Рішення № 117562853, 11.03.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року справа № 580/267/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кокарева Є.О. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7) в якому просить:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 30.11.2023 року №025550010375, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику бойових дій із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня звернення, а саме з 24.11.2023 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 28.08.1985 року по 23.05.1986 рік; з 21.05.1995 року по 01.07.1999 рік, період отримання допомоги по безробіттю з 20.04.2002 року по 13.09.2003 рік, проходження військової служби з 25.05.1986 року по 11.05.1995 рік.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що звернувся до пенсійних органів 24.11.2023 про призначення пенсії як учаснику бойових дій. Відповідач рішенням відмовив в призначенні пенсії через не зарахування до страхового стажу періодів роботи. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки періоди роботи підтверджуються поданими позивачем документами.

Відповідачі у встановлений судом строк подали відзиви на позов в яких заперечували щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належної уточнюючої довідки, яка б підтверджувала спірний період роботи позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві із заявою від 24.11.2023 про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій. До заяви додано: трудову книжку; посвідчення учасника бойових дій, документи, які засвідчують особливий статус особи та інші.

Головне управління ПФУ в Черкаській області рішенням від 30.11.2023 №025550010375 відмовило у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності страхового стажу роботи.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:

-проходження військової служби з 25.05.1986 по 11.05.1995 відсутня дата видачі військового квитка, інші документи підтверджуючі період проходження військової служби не надано;

-роботи з 28.08.1985 по 23.05.1986, відсутній номер підстави на звільнення;

-роботи з 21.05.1995 по 01.07.1999 не повністю зазначено рік наказу про звільнення;

-отримання допомоги по безробіттю з 20.04.2002 по 13.09.2003 оскільки неможливо повністю прочитати дати наказів про початок та припинення виплати допомоги.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також судом встановлено, що відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 від 07.04.2015 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

При цьому, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 позивач працював:

1)28.08.1985 слюсар по заточці дифузійних ножів 2р. Погребищенського радгоспу, Нак. 189 від 26.08.85;

3)23.05.1986 звільнений з роботи у зв`язку з уходом в ОСОБА_2 (п.3 ст. 36 КЗпП УРСР), згідно роб.табел. за травень м-ц 1986р.;

4-5)25.05.1986 - 11.05.1995 Служба в Збройних Силах в/квиток НОМЕР_3 ;

6)21.05.1995 Прийнятий на посаду майстра в СПМК-64 Нак від 21.051995;

7)31.07.1999 Звільнений з займаної посвди згідно ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін Наказ № від 31.07.1999.

8)20.09.2002 Розпочато виплату допомоги по безробіттю до ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на випадок безробіття Погребищенським РУЗ;

9)13.09.2003 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п/п 10 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

При цьому дані періоди не були зараховані до страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком, оскільки допущені порушення при заповненні записів у трудовій книжці.

У постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Також суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині періоду з 28.08.1985 по 23.05.1986, з 25.05.1986 по 11.05.1995, з 31.07.1995 по 31.07.1999 та з 20.09.2002 по 13.09.2003 містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому вище зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи та служби позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні пенсії.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином суд зазначає, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням перевірки достовірності відомостей про позивача, а відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 28.08.1985 по 23.05.1986, з 25.05.1986 по 11.05.1995, з 31.07.1995 по 31.07.1999 та з 20.09.2002 по 13.09.2003.

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії в частині зарахування страхового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо надання позивачем копії посвідчення учасника бойових дій, а також що в довідці від 24.11.2023 №5143 некоректно записано період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти Україні (з 17.04.2023 по 23.05.2022) то суд зазначає, що відповідно до військового квитка НОМЕР_4 (стор.16) позивач приймав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір з відповідача останній у відповідності до ст. 139 КАС України не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.11.2023 №025550010375.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за період з 28.08.1985 по 23.05.1986, з 25.05.1986 по 11.05.1995, з 31.07.1995 по 31.07.1999 та з 20.09.2002 по 13.09.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) від 24.11.2023 про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР