Ухвала суду № 117541621, 29.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/25850/23

У Х В А Л А

29 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2023 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов вказаний обвинувальний акт з додатками.

Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею.

Ухвалою головуючого судді кримінальне провадження призначено до підготовчого розгляду.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважала за необхідне призначити провадження до судового розгляду, крім того, заявила клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Щодо призначення до судового розгляду захисник заперечував, зазначив, що обвинувальний акт не підсудний Печерському районному суду м. Києва. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить наступних висновків.

Вирішуючи питання стосовно запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, зокрема, й особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.

Застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості злочину, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду.

Загроза достатньо суворого покарання сама по собі детермінує один з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ухилення від суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Ризики, визначені ухвалою про застосування запобіжного заходу на даний час лишаються дійсними та триваючими.

Також суд враховує, що злочин вчинений проти основ Національної безпеки в умовах воєнного стану та містить підвищену суспільну небезпеку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Щодо заявленого клопотання захисником про направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності суд виходить з наступного.

Питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого провадження визначено ч. 3 ст. 314 КПК України, серед яких направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Вказане питання є першочерговим перед іншими питаннями, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні, оскільки їх вирішення має здійснюватися виключно належним судом, а порушення правил підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив, що у нього є сумніви щодо визначеної підсудності даної справи Печерському районному суду м. Києва.

Прокурор зазначила, що питання підсудності вже вирішувалось Київським апеляційним судом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом, а відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст. 32 КПК України, яка регламентує територіальну підсудність, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Положення щодо визначення підсудності за місцем завершення досудового розслідування допускається тоді, коли місце вчинення злочину визначити неможливо.

Разом з тим, в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_5 , встановивши зв`язок з представником держави, що здійснює збройну агресію проти України, надсилав скрін-шоти із мітками геолокації та відображенням координатів 46.592833.30.991560 (Одеська область, Лиманський район, населені пункти Гвардійське та Григорівка), інформацію про пуск та проліт ракет з української системи протиповітряної оборони в районі населеного пункту Гвардійське Одеської області, зокрема фото та відео, на яких зображено місце розташування ППО ЗС України за вказаними координатами.

Тобто, фактично зі змісту обвинувального акту вбачається, що подія злочину відбулась на території Лиманського району Одеської області, що не відноситься до територіальної підсудності Печерського районного суду м. Києва.

Водночас, враховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення правил територіальної підсудності являє собою істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Враховуючи зазначене, а також те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000538 від 26.05.2023 року стосовно вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.3 ст.114-2, ч.1 ст. 263 КК України, скеровано до Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності, без врахування місця вчинення злочину, суд вважає за необхідне передати матеріали даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для звернення до Верховного Суду щодо визначення належної підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 32, 314, 331, 371, 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 26.04.2024 року включно.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000538 від 26.05.2023 року стосовно вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.3 ст.114-2, ч.1 ст. 263 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1