Ухвала суду № 117553985, 11.03.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.03.2024 р. Справа № 914/611/24

Суддя Наталія Мороз,

розглянувши матеріали позовної заяви: Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Тернопіль

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів

про повернення майна

Встановив:

Позовну заяву подано Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до відповідача Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про повернення майна.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач, як доказ сплати судового збору до позовної заяви долучив платіжну інструкцію від 22.02.2024 № 4267 на суму 3 208,00 грн.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

В пункті 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Ціна позову визначається від вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними.

Належних доказів розрахунку вартості спірного майна, станом на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, позивачем не надано доказів в обґрунтування ціни позову станом на момент подання даної позовної заяви, що унеможливлює здійснення належного розрахунку судового збору за звернення з означеною позовною вимогою.

Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає про відновлення діяльності ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»; вказує на інвентарні номери спірного майна, а також посилається на те, що спірне майно передано відповідачу на зберігання. Однак, доказів, що підтверджують зазначені обставини позивачем не долучено.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно з порядком засвідчення копій документів передбачено п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, позивачем долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки відповідно до вимог оформлення документів додатки не містять вказівки на дату засвідчення копії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 91, 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про повернення майна залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.

2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.