Ухвала суду № 117566858, 11.03.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.03.2024м. ДніпроСправа № 904/383/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" Страха Є.О. від 07.03.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі

За позовом Кам`янської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", м. Кривий Ріг

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Широка, 351-В, загальною площею 0,0150га, для розміщення трансформаторної підстанції, в редакції позивача.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Кам`янська міська рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" з позовом про визнання укладеним в редакції позивача договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Широка, 351-В, загальною площею 0,0150га, для розміщення трансформаторної підстанції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов`язку укласти договір орендної земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Широка, 351-В, загальною площею 0,0150га.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.02.2024 о 10:00год.

Призначене на 27.02.2024 о 10:00год. підготовче засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 суд призначив підготовче засідання на 19.03.2024.

На адресу суду 07.03.2024 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" Страха Є.О. від 07.03.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

До клопотання долучена довіреність від 07.03.2024 на ім`я Страха Євгена Олеговича, сформована в системі "Електронний суд".

Відповідно до частин 2 та 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Нормами частини 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України розмежовано такі юридичні категорії як самопредставництво і представництво.

Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність юридичної особи не є тим документом, який за своїм змістом відповідає будь-якому з перелічених у частині 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, та не є тим документом, на підставі якого мають бути встановлені підстави для здійснення особою самопредставництва.

У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23346/16.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу, іншої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 02.07.2020 у справі №9901/39/20, ухвала Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №922/751/20, постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №914/2920/23, від 08.01.2024 у справі №910/12070/22, від 04.11.2023 у справі №910/2010/19 (925/364/19), від 08.09.2023 у справі №904/2029/23, від 29.03.2023 у справі №913/720/20, від 17.06.2020 у справі №922/2246/19, від 23.11.2020 у справі №908/592/19).

У матеріалах справи відсутні належні докази надання Страху Євгену Олеговичу повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" в порядку самопредставництва в розумінні приписів частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

До клопотання не додані докази наявності у Страха Євгена Олеговича статусу адвоката.

Частиною 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку предметом спору є немайнова вимога. Суд не визнавав вказану справу малозначною.

Враховуючи викладене, клопотання підписане представником без належних повноважень. Тому суд повертає клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" Страха Є.О. від 07.03.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Керуючись нормами статей 12, 56, 58, 170, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" Страха Є.О. від 07.03.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Г. Новікова