Ухвала суду № 117547880, 07.03.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7602/24

Провадження № 1-кс/947/3282/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000290 від 29.02.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого у розшуку,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000290 від 29.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у ОСОБА_4 за попередньо змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка ідентифікована у месенжері «Телеграм» під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », надалі - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.

В ході готування до вчинення злочину, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами, у невстановлений в ході досудового розслідуванні час, ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з абонентським номером телефону НОМЕР_3 , у месенджері «Телеграм» під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_5 створив спільноту та виклав повідомлення щодо купівлі верифікаційних даних особистого кабінету онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк».

У такий спосіб, з використанням вищевказаної спільноти у месенджері «Телеграм», 28.02.2024 року приблизно о 19 годині 00 хвилин отримав доступ до особистого кабінету онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_10 , котра за грошову винагороду у сумі 700 гривень надала свої версифікаційні дані.

В послідуючому, ОСОБА_4 передав раніше отримані верифікаційні дані ОСОБА_10 особі під нік-неймом «Sylvester», шляхом повідомлення у мобільному додатку «Телеграм» з метою подальшого використання зазначеною особою банківського рахунку для отримання грошових коштів шляхом обману.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_11 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, за попередньо змовою із особою під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, створили оголошення на онлайн-майданчику «ОЛХ» у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А52S 5G SM-A528B» ІМЕІ1: НОМЕР_5 та номер мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_6 , щодо продажу квадрокоптера марки «DJI mavic 3T» вартістю 180000 гривень. За вказаним оголошенням 29.02.2024 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_12 звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо придбання квадрокоптера марки «DJI mavic 3T».

Надалі, шляхом обману потерпілого ОСОБА_12 невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, не маючи реальних намірів на продаж квадрокоптера, вказала місце знаходження квардрокоптера в магазині «Гамак» за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 125, при цьому надала номер банківської платіжної картки № НОМЕР_4 для здійснення оплати у сумі 170000 гривень.

При цьому, ОСОБА_11 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи мобільний «Samsung Galaxy S23 SM-S911B/DS» з ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , а також абонентській номер НОМЕР_9 , використав отримані від особи під нік-неймом «Sylvester» верифікаційні данні для доступу до особистого кабінету онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_10 , які попередньо невстановленій особі під нік-неймом «Sylvester» надав ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового місці та час.

В подальшому ОСОБА_11 , о 12 годині 27 хвилин 29.02.2024 року отримав на вказаний рахунок грошові кошти від потерпілого ОСОБА_12 у сумі 170000 гривень.

Після чого, ОСОБА_11 29.02.2024 року о 12:32:28 розпорядився грошовими коштами шляхом проведення переказів частини грошових коштів у сумі 86 600 гривень на банківську карту НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_13 , доступ до якого попередньо отримав з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення. А також, о 29.02.2024 о 12:31:51 ним здійснено переказ грошових коштів у сумі 95 000 гривень на банківську карту НОМЕР_11 , що належить ОСОБА_14 .

В подальшому, ОСОБА_11 , використовуючи платформу «Binance», а саме гаманець НОМЕР_12 , зареєстрований на свого батька - ОСОБА_15 , за допомогою переказу формату «peer to peer» конвертував українську гривню у безготівковому вигляді в електронні гроші у вигляді криптовалюти USDT та здійснив переказ на електронний гаманець «Wallet Telegram» НОМЕР_13 наданий особою під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за попередньою домовленістю.

В свою чергу, особа під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » переказала грошові кошти ОСОБА_4 за раніше надані отримані верифікаційні дані.

Надавши доступ до особистого кабінету онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , за попередньою змовою з особою під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_11 , іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами сприяв вчиненню кримінального правопорушення, в наслідок чого спричинено потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 170000 гривень.

За викладених обставин 06.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

В судовому засіданні -

Прокурор оголосив клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом та є недоцільним в даному випадку. Просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний зазначив, що з пред`явленою йому підозрою погоджується, підтримав думку захисника та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 06.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 29.02.2024 року, який вказав, що зібравши необхідну суму, знайшов оголошення на платформі «ОЛХ» щодо продажу дрону «DJL Mavic 3Т» та здійснив оплату на рахунок банківської карти НОМЕР_4 відкритої в АТ «Універсалбанк», на ім`я « ОСОБА_10 » у розмірі 170000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.02.2024 року, яка повідомила, що за грошову винагороду у сумі 700 гривень надала в оренду на тиждень особистий кабінет онлайн банкінгу незнайомій їй особі; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 29.02.2024 на якому наявні листування в мессенжерах із «ОСОБА_17» ІНФОРМАЦІЯ_2, якій свідок надала доступ до свого акауту; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 02.03.2024 року, який за грошову винагороду надав у орендне користування доступ до свого банківського рахунку раніше не знайомій особі; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 02.03.2024, який за грошову винагороду надав у орендне користування доступ до свого банківського рахунку раніше не знайомій особі; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 від 04.03.2024 року в ході якого було виявлено та вилучено мобільні телефони в користуванні ОСОБА_11 . Крім того, обшуком зафіксовано, що ОСОБА_11 керував акаунтом ОСОБА_10 , здійснював переказ грошових коштів потерпілого із цього акаунту, після чого із використанням підставних банківських рахунків здійснював легалізацію грошових коштів, отриманих злочинним шляхом; протоколом огляду від 05.03.2024 року, під час якого було виявлено листування в месенжері «Телеграм» підозрюваного із іншими особам щодо вчинення кримінальних правопорушень; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що за допомогою мессенжера «Телеграм» під нік-неймом « ОСОБА_17 » ІНФОРМАЦІЯ_2 підбирала та надавала для ОСОБА_4 особисті кабінети онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк»; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , який повідомив, що за допомогою мессенжера «Телеграм» підшукував та надавав для ОСОБА_4 особисті кабінети онлайн-банкінгу АТ «УніверсалБанк»; протоколом обшуку від 06.03.2024 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено мобільний телефон, банківські картки, сім-карти мобільних операторів; протоколом затримання ОСОБА_4 від 05.03.2024, в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з абонентським номером телефону НОМЕР_3 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, те, що підозрюваний неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, й те, що він зареєстрований та проживає за територією міста, в якому проводиться досудове розслідування, а також раніше ухилявся від органу досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні на підставі чого його було оголошено у розшук, а тому слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речові докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з огляду на те, що останній має віддалений доступ до мобільного телефону, де може міститися інформація про імовірних співучасників злочину, особи яких наразі не встановлені органом досудового розслідування і тому підозрюваний зможе знищити такі дані.

При встановленні даного ризику слідчий суддя враховує характер та спосіб вчинення злочину, який вказує на те, що до вчинення злочину імовірно причетні інші особи, що залучали до схеми осіб, банківські рахунки яких використовувалися в послідуючому для легалізації грошових коштів, отриманих злочинних шляхом або переміщення таких грошових коштів на крипторахунки.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, адже потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилається також на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, слідчий суддя вважає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органу досудового слідства, суду, оскільки у підозрюваного немає постійного місця проживання на території м. Одеси та він зареєстрований на території Донецької області, а запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов`язання є недоцільними, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_4 ) складає від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 3028 грн. до 60 560 грн.).

Слідчий суддя, з огляду на обставини вчинення злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 , майновий стан підозрюваного, прийшов до висновку, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень здатна буде забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000290 від 29.02.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 04.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 04.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора,

суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками в рамках кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1