Рішення № 117562523, 11.03.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21440/23

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 030717 від 08 листопада 2023 року, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в Акті 006661 зазначено про наявність повіреного та адаптованого цифрового тахографа «без оформлення документів, передбачених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»». Однак, не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 48 вищевказаного закону, були відсутні у водія. Відповідно до зазначеного в Акті 006661 на час перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - «абз. 3 ч.1 на момент перевірки відсутній реєстраційний листок (роздруківка) обліку режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 09.10.23р, чим порушено наказ МТЗУ №340 від 07.06.10р. та №385 від 24.06.2010р.». Протокол перевірки та адаптації тахографа водій надавав, що підтверджується інформацією, зазначеною в Акті 006661, про відсутність картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа працівники Укртрансбезпеки не зазначили.

Відповідно до ухвали від 18.12.2023, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

02.01.2024 до суду надійшов Відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відсутність необхідних документів (в даному випадку - роздруківки з цифрового тахографа), визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 09.10.2023 № 006661. Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було винесено постанову від 08.11.2023 № 030717.

08.01.2024 до суду поступила відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що ТОВ «Енселко Агро» не надавало послуг з перевезення на підставі договору перевезення, а здійснювало перевезення власного вантажу. Таким чином, застосування відповідальності, встановленої ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «Енселко Агро» (як до перевізника) є протиправним. Зазначає, що що водієм транспортного засобу ОСОБА_1 надано пояснення, що під час перевірки роздруківка з тахографа здійснювалася не ним, а працівниками Укртрансбезпеки. Картку водія до цифрового тахографа він використовував та вона була у нього в наявності під час перевірки; з тахографа картку водія він особисто не виймав. Крім того, якщо розпочати рух автомобіля без картки водія, на екрані пристрою з`явиться повідомлення про помилку, а інформація про це буде збережена у внутрішній пам`яті.

11.01.2024 до суду поступило заперечення, в якому відповідач вказує, що відповідно до Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було винесено постанову від 08.11.2023 № 030717. Згідно копії Акту №006661 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.10.2023, зокрема встановлено наступне: Водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №86 від 09.10.2023. Під час перевірки виявлено ТЗ обладнаний цифровим тахографом, відсутня роздруківка з цифрового тахографа (в слоті тахографа відсутня особиста картка водія, як наслідок відсутня роздруківка з цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за 09.10.2023 чим порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Також, 08.01.2024 до суду поступило клопотання, в якому позивач просить розглядати справу №560/21440/23 за позовом ТОВ «Енселко Агро» до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ 030717 від 08.11.2023 року в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи вищевказане клопотання позивача, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 1 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

З`ясувавши обставини, на які учасники посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши надані докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до зазначеного в Акті 006661 на час перевірки виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - «абз. 3 ч.1 на момент перевірки відсутній щоденний реєстраційний листок (роздруківка) обліку режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 09.10.23р, чим порушено наказ МТЗУ №340 від 07.06.10р. та №385 від 24.06.2010р.» (арк. спр. 5).

Водій ознайомлений з актом перевірки, письмові пояснення або зауваження до акту не викладав.

В результаті розгляду справи начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області винесено постанову № ПШ 030717 від 08.11.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн, за порушення вимог ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону (арк. спр. 6).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Вказаною статтею Закону №2344-III, також встановлено перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідачем під час перевірки виявлено ТЗ обладнаний цифровим тахографом, однак в слоті тахографа відсутня особиста картка водія, як наслідок відсутня роздруківка з цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за 09.10.2023 чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідач надав копію роздруківки з тахографа, яким обладнаний автомобіль позивача, долучивши її до відзиву на позов. При цьому суд погоджується з твердженням відповідача, що з даної роздруківки неможливо встановити хто був за кермом транспортного засобу, так як у слоті тахографа відсутня картка водія.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у водія на момент перевезення вантажу і на час перевірки була наявна належним чином оформлена карта водія, яка є належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія. У той же час, згідно зі змістом акту під час перевірки особиста картка водія знаходилась поза межами слоту тахографа, що стверджено роздруківкою з даними цифрового тахографа за 09.10.2023.

Суд звертає увагу на те, що відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеної для використання в цифровому тахографі. Так, водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографа та активувати її перед початком кожної поїздки шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну, у такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі. Відтак, використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок. У той же час, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не встановлення її у слот та відсутність активації) тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок конкретного водія як протягом поточної, такі і попередніх поїздок.

Під час перевірки та під час подальшого розгляду матеріалів акту позивач не надав у якості доказу роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія за 09.10.2023, що можливо лише у разі дійсного використання картки вказаного водія у тахографі під час поїздки/перевезення. Не наданий такий документ і до суду, відтак суд погоджується з доводами відповідача про те, що наданими позивачем доказами суть встановленого порушення не спростовується.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2344-III, які виявлені та стверджені Актом від 09.10.2023, і як наслідок, суд вважає правомірною оскаржувану постанову.

Інші твердження позивача в позовній заяві не спростовують наведений вище висновок суду, а свідчать про бажання позивача уникнути від відповідальності у вигляді сплати штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 березня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (вул. Центральна, 59, Сахнівці, Хмельницький район, Хмельницька область,31334 , код ЄДРПОУ - 37083810) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя А.І. Петричкович