Ухвала суду № 117577596, 08.03.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.03.2024 Справа №642/1022/24

Провадження 1-кс/642/874/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня2024року

м. Харків

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020001576 від 03.08.2023у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нагірне Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: Дар?ю,2015року народження, та ОСОБА_7 ,2020року народження, батьків похилого віку: ОСОБА_8 ,1958року народження, ОСОБА_9 ,1956року народження, з вищою освітою, який раніше судимий вироком Чугуївського міського суду Харківської областівід 18.04.2017за ст.69, ч.2 ст.367 КК України до покарання у вигляді штрафу, працює на посаді начальника Слобожанського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

08 березня2024року до Ленінського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020001576 від 03.08.2023у відношенні ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР у м.Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62023170020001576 від 03.08.2023за ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 07.12.2022№604-О/вс, призначений на посаду начальника Слобожанського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Харківській області.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_5 є особою, яка постійно здійснює функцію представника влади, тобто є службовою особою.

ОСОБА_5 , обіймаючи начальника Слобожанського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління державної податкової служби у Харківській області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час вступив у злочинну змову з головним державним інспектором відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління державної податкової служби у Харківській області ОСОБА_10 та заступником начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_11 , для систематичного вчинення кримінальних правопорушень, пов?язаних з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди, з використанням службового становища, від суб?єктів господарювання, що мають податковий борг (тобо суму узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом), за нестворення перешкод для роботи підприємства шляхом невиконання покладених на органи ДІС відповідних повноважень, зокрема ненакладення арешту на майно підприємства і неблокування банківських рахунків суб?єкта господарювання.

Так, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , 27.04.2023о 16.30 зателефонував громадянину ОСОБА_12 - директору ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» (код ЄДРПОУ 02648538), яке знаходиться за адресою:Харківська область, Харківській район, с. Рай-Оленівка, вул. Рай-Оленівська, 1а, що мало податковий борг, та повідомив останньому, що їм необхідно зустрітися та з?ясувати питання щодо погашення податкового боргу.

Далі, 03.05.2023о 10.00 ОСОБА_5 діючи за попередньою змовоюз групою осіб з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 також телефонував директору ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» ОСОБА_12 з цього ж самого питання та домовлявся про зустріч.

Після цього, 14.05.2023 ОСОБА_10 , попередньо узгодивши дату, час та місце з директором ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» ОСОБА_12 , біля будинку № 174 по вулиці Клочківській у м. Харкові зустрівся з останнім, де, продовжуючи свої злочинні дії, діючи зі згоди та з відома ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , відповідно до відведеної йому ролі, створив умови для надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від керівництва зазначеного суб?єкта підприємницької діяльності за нестворення штучних перешкод для роботи підприємства та ненакладення арешту на майно і неблокування банківських рахунків зазначеного підприємства.

Так, ОСОБА_10 , діючи з єдиним злочинним умислом, повідомив директору ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» ОСОБА_12 , що підприємство має податкову заборгованість, у зв?язку з чим усе майно підприємства буде описано та передано примусово на реалізацію.

В свою чергу, ОСОБА_12 сприйняв умови, висловлені ОСОБА_10 , як реальну загрозу подальшому існуванню підприємства, про що повідомив ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_10 , створюючи умови для надання йому та іншим співучасникам злочину неправомірної вигоди, пояснив, що вони будуть здійснювати опис нерухомого майна підприємства, тобто погрожував несприятливими наслідками для діяльності ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка», тим самим вимагаючи неправомірну вигоду від ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_12 відповів, що не зможе допустити настання для діяльності підприємства негативних наслідків, ОСОБА_10 , який діяв зі згоди та з відома ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , відповідно до відведеної йому ролі, повідомив ОСОБА_12 , що він готовий «допомогти» у вирішенні цього питання, і вони, маючи на увазі службових осіб ДПС, з майном підприємства робити нічого не будуть, але за умови надання їм грошових коштів, тобто неправомірної вигоди.

ОСОБА_10 , переслідуючи мету приховування злочинної діяльності з вимагання та одержання неправомірної вигоди від викриття правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_12 , що передані ним гроші будуть оформлені як «благодійність» та допомога

Збройним Силам України.

У подальшому, ОСОБА_10 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн, в іншому разі ним та його співучасниками будуть створені додаткові перешкоди у веденні підприємницької діяльності ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» У вигляді вжиття заходів стосовно майна вказаного підприємства. Тим самим, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою, з відома та за згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , вимагав надання неправомірної вигоди та створив такі умови, за яких ОСОБА_12 був вимушений погодитися на його пропозицію, запобігаючи настанню несприятливих наслідків для фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка».

Після цього, у період з середини травня2023року по 21.06.2023 ОСОБА_10 та ОСОБА_5 систематично телефонували ОСОБА_12 та наполегливо пропонували зустрітися та вирішити з ними питання щодо передачі їх грошових коштів, тобто неправомірної вигоди.

В свою чергу, ОСОБА_12 розумів, що у разі невиконання вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які є службовими особами державної податкової служби, останніми будуть створені перешкоди фінансово-господарської діяльності для ведення підприємства.

Тим самим, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , з відома та згоди ОСОБА_11 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди неминуче призведе до порушення законних прав та інтересів підприємства ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка», тобто створили умови, за яких ОСОБА_12 був вимушений погодитися на їхню вимогу.

21.06.2023 ОСОБА_12 , виконуючи вимоги останніх, погодився на зустріч з ними, про що повідомив ОСОБА_5 . Того ж дня, ОСОБА_5 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, надав вказівку ОСОБА_10 зустрітися з ОСОБА_12 .

В свою чергу, ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , діючи зі згоди та відома ОСОБА_11 , зателефонував ОСОБА_12 та домовився з ним про зустріч біля супер-маркету «Восторг», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 134-б.

У подальшому, ОСОБА_12 , знаходячись за вищевказаною адресою, був вимушений надати ОСОБА_10 частину грошових коштів у сумі 30 000 грн, які раніше вимагав ОСОБА_10 , у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Того ж дня, 21.06.2023о 14.40 ОСОБА_5 , знаходячись у своєму робочому кабінеті №1.17 у приміщенні управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Харківській області, яке розташоване за адресою: м. Харків, провулок Академіка Підгорного, 3, розподілив між співучасниками злочину у заздалегідь визначених частинах одержані в якості неправомірної вигоди від представника ПрАТ «Санаторій Рай-Оленівка» ОСОБА_12 грошові кошти.

ОСОБА_12 , усвідомивши протиправність наведених вище дій та вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , з метою викриття та припинення злочинної діяльності вказаних осіб, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Крім того, 03.05.2023, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи повторно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , за згодою та з відома останнього прибули до ТОВ АФ «Жнива» (код ЄДРПОУ 33561394), яке знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Яковлівка, вул. Зоріна, 49, що мало податковий борг, де створили умови для надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від керівництва зазначеного суб?єкта підприємницької діяльності за нестворення штучних перешкод для роботи підприємства та ненакладення арешту на майно і неблокування банківських рахунків зазначеного підприємства.

Знаходячись на вказаному підприємстві, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи з єдиним злочинним умислом, з відома та згоди ОСОБА_10 , повідомили головному бухгалтеру ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_13 , що підприємство має податкову заборгованість, у зв?язку з чим усе майно підприємства буде описано та передано примусово на реалізацію, після чого надали ОСОБА_14 рішення на опис майна в податкову заставу та попросили останню надати їм баланс підприємства і підготувати перелік майна для складання опису.

Ознайомившись із балансом підприємства, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 вибрали для опису майно - навантажувач «МАНІТУ» та повідомили ОСОБА_13 , що вони зроблять акт та повідомлять, коли вона повинна прибути та його підписати.

Далі, 24.05.2023о 17.00 ОСОБА_10 , діючи повторно, відповідно до відведеної йому ролі, зі згоди та відома ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , зателефонував головному бухгалтеру ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_13 та домовився про зустріч з останньою нібито для підписання акту опису майна в податкову заставу.

Того ж дня, 24.05.2023о 17.20 біля супер-маркету «Класс», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 136/8 ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_14 та повідомив, що він працює в податковій службі разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які приїжджали на підприємство раніше.

Після цього, ОСОБА_10 , діючи за згодою та з відома інших співучасників злочину - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , створюючи умови для надання їм неправомірної вигоди, надав ОСОБА_14 на підпис акт опису майна в податкову заставу, тобто погрожував несприятливими наслідками для діяльності ТОВ АФ «Жнива» внаслідок опису майна цього підприємства в податкову заставу.

Коли ОСОБА_14 підписала зазначений акт, ОСОБА_10 , який діяв зі згоди та з відома ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , відповідно до відведеної йому ролі, повідомив, що цей акт нікуди «не піде», з майном підприємства робити нічого не будуть, але за умови надання їм грошових коштів. Також, ОСОБА_10 , переслідуючи мету приховування злочинної діяльності з вимагання та одержання неправомірної вигоди від викриття правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_14 , що передані нею гроші будуть оформлені як «бєсхоз».

Того ж дня, ОСОБА_10 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , з єдиним злочинним умислом, направленим на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, висунув вимогу ОСОБА_14 надати неправомірну вигоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн, в іншому разі ним та його співучасниками в силу наданих їм як працівникам державної податкової служби повноважень будуть створені додаткові перешкоди у веденні підприємницької діяльності ТОВ АФ «Жнива» у вигляді вжиття заходів стосовно майна вказаного підприємства.

Тим самим, ОСОБА_10 , діючи з відома та за згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , вимагав надання неправомірної вигоди та створив такі умови, за яких ОСОБА_14 була вимушена погодитися на його пропозицію, запобігаючи настанню несприятливих наслідків для фінансово-господарської діяльності ТОВ АФ «Жнива» через дії службових осіб державної податкової служби.

25.05.2023про вказану розмову ОСОБА_14 повідомила директору підприємства ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_15 . Після цього, упродовж 25.05.2023 ОСОБА_10 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, зі згоди та з відома інших співучасників, систематично телефонував ОСОБА_14 та наполегливо питав про хід вирішення вищезазначеного питання.

Тим самим, ОСОБА_10 , з відома та згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди неминуче призвела б до порушення законних прав та інтересів підприємства ТОВ АФ «Жнива», тобто створили умови, за яких посадові особи вказаного підприємства були вимушені погодитися на його вимогу.

26.05.2023директор ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_15 попросив ОСОБА_14 запитати у податківців номер банківської картки, на яку можна перерахувати грошові кошти, які вимагали останні.

26.05.2023о 11.09 у месенджері «Телеграм» ОСОБА_10 повідомив реквізити підконтрольної йому банківської картки, на яку посадовим особам ТОВ АФ «Жнива» необхідно було перерахувати грошові кошти, які вимагали службові особи державної податкової служби.

26.05.2023директор ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_15 , сприймаючи дії та вимоги ОСОБА_10 як реальну загрозу діяльності вказаного підприємства, був вимушений перерахувати частину грошових коштів, обумовлених ОСОБА_10 за вищевказаних обставин раніше в розмірі 20 000 грн, в сумі 10 000 (десять тисяч) грн на банківську карту, реквізити якої були надані останнім.

26.05.2023 ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13 про надходження грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн на підконтрольну йому банківську карту, запитавши при цьому, чому директор не перерахував більшу суму.

В подальшому, 14.07.2023о 13.30 ОСОБА_5 , знаходячись у своєму робочому кабінеті № 1.17 у приміщенні управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Харківській області, яке розташоване за адресою: м. Харків, провулок Академіка Підгорного, 3, діючи відповідно до відведеної йому ролі, зі згоди та відома ОСОБА_11 , надав вказівку ОСОБА_10 зателефонувати головному бухгалтеру ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_13 та повідомити їй про необхідність передачі їм останньої частини грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, яку вони вимагали раніше.

У подальшому, ОСОБА_10 , у період з 14.07.2023по 19.07.2023, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , з єдиним злочинним умислом, направленим на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, висунув вимогу ОСОБА_14 надати їм останню частину неправомірну вигоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн, в іншому разі ним та його співучасниками як службовими особами державної податкової служби будуть створені додаткові перешкоди у веденні підприємницької діяльності ТОВ АФ «Жнива» у вигляді вжиття стосовно майна вказаного підприємства відповідних заходів до погашення податкового боргу.

Тим самим, ОСОБА_10 , діючи з відома та за згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , вимагав надання їм останньої частини неправомірної вигоди та створив такі умови, за яких ОСОБА_14 була вимушена погодитися на його пропозицію, запобігаючи настанню несприятливих наслідків для фінансово-господарської діяльності ТОВ АФ «Жнива».

19.07.2023головний бухгалтер ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_14 повідомила директору вказаного підприємства ОСОБА_15 про вимагання останньої частини неправомірної вигоди з боку службових осіб ДПС та про те, що у разі ненадання грошових коштів, останні погрожують почати реалізацію описаного майна підприємства.

На це директор ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_15 , сприймаючи дії та вимоги ОСОБА_10 як реальну загрозу діяльності підприємства, надав головному бухгалтеру ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) грн для подальшої передачі службовим особам державної податкової служби.

В подальшому, 20.07.2023о 17.20 головний бухгалтер ТОВ АФ «Жнива» ОСОБА_14 , у заздалегідь обумовлені дату, час та місці, а саме: біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою: м. Харків, проспект Байрона (до цього - проспект Героїв Сталінграду), 136/8, зустрілась із ОСОБА_10 та передала останньому грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Усі вказані вище грошові кошти були в подальшому розподілені між співучасниками злочину в заздалегідь обумовлених частинах.

Водночас, ОСОБА_14 , усвідомивши протиправність наведених вище дій та вимог ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою викриття та припинення злочинної діяльності вказаних осіб, звернулась до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Крім того, встановлено, що на початку травня2023року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , за згодою та з відома останнього прибули до ТОВ «Інститут Харківпроект» (код ЄДРПОУ 02497996), яке знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Науки, 33, що мало податковий борг, де створили умови для надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів від керівництва зазначеного суб?єкта підприємницької діяльності за нестворення штучних перешкод для роботи підприємства та ненакладення арешту на майно і неблокування банківських рахунків зазначеного підприємства.

Так, ОСОБА_5 , на початку травня2023року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, діючи з єдиним злочинним умислом, повідомив голові наглядової ради ТОВ «Інститут Харківпроект» ОСОБА_17 , що вказане підприємство має податкову заборгованість, у зв?язку з чим усе майно підприємства буде описано та передано примусово на реалізацію, та попросив ОСОБА_17 надати їм фінансовий звіт за2021рік і підготувати перелік майна для складання опису. В подальшому, ОСОБА_5 того ж дня повідомив ОСОБА_17 номер свого телефону для зв?язку, а саме: НОМЕР_1 .

Проаналізувавши фінансовий звіт підприємства, ОСОБА_17 прийшов до висновку, що здійснювати опис майна підприємства недоцільно, так як воно має низьку амортизаційну вартість, про що він одразу 10.05.2023о 13.23 телефоном повідомив ОСОБА_5 , на що останній, діючи за згодою та з відома інших співучасників злочину - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , створюючи умови для надання їм неправомірної вигоди, пояснив, що вони будуть здійснювати опис нерухомого майна підприємства. тобто почав погрожувати несприятливими наслідками для діяльності ТОВ «інститут Харківпроект», тим самим вимагаючи неправомірну вигоду від ОСОБА_17 . Коли ОСОБА_17 відповів, що не зможе цього допустити, ОСОБА_5 йому повідомив, що він приїде на підприємство для подальшої розмови та з?ясування питання.

Наступної доби, 11.05.2023о 10.45 ОСОБА_5 , подовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу групи осіб з вимагання та одержання неправомірної вигоди, прибув за адресою; м. Харків, проспект Науки, 9, тобто за адресою місцезнаходження ТОВ «Інститут Харківпроект», де зустрівся з ОСОБА_17 , який повідомив, що буде усіма законними засобами боротися за майно підприємства та підприємство погасить податковий борг, як тільки з ними розрахується контрагент. Вислухавши ОСОБА_17 , ОСОБА_5 повідомив, що він готовий «допомогти» у вирішенні цього питання, і вони, маючи на увазі службових осіб державної податкової служби, з майном підприємства робити нічого не будуть, але за умови надання їм грошей, які можливо перерахувати у безготівковій формі.

Також, ОСОБА_5 , переслідуючи мету приховування злочинної діяльності з вимагання та одержання неправомірної вигоди від викриття правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_17 , що передані ним гроші будуть оформлені як «благодійність».

У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з единим злочинним умислом, направленим на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, знов висунув вимогу ОСОБА_17 надати неправомірну вигоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн, в іншому разі ним та його співучасниками будуть створені додаткові перешкоди у веденні підприємницької діяльності ТОВ «Інститут Харківпроект» у вигляді вжиття заходів стосовно майна вказаного підприємства через наявний податковий борг.

Тим самим, ОСОБА_5 , діючи з відома та за згодою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вимагав надання неправомірної вигоди та створив такі умови, за яких ОСОБА_17 був вимушений погодитися на його пропозицію, запобігаючи настанню несприятливих наслідків для фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інститут Харківпроект».

Після цього ОСОБА_17 запевнив ОСОБА_5 в тому, що погасити податковий борг підприємство зможе у червні2023року, на що останній повідомив, що у разі передачі їм ( ОСОБА_5 та його співучасникам) грошових коштів, які вони вимагають, підприємство зможе взагалі не погашати податковий борг.

Далі, 22.06.2023о 12.09 ОСОБА_5 , попередньо узгодивши дату, час та місце зустрічі з головою наглядової ради ТОВ «Інститут Харківпроект» ОСОБА_18 , прибув до торгівельного центу «Ave Plaza», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 10, на зустріч, де останній повідомив, що сплатити податковий борг у червні2023року ТОВ «Інститут Харківпроект» не має можливості. На це ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, зі згоди та відома ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , продовжуючи злочинні дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_17 про те, що сплачувати податковий борг не обов?язково, натомість головне передати йому та співучасникам злочину грошові кошти в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн та наполягав на наданні вказаної суми грошових коштів, інакше, як розумів ОСОБА_17 , службовими особами державної податкової служби будуть створені перешкоди для ведення фінансово - господарської діяльності підприємства. Тим самим, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди неминуче призведе до порушення законних прав та інтересів підприємства ТОВ «Інститут Харківпроект», тобто створили умови, за яких ОСОБА_17 був вимушений погодитися на їхню вимогу. Після цього ОСОБА_17 попрохав ОСОБА_5 надати підставу для здійснення цього платежу, на що останній повідомив, що приїде інша особа, з якою вони з?ясують це питання.

Надалі ОСОБА_11 , діючи відповідно до відведеної йому як співучаснику злочину ролі, з метою приховування злочинної діяльності з вимагання та одержання неправомірної вигоди шляхом штучного надання їй вигляду благодійної допомоги, 22.06.2023о 12.50 надав ОСОБА_19 електронну копію листа № 911/1 від 23.12.2022, відповідно до якого ОСОБА_17 повинен перерахувати грошові кошти, які вимагали останні.

22.06.2023близько 13:06 год. ОСОБА_10 , діючи повторно та відповідно до відведеної йому як співучаснику злочину ролі, знаходячись на своєму робочому місці, у кабінеті №1.17, розташованому в управлінні по роботі з податковим боргом Головного управління державної податкової служби у Харківській області за адресою: м. Харків, провулок Академіка Підгорного, 3, роздрукував наданий йому ОСОБА_5 лист з платіжними реквізитами для подальшої його передачі голові наглядової ради ТОВ «Інститут Харківпроект» ОСОБА_17 , для перерахування коштів, які вимагали останні.

Того ж дня, 22.06.2023о 13.40 ОСОБА_10 прибув до приміщення ТОВ «Інститут Харківпроект», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Науки, 38, де, діючи відповідно до відведеної йому ролі співучасника злочину, особисто передав ОСОБА_17 копію вказаного вище листа №911/1 від 23.12.2022, для перерахування на вказаний у листі рахунок грошових коштів, які вимагали останні. При цьому ОСОБА_10 , діючи з відома та за згодою інших співучасників злочину - ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , повідомив ОСОБА_17 , що він повинен надати вже 35 000 (тридцять п?ять тисяч) грн, не повідомивши про причину збільшення раніше обумовленої суми неправомірно вигоди на 5 000 грн.

Наступного дня, 23.06.2023голова наглядової ради ТОВ «Інститут Харківпроект» ОСОБА_17 , сприймаючи дії та вимоги вищевказаних осіб як реальну загрозу діяльності та самому існуванню вказаного підприємства, був вимушений надати вказівку бухгалтеру про перерахування грошових коштів в сумі 35 000 (тридцять п?ять тисяч) грн з рахунку підприємства на розрахунковий рахунок, зазначений у листі №911/1 від 23.12.2022, який йому передав ОСОБА_10 , після чого вказаний платіж було проведено.

В подальшому, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час та за невстановлених слідством обставин, одержані в якості неправомірної вигоди від ТОВ «Інститут Харківпроект» грошові кошти були розподілені між співучасниками злочину в заздалегідь обумовлених частинах.

Водночас, ОСОБА_17 , усвідомивши протиправність наведених вище дій та вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою викриття та припинення злочинної діяльності вказаних осіб, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

07.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди та вчинення вказаних дій повторно.

Прокурор вказує, що наявність обґрунтованої підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 01.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 13.12.2023, протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_20 від 01.12.2023, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 05.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 15.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.02.2024, протоколами проведення ОРЗ, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Також прокурор зазначає, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінального провадженні, перешкоджати кримінального провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість ризиків, не доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення, просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого або визначити мінімальний розмір застави, так як підозрюваний має на утриманні двох неповнолітніх дітей: Дар?ю,2015року народження, та ОСОБА_7 ,2020року народження, батьків похилого віку: ОСОБА_8 ,1958року народження, ОСОБА_9 ,1966року народження, є єдиним годувальником в родині.

Суд, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Другим СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР у м.Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62023170020001576 від 03.08.2023за ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 364 КК України.

07.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав. Його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджується також зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 01.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 13.12.2023, протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_20 від 01.12.2023, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 05.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 15.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23.02.2024, протоколами проведення ОРЗ,іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

За змістом ст.ст.131-132КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінального провадженні, перешкоджати кримінального провадженню іншим чином.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, судом враховані дані щодо особи підозрюваного, який мешкає на території м.Харкова, але не має у власності нерухомого майна та транспортних засобів, а тому розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування в інших областях України, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , обіймаючи зазначену посаду, має доступ до відповідних баз даних ДПС, документів підприємства, з керівника якого вимагалась неправомірна вигода, що дає підстави вважати, що він може знищити або змінити зміст документів з метою уникнення кримінальної відповідальності у інкримінованому злочині, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України.

До того ж, ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно виливати на заявника, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх колег, здійснити вплив на заявника, свідків, понятих, можуть погрожувати їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, даних про його особу, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким кримінальним правопорушенням, вчиненого службовою особою з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання підозрюваного та сторони захисту про обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, необхідно відмовити.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З аналізу даної норми вбачається, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності випадків, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, є зобов`язанням суду.

З урахуванням положень, закріплених ч. 3 та 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначаєтьсящодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненнітяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.

Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього.

Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням усіх обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

З урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, зокрема того факту, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: Дар?ю,2015року народження, та ОСОБА_7 ,2020року народження, батьків похилого віку: ОСОБА_8 ,1958року народження, ОСОБА_9 ,1956року народження, раніше судимого вироком Чугуївського міського суду Харківської областівід 18.04.2017за ст.69, ч.2 ст.367 КК України до покарання у вигляді штрафу, а також з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі242 240грн. (3028 грн. х 80).

Водночас застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 06 травня2024року включно, слідчий суддя також вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого перебування (несення військової служби), здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020001576 від 03.08.2023у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -задовольнити частково.

Застосуватидо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 06 травня2024включно,взявши його під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з08 березня2024року.

Встановити строк дії ухвали до06 травня2024року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі242 240(двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 06 травня2024року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати прокурора негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_5 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12.03.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_21