Ухвала суду № 117576577, 11.03.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/321/23

1-кп/189/45/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)

перекладача ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021040000000283 від 04.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Покровському районному суді Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000283 від 04.04.2021 року відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України. 06.12.2023 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.02.2024 року включно, без визначення розміру застави.

19.02.2024 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області у зв`язку з неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалено вважати продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 надала до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, яке мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені раніше, не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем знаходження житла захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника. Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, , суд дійшов наступного висновку. Так, згідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини. Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Так, прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 посилається на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, що і на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений не обмежувався спеціальним правом - правом керування транспортним засобом. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, крім того, обвинувачується за ч.1 ст. 135 КК України в залишенні місця ДТП. ОСОБА_4 розуміє сутність пред`явленого йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, за яким наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді смерті людини, та у залишенні місця ДТП, винним себе не визнає. Його особу встановлено через декілька місяців, при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. У ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, місце проживання обвинуваченого зареєстровано у зоні активних бойових дій, згоди власника житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на відбуття домашнього арешту обвинуваченим, в якому він фактично проживає без реєстрації, а також підстав для проживання (договір оренди, тощо) суду не надано. У матеріалах справи наявна копія службового ордеру на вселення до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний ордер не є підтвердженням права власності на вказане житло ОСОБА_5 . А отже, суд не може вказану заяву врахувати, як згоду власника на відбування ОСОБА_4 домашнього арешту за вищевказаною адресою. Відомості про осіб, які б могли поручитися за обвинуваченого, відсутні. Обвинувачений розлучений, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, рухомого та нерухомого майна не має, офіційно не працевлаштований. А отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також будь-яких даних для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та стороною захисту не надано. Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , має такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. З вказаних підстав суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб, тобто до 09 травня 2024 року включно. Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. На підставі положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд при продовженні застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо нього застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 180,183 199, КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України - задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто з 11 березня 2024 року по 09 травня 2024 року, включно, без визначення розміру застави.

Виконання ухвали покласти на начальника ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1