Рішення № 11756283, 16.09.2010, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

справа № 2-6137/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року Ленінський районний суд у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Франчук Н.С.

за участю прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

в с т а н о в и в:

Прокурор району, який діє в інтересах держави в особі КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 12.04.2010р. постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження у звязку з тим, що 24.12.2008р. ОСОБА_1 знаходячись біля СШ № 100, що розташована по вул. Ладозька, 2а в м.Запоріжжі, штовхнув неповнолітнього ОСОБА_3, чим спричинив останньому тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта № 1350 від 17.06.2009р. тілесні ушкодження отримані ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» в період часу з 24.12.2008р. по 08.02.2009р. Лікарнею на лікування ОСОБА_3 витрачено 6777,01 грн., які останній в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Оскільки КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» є бюджетною установою та фінансується за рахунок держави, прокуратура звертається до суду з позовом про відшкодування коштів та просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» повязану зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 6777,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» шкоду в розмірі 6777,01 грн., яка була понесена лікарнею у звязку з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 Також просив покласти на відповідача судові витрати.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали, суду пояснили, що намагались відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду ще тоді, коли він знаходився в лікарні, однак його батьки відмовились. Вони були здивовані цим позовом, оскільки їм ніхто ніяких претензій щодо відшкодування шкоди не предявляв. З розміром шкоди погодились у повному обсязі.

Представник КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» не зявився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, заперечень щодо позову не надав.

Вислухав пояснення сторін, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до ст.. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками.

В судовому засіданні встановлено, що 24.12.2008р. близько 09.30 год. знаходячись на шкільному подвірї ЗСШ № 100, що розташовано по вул.. Ладозька, 2а в м.Запоріжжі, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_1 підставив підніжку та штовхнув ОСОБА_3, який впав на спину. В результаті падіння ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1350 від 17.06.2009р. кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

12.04.2010р. постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя, за № 1н-1/10, відносно ОСОБА_1 застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження. Постанова на час розгляду справи набрала законної сили.

Відповідно до листа КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» за № 0139/283 від 03.03.2010 вартість лікування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував на стаціонарному лікуванні з 24.12.2008р. по 08.02.2009р. склала 6777,01 грн. (а.с.5)

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, аналізуючи у сукупності докази, надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані у звязку з чим підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 6777,01 грн. на користь КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» завданої у звязку із лікуванням неповнолітнього ОСОБА_3, потерпілого від злочину.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню в дохід держави державне мито, розмір якого відповідно до Декрету «Про державне мито» становить 1% від ціни позову та складає 67,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1179, 1206 ЦК України, ст. 121 Конституції України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, 1971р.н., які проживають: АДРЕСА_1 на користь КУ «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» (р/р № 35423003002627 в ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 05498737) шкоду, завдану у звязку із лікуванням потерпілого від злочину, в розмірі 6777,01 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят сім гривень 01 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, 1971р.н., які проживають: АДРЕСА_1 в дохід держави державне мито в розмірі 67,77 грн. (шістдесят сім гривень 77 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн. (сто двадцять гривень)

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: