Ухвала суду № 117550647, 06.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/23754/19

н/п 1-кп/953/139/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву про відвід по кримінальному провадженню №12019220000001505 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки м.Часів Яр Донецької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України,-

встановив:

В провадженні суду перебуває справа по кримінальному провадженню №12019220000001505 за обвинуваченням ОСОБА_9 , в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.

05.12.2023р. до суду від представника потерпілої ОСОБА_8 надійшла заява про відвід головуючого судді , з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що судом було відмовлено в оголошені клопотання про виклик свідка ОСОБА_10 .

Потерпіла підтримала заявлений відвід.

Прокурора просив вирішити на розсуд суду, без будь-якого обґрунтування своєї позиції.

Захисник проти відводу заперечував, зазначаючи, що штучно створюються стороною потерпілої підстави для відводу.

Обвинувачена підтримала захисника.

Підстави відводу судді передбаченіст. 75 КПК України, зокрема за п.4 ч.1ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За ч.1ст.81КПК Україниу разізаявлення відводуодному,кільком абовсім суддям,які здійснюютьсудове провадженняколегіально,його розглядаєцей жесклад суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів.

Суд оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним та об`єктивними критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що головуючи суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного потерпілою не надано й судом не здобуто.

Суд зазначає, що розгляд даного кримінального провадження здійснюється, згідно із обсягом заявленим сторонами, у відповідності до положень ст. 349 КПК України та на відповідній стадії.

Так, згідно із журналом судового засідання від 16.09.2020р. та його аудіо записом, прокурором під час встановлення обсягу та порядку дослідження доказів заявлені до допиту свідки обвинувачення- ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які і були задоволені судом в повному обсязі. Також стороною захисту заявлений один свідок - ОСОБА_29 , для допиту під час судового розгляду, який також задоволений судом. Від потерпілої та її представника клопотань про виклик і допит свідків при визначені судом обсягу та порядку дослідження доказів не заявлялось.

На теперішній час заявлені свідки обвинувачення не допитані, здійснюється їх виклик та розглядаються клопотання прокурора стосовно забезпечення явки вказаних свідків.

Свідок ОСОБА_10 , сторонами та потерпілою, її представником під час визначення обсягу та порядку дослідження доказів, заявлена не була.

У судовому засіданні при бажанні представника потерпілого заявити клопотання про допит свідка ОСОБА_10 , було роз`яснено, що із даним клопотанням потерпіла та її представник можуть звернутися на стадії доповнень, після дослідження судом обсягу доказів заявлених сторонами.

Таким чином, суд при розгляді даного кримінального провадження дотримується встановленого обсягу та порядку дослідження, з дотриманням в тому числі засад верховенства права, законності, диспозитивної, рівності перед законом і судом.

Не бажання потерпілої та її представника дотримуватися кримінально-процесуального законодавства при судовому розгляді даного кримінального провадження, не є підставою для відводу головуючого судді.

Наведені у заяві представника потерпілого про відвід головуючого судді підстави , не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді ОСОБА_1 у розгляді цієї справи, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись ст. ст.75,76,80,81 КПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви про відвід головуючого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , поданої представником потерпілої адвокатом ОСОБА_30 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3