн пеня, 19 299,82 грн інфляційні втрати, 3 769,09грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №579/20К від 14.08.2020 разом з специфікацією №8 від 14.01.2022, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 68 040,00грн, та виникли підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Господарський суд ухвалою від 15.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/35/24; визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.01.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн».

Господарський суд ухвалою від 02.02.2024 запропонував позивачу в строк до 15.02.2024 надати суду письмові пояснення щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

13.02.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, з додатками.

Господарський суд ухвалою від 19.02.2024 запропонував відповідачу протягом 5 днів з моменту отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, з доказами відправлення копії відзиву позивачу.

На підставі приписів ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвали суду від 15.01.2024, від 02.02.2024 та від 19.02.2024 направлені до електронних кабінетів сторін, та згідно довідок, сформованої у системі Діловодство спеціалізованого суду ухвали доставлені до електронних кабінетів сторін 16.01.2024, 02.02.2024 та 19.02.2024 відповідно.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, враховуючи доставлення сторонам копій ухвал суду через сервіс електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками, сторони є такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.

29.02.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на не долучення позивачем до позовної заяви доказів надання відповідачу документів, передбачених п.6.4 договору, у зв`язку з чим, обов`язки позивача з поставки ресурсів не є виконаними та відповідач не є таким, що прострочив строк оплати поставлених ресурсів, крім того, сторони у договорі досягли згоди про зміну строку виконання зобов`язання у період дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання обов`язку за договором. У поданому відзиві відповідач також просить, у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви, відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних затрат, а за відсутності підстав зменшити розмір пені, що стягується з відповідача, посилаючись на форс-мажорні обставини. Також, відповідач просить розстрочити виконання рішення рівними платежами протягом 60 календарних днів.

04.03.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він не погоджується з викладеними у відзиві доводами з огляду на наступне: позивачем виконано зобов`язання відповідно до п.6.4 договору, в підтвердження чого долучено до відповіді на відзив відповідні документи, крім того відповідачем прийнято товар без жодних заперечень щодо переліку наданих документів; позивач не отримував повідомлення про форс-мажорні обставини №04-5/18/1729 від 15.03.2022, докази направлення не містять даних необхідних для ідентифікації отримувача та листа, відповідачем не підтверджено настання форс-мажорних відповідно до умов договору, не надано сертифікату ТТП. Позивач також повідомляє суд про відсутність заперечень в частині розстрочення виконання рішення суду строком на 60 календарних днів.

Таким чином, суд враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн», судом встановлено наступне.

Відповідач в поданому клопотанні просить позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» залишити без розгляду, посилаючись на те, що спір не підсудний Господарському суду Донецької області, оскільки п.9.2 договору містить третейське застереження, відповідно до якого спори, майнові вимоги, які не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при асоціації «Регіональна правова група» (у відповідності з регламентом зазначеного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами у строки, що зазначені в рішенні суду.

В наданих письмових поясненнях позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної без розгляду, зазначаючи, що додатковою угодою №2 від 17.08.2021 було внесено зміни до п.9.2 договору поставки №579/20К від 14.08.2020, та домовлено між сторонами, що усі спори між ними будуть вирішуватись відповідно до норм матеріального та процесуального права України в господарських судах України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Пунктами 9.1, 9.2, 9.3 укладеного між сторонами договору№579/20К від 14.08.2020 передбачено, що спори та розбіжності, що виникають, у зв`язку з цим договором або які стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть вирішуватись шляхом переговорів. Якщо спори та розбіжності, зазначені в п.9.1 цього договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до матеріального права України наступним чином, зокрема, спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ станом дату виникнення вимоги) за основною сумою зобов`язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту зазначеного суду), рішення якого є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами у строки, зазначені в рішенні суду. Закінчення строку дії цього договору не є підставою для припинення викладеної в цьому договорі згоди сторін стосовно порядку вирішення спорів.

Всі зміни та доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною та дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (п.10.8 договору).

17.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №579/20К від 14.08.2020, в якій сторони виклали розділ 9 договору новій редакції, а саме сторони визначили, що спори і розбіжності, які виникли у зв`язку з укладенням цього договору, його виконанням, розірванням, порушенням, недійсністю, вирішуються відповідно до норм матеріального і процесуального права України в господарський судах України. Вказана угода підписана представниками сторін, які підписали договір №579/20К від 14.08.2020 та скріплена печатками.

Виходячи із зазначеного, сторони внесли зміни до розділу 9 договору №579/20К від 14.08.2020 шляхом укладення додаткової угоди, тим самим змінивши попередню домовленість, викладену у договорі, про розгляд спорів та розбіжностей у третейському суді, у зв`язку з чим справа підсудна Господарському суду Донецької області.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн».

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 між Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Декор» (нині - ТОВ «Партнер Юкрейн», постачальник, позивач) укладено договір №579/20К (на придбання сировинних, топливо-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити ресурси (далі - ресурси) на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.4 договору, постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкомермс» в редакції 2010 року. Строк поставки ресурсів зазначається в специфікаціях. У випадку поставки ресурсів відповідно до графіку - графік оформлюється в якості додатку до цього контракту та є його невід`ємною частиною. Право власності на ресурси та ризик випадкового знищення чи пошкодження ресурсів переходить від постачальника до покупця з дати поставки ресурсів.

Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначаються, згідно з умовами поставки, зазначеними у специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з поставкою ресурсів (п.4.1 договору). Загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно долучених до нього специфікацій (п.4.3 договору).

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі. Оплата за поставлені ресурси буде здійснюватись на підставі рахунку за фактично поставлені ресурси та видаткових накладних протягом строку, зазначеного в специфікації, який розраховується з моменту виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси. Датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно з п.п.7.1, 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.08.2022 року. Дія цього договору розповсюджується на відносини, які виникли з 01.08.2020 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе обов`язків (в тому числі гарантійних) за цим договором (п.10.5 договору).

Додатковою угодою №2 від 17.08.2021 до договору поставки №579/20К від 14.08.2020 сторони внесли зміни до п.11 договору та виклали реквізити постачальника у новій редакції, а також прийняли розділ 9 у новій редакції.

З специфікації №8 від 14.01.2022, яка є додатком до договору вбачається, що сторони погодили поставку маски медичної типу 1, матеріал 21.20.244000.00058, у кількості 126 000 шт, загальною вартістю 68 040,00грн, ресурси поставляються автомобільним транспортом, на умовах поставки СРТ склад ТК м.Авдіївка, строк поставки протягом 10 календарних днів з дати направлення покупцем письмової заявки, строк оплати поставлених ресурсів відстрочення платежу 45 календарних днів, датою поставки вважається дата видаткової накладної.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату №68 від 20.01.2022 на суму 68 040,00грн.

Згідно з видатковою накладною №91 від 20.01.2022 постачальником поставлено, а представником покупця, згідно довіреності №98137/2341 від 19.01.2022, прийнято обумовлений специфікацією ресурс на суму 68 040,00грн.

З протоколу №1805 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальності «Партнер Декор» ЄДРПОУ 41629320 від 18.05.2022 вбачається, що учасники товариства вирішили змінити найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальності «Партнер Юкрейн» та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «Партнер Юкрейн» звернулось до ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» з претензією вих.№02/11-1 від 02.11.2023, в якій вимагало негайно з моменту отримання даної претензії здійснити погашення суми заборгованості в розмірі 68 040,00грн та штрафні санкції на загальну суму 34 414,58грн, в іншому випадку товариство звернеться до суду за захистом власних порушених прав із покладенням на ТОВ «АКХЗ» суми сплаченого судового збору, витрат на правову допомогу, а також штрафних санкцій на дату винесення рішення суду. Вказана претензія направлена на офіційну електронну адресу покупця 02.11.2023.

Невиконання відповідачем умов договору №579/20К від 14.08.2020 в частині оплати поставленого ресурсу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 68 040,00грн стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із поставкою. За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до видаткової накладної №91 від 20.01.2022, позивачем поставлено товар на суму 68 040,00грн у визначені специфікацією строки.

Відповідач у поданому відзиві зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів надання відповідачу документів, передбачених п.6.4 договору, у зв`язку з чим, обов`язки позивача з поставки ресурсів не є виконаними та відповідач не є таким, що прострочив строк оплати поставлених ресурсів.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів: рахунок на оплату ресурсів; транспортні або супровідні документи; пакувальні документи (за наявності); сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках); акт приймання-передачі ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений збоку постачальника, у випадках поставки на умовах DAP, DAT, DDP відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкомермс» в редакції 2010 року. Постачальник зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, з використанням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої постачальником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну на всю суму виниклих у постачальника податкових зобов`язань по ПДВ з дотриманням строків, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем виникнення податкових зобов`язань по ПДВ; розрахунку коригування до податкової накладної на всю суму збільшення компенсації вартості ресурсів з дотриманням строків, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем зазначеного збільшення суми компенсації вартості. Зобов`язання постачальника по постачанню ресурсів не вважаються виконаними до надання документів, зазначених в п.6.4 цього договору.

Отже, документи, зазначені в п.6.4 договору, які мають бути надані покупцю, згідно з умовам договору, надаються до початку приймання ресурсів.

Тобто виходячи із зазначеного, прийняття поставленого ресурсу здійснюється безпосередньо після отримання покупцем всіх документів, передбачених умовами договору.

Як вбачається, з видаткової накладної №91 від 20.01.2022 представником покупця, згідно довіреності №98137/2341 від 19.01.2022, прийнято ресурс, про що свідчить підпис та печатка підприємства покупця. Вказане також не заперечується, представником відповідача у поданому відзиві.

Крім того, з п 6.4 вбачається, що у випадку, якщо порушення постачальником вимог чинного законодавства чи цього договору, вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов`язаних з виконанням договору, покупець втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю всі пов`язані з таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту направлення відповідного повідомлення покупцем або в інші строки, узгоджені сторонами.

Будь-яких повідомлень та листів щодо можливих збитків завданих позивачем, з вказаних підстав, не долучено відповідачем до матеріалів справи.

Вказане свідчить про відсутність будь-яких заперечень покупця щодо товару та документів, які були надані постачальником, а також щодо реєстрації податкової накладної.

Суд зауважує, що після прийняття ресурсу у відповідача виник обов`язок щодо його оплати, тому посилання на ненадання позивачем відповідних документів суду, в умовах його прийняття масок, без будь-яких зауважень, є безпідставним. До того ж, відповідні документи долучені позивачем до відповіді на відзив.

Відповідач також посилається на те, що сторони у договорі досягли згоди про зміну строку виконання зобов`язання у період дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання обов`язку за договором В підтвердження викладеного відповідачем долучено до відзиву повідомлення від 15.03.2022 №04-5/18/1729 про настання форс-мажорних обставин за договірними зобов`язаннями.

Розділом 8 договору сторони визначили , що при настанні виняткових погодних умов та стихійних явищ природного характеру (землетрусів, повеней, ураганів, торнадо, буреломів, снігових заметів, ожеледиці, граду, руйнування внаслідок блискавки, замерзання, замерзання моря, протоків, портів, перевалів, пожеж, посухи, просідання чи зміщення грунту і т.д), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне чи радіаційне забруднення територій і т.д.), обставин соціального, політичного чи міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт, або реальна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, воєнні дії, оголошена чи не оголошена війна, дії громадського ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безладдя, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадянські демонстрації та хвилювання, протиправні дії третіх осіб, триваючі перерви в роботі громадського транспорту, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських портів, заборони (обмеження) експорта/імпорта, інші, в т.ч. міжнародні, санкції, рішення, акти чи дії органів державної влади чи місцевого самоврядування і т.д.), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотніми, нездоланними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повному обсязі виконання обов`язків за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим, внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком обов`язків, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин) пропорційно часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, строк виконання всіх зобов`язань за цим договором збільшується пропорційно часу протягом якого будуть існувати такі обставини. Після закінчення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором з урахуванням пропорційності продовження їх виконання на період дії форс-мажорних обставин (п.8.1). Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана без необгрунтованих затримок повідомити в письмовій формі іншу сторону про їх настання чи припинення. Факти, викладені в повідомлені про настання форс-мажорних обставин підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні (п.8.2). У випадку, якщо форс-мажорні обставини тривають більше шістдесяти календарних днів, сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання договору (п.8.3). Настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання (п.8.4).

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернувся до ТОВ «Партнер Декор» з повідомленням від 15.03.2022 №04-5/18/1729 про настання форс-мажорних обставин за договірними зобов`язаннями, в якому зазначило про неможливість виконувати своєчасно зобов`язання за договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану, посилаючись на лист ТТП України від 28.02.2022 №2024 /02.0-.7.1.

При цьому, в підтвердження направлення вказаного повідомлення долучено документ, який містить відомості про відправника, дату, кому направлено, тему та вкладення, при цьому адреса електронної пошти на яку здійснено таке відправлення відсутня, також отримувачем визначено особу «Андрей Медуха (Andrei Medukha)», а копія направлена особам - « ОСОБА_1 , ОСОБА_2 », при цьому доказів в підтвердження належності вказаних осіб до позивача матеріали справи не місять, що ставить під сумнів направлення відповідного повідомлення саме позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

За умовами п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Контекстний зміст ст.14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, яки стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

Матеріали справи не містять сертифікат про форс-мажорні обставини, наявність якого, за умовами договору звільняє від відповідальної сторону за невиконання або неналежне виконання договору та є підставою для продовження строку виконання зобов`язання.

Стосовно листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який є посилання в повідомлені, суд зауважує, що лист не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв`язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Суд не може погодитися з позицією відповідача про те, що зазначений лист засвідчує залежність виконання ним грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії про, яке йдеться в листі ТТП.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України та бойові дії не можуть бути беззаперечними доказами наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії та ніяким чином не спростовують наявність або відсутність коштів на рахунках відповідача, необхідних для виконання обов`язку з оплати наданих послуг.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено вплив форс-мажорних обставин (військової агресії) на можливість здійснення оплати за договором та на можливість виконання обов`язку зі сплати поставленого ресурсу у встановлені строки, у відповідності до умов укладеного договору, у зв`язку з чим підстави для звільнення від відповідальності та продовження строку виконання зобов`язань до закінчення форс-мажорних обставин відсутні.

Відповідно до умов договору та специфікації строк оплати поставлених ресурсів - відстрочення платежу 45 календарних днів, з дати поставки ресурсу, якою вважається дата видаткової накладної.

Отже, кінцевим днем оплати поставленого товару, виходячи з того, що поставка здійснена 20.01.2022 є 06.03.2022.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати поставленого товару.

Виходячи з зазначеного, всупереч умовам договору, відповідач взятих на себе обов`язків не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив, у зв`язку з чим сума заборгованості в розмірі 68 040,00грн підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем також нараховано 3% річних в сумі 3769,09грн за період з 07.03.2022 по 09.01.2024 та інфляційні збитки в сумі 19 299,82грн за період з березня 2022 по листопад 2023.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач посилається на звільнення від відповідальності за виконання зобов`язання з огляду на форс-мажорні обставини.

Як встановлено судом, відповідачем не доведено впливу форс-мажорних обставин (військової агресії) на можливість здійснення оплати за договором та на можливість виконання обов`язку зі сплати поставленого ресурсу у встановлені строки, у зв`язку з чим підстави для звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання відсутні.

Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 3769,09грн за період з 07.03.2022 по 09.01.2024 судом встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3769,09грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 19 299,82грн за період з березня 2022 по листопад 2023 судом встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача складає 19 299,82грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 14 968,80грн за період з 07.03.2022 по 07.09.2023.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді.

Відповідач просить зменшити розмір пені, посилаючись на те, що форс-мажорні обставини, спричинені бойовими діями на території м.Авдіївка, а також поступове і тотальне знищення виробничих потужностей ПРАТ «АКХЗ» є винятковими обставинами.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, необхідно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» є місто Авдіївка Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Авдіївська міська територіальна громада є територією активних бойових дій з 24.02.2022. Зобов`язання з оплати ресурсу вважається простроченим з 07.03.2022, тобто в період активних бойових дій на території місцезнаходження відповідача.

Суд враховує, що метою штрафних санкцій в першу чергу є стимулювання боржника до виконання своїх обов`язків за договором, при цьому розмір таких санкцій не є джерелом збагачення кредитора. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. В умовах воєнного стану неустойка не може становити непомірний тягар для осіб, місце розташування яких та місце ведення їх бізнесу є окуповані території або території, які знаходяться в зоні бойових дій. Суд, в даному випадку, вважає несправедливим отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій заявлених до стягнення позивачем до 2000,00грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 106 076,91грн, з яких, 68 040,00грн - сума основного боргу, 2000,00грн пеня, 19 299,82 грн інфляційні втрати, 3 769,09грн 3% річних задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у справі №905/35/24 рівними платежами протягом 60 календарних днів посилаючись на форс-мажорні обставини, а саме: окупація м. Авдіївка, в т.ч. території підприємства ПРАТ «АКХЗ», знищення виробничих та адміністративних потужностей ПРАТ "АКХЗ", звільнення та загибель багатьох працівників підприємства, важкий фінансовий стан.

Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Пунктом 3 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Враховуючі те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення, та враховуючи загальновідомий стан, в якому наразі опинився відповідач (окупація м. Авдіївка, захоплення та знищення його потужностей), суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для розстрочення судового рішення у справі, у зв`язку з чим відмовляє в частині вказаного клопотання, викладеного у відзиві.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 106 076,91грн, з яких, 68 040,00грн - сума основного боргу, 14 968,80грн пеня, 19 299,82 грн інфляційні втрати, 3 769,09грн 3% річних - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд.1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Юкрейн» (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Будівельників, буд.34, код ЄДРПОУ 41629320) основну заборгованість за договором №579/20К від 14.08.2020 в сумі 68 040,00грн, пеню в сумі 2000,00грн, інфляційні втрати в сумі 19 299,82грн та 3% річних в сумі 3769,09грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2126,24грн.

3.В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4.Разтрочити виконання рішення про стягнення основної заборгованість за договором №579/20К від 14.08.2020 в сумі 68 040,00грн, пені в сумі 2000,00грн, інфляційних витрат в сумі 19 299,82грн та 3% річних в сумі 3769,09грн, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 2126,24грн строком на 60 календарних днів з оплатою рівними платежами протягом зазначеного строку.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Рішення прийнято, складено та підписано у нарадчій кімнаті.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).